Замусолене слово «дякую»

Звичайне слово "дякую"  стало прямо флешмобом для державників різного рангу. Один раз прозвучало з вуст високопосадовця "Дякую кожному і кожній" -  і тепер стало взірцем  будь - якої промови чи виступу для інших.  Куди не кинь оком, скрізь слова вдячності  замулюють суть справи. Вручили ключі від авто - дякую обласній владі, надали ємності для води потерпаючим від безводдя районам - дякую владі, доставили у громади воду - теж дякую, причому перераховуються від високих посад до нижчих!

"Девладівська сільська територіальна громада щиро дякує Дніпропетровській обласній військовій адміністрації в особі очільника ОВА Сергія Лисака та Криворізькій районній військовій адміністрації в особі начальника Євгена Ситниченка за підтримку громад в цей скрутний час. Сильні разом!"

Можна й не звертати  уваги на цю конкретну словесну вдячність, рухатися далі, тільки оце прогинання перед тими, хто просто виконує свою роботу в різних поверхах влади, замусолить гарне слово до невпізнаваності. Невже просте "дякую" перетворюється на давній лозунг дуже минулих років. Кажемо "дякуємо" і маємо на увазі "владу". Це вже ми "з'їли" колись: "говорим "ленин", подразумеваем "партию".
Єдине, кому можна сторазово говорити про вдячність, так це -  ЗСУ! Там дійсно, кожному і кожній...
Не розумію, чому мені жаль цього слова. Воно ж і існує для промовляння, тільки все одно хочеться взяти ганчірку і вимити його від щоденних нашарувань, щоб блищало, як скло новенького подарованого авто.
Дякую, що прочитали...