«Захистити українське село» - прохання чи вимога

Петиція "Захистити українське село - відкласти до закінчення війни збільшення максимальної площі с/г землі «в одних руках» зі 100 до 10000 гектарів", ініційована головою ВАР Андрієм Дикуном, набрала понад 11 тисяч голосів із необхідних для розгляду 25 тисяч.
Минуло 10 днів з початку реєстрації петиції, до завершення її дії залишилося 83 дні.
Нагадаємо, що у петиції аграрії звертаються до Президента України з проханням: з 1 січня 2024 року не вводити  в дію норму земельної реформи про продаж землі до 10 тисяч га "в одні руки". Вони стурбовані тим, що землю можуть скупити великі землевласники, а малі і середні агропідприємства не матимуть можливості це зробити через відсутність коштів. Основна умова відтермінування - це російська війна. Адже саме вона не прорахована у прийнятому законодавстві про земельний ринок в Україні.
 

"Ми закликаємо залишити до закінчення війни та ще на два роки після перемоги чинний ліміт на купівлю у 100 гектарів землі в «одні руки» як для юридичних, так і для фізичних осіб. Просимо Вас, пане Президенте, внести законодавчі пропозиції до Верховної Ради України та сприяти їх найскорішому прийняттю.
Як Ви говорили, «держава і бізнес мають працювати в команді, а не як два паралельні світи, які не чують, не розуміють один одного”. Сподіваємося, Ви почуєте і зрозумієте основу агросектору України – малий та середній бізнес!", - говориться в  петиції.

На жаль, в національному українському менталітеті надовго засіло "прохання до  повелителів, колінопреклоніння ", що нині, коли стоїть питання "або - або", ми не насмілюємося  вказати дійсні вимоги.
Хіба агросектор не вимагає того, щоб його захищали від зовнішніх і внутрішніх ворогів? Хіба не він з усіх сил у воєнні дні зберігає українське село, дає робочі місця, збирає хліб і  підтримує розвиток територій? Хіба очільник держави на протилежному березі аграрних здобутків?
Щоб дізнатися це, треба дожити до січня.