Збіжжям України, під час Голодомору, москва фінансувала закордонні фірми. І брехню про нього...

За матеріалами інтернет-видань 30.03.2025 169
На зображенні може бути: 1 особа
   Якраз 29 березня 1933 року британський журналіст Ґарет Річард Вон Джонс (на фото) надрукував свій перший репортаж про Голодомор в Україні.
   Негайно на нього обвалилася ціла лавина звинувачень у брехні. Представники "демократичної" та дуже "правдивої" західної преси, серед яких були кореспондент агентства "Юнайтед Прес" Юджин Лайонс та лауреат Пулітцерівської премії, керівник бюро газети "Нью-Йорк Таймс" у москві Волтер Дюранті люто заперечували сам факт голоду.
  Павло Бондаренко, письменник, мережа Фб.
   Жару піддавав лауреат Нобелівської премії з літератури знаменитий Бернард Шоу. У 1931 році він побував в СРСР, обжирався "халявними" смаколиками, за рахунок радянського уряду мешкав у суперрозкішному номері готелю "Метрополь".
   Після цього, повернувшись до Британі, Шоу заявив, що ленін, цей тупий примітивний недоучка і маніяк-терорист був "найчистісіньким інтелектуалом", а сталіна оголосив "справжнім джентльменом".
   Тому, прочитавши в газетах репортажі Джонса, цей старий негідник оголосив його брехуном. Бо бачив у сталіні "вождя усіх часів і народів", а в СРСР - "суспільством майбутнього".
   Пізніше західні журналісти, які цькували Ґарета Джонса, визнали, що це не він брехав, а - вони. На "прохання" радянської влади. Щоб мати від неї преференції. Зокрема, допуск на політичні процеси, котрі якраз розгорталися в СРСР.
Дівчинка — жертва голоду. Харків, 1933 р. Фото Александра Вінербергера
   Дівчинка, жертва голоду. Харків, 1933-й
   Наказ брехати надійшов від заступника завідувача Відділу преси та інформації Народного комісаріату закордонних справ Костянтина Уманського. От як про це згадував Юджин Лйонс:
   "Ми визнали цього бісового Джонса брехуном, хоча й в обтічних фразах, щоб заспокоїти свою совість. Потім, коли з брудною справою було покінчено, хтось невідомий послав за горілкою і закускою. Уманський приєднався до святкування, і вечірка тривала до ранку".
   Волтер Дюранті брехав ще й на "прохання" американської влади. В США якраз вирувала "Велика депресія", яку прагнув подолати президент Рузвельт. Подолати, за рахунок життя мільйонів українців.
  Бо саме у 1933 році тривав процес дипломатичного визнання Сполученими Штатами СРСР з тим, аби дати можливість американським фірмам вже відкрито (до того вони працювали "в тіні") заробляти в Союзі й таким чином долати "Велику депресію".
«В усіх стадіях голоду» (авторський підпис). Мертві від голоду та люди присмерті біля паркану Озерянської церкви у Харкові. Фото 1933 року. Alexander Wienerberger / Samara Pearce Archive
   Загалом в СРСР американці заробили колосальні кошти - у переводі на сучасний долар - 500 мільярдів. Це було б незручно робити, якби світові було відомо про загибель мільйонів українських дітей від штучно організованого кривавими комісарами голоду.
Не лише американці заробляли в СРСР. Британці, німці, французи, данці не відставали. Загалом з 1931 по 1941 роки західними компаніями в СРСР було збудовано самих лише промислових об`єктів понад 1500.
   Скільки задешево було придбано в СРСР пшениці і залізної руди, лісу і марганцю, цукру і нафти, золота і картин старих майстрів з Третьяківської галереї - сказати важко. Але точно відомо, що саме за рахунок життя українських, казахських, білоруських дітей США та Європа подолала економічну кризу 30-х.
   Коли вам розповідатимуть про "західні цінності" - згадуйте цю огидну історію і пам`ятайте: сподіватися на альтруїстичну дружбу з боку будь-якої країни світу - страшна наївність. Відомий американський вислів: "Нічого особистого - лише бізнес". Тому, якщо ми не будемо сильні, нас продадуть, не дуже дорого, якщо буде вигідно.
   Волтер Дюранті помер у віці 73 років у славі та почестях.
   Юджин Лайонс - у віці 86 років.
   Бернард Шоу дожив до 94 років і досі вважається... великим гуманістом ХХ століття.
   А Ґарету Річарду Вон Джонсу помстилися радянські спецслужби. Журналіста, який мав мужність говорити правду, було викрадено й убито 12 серпня 1935 року. Наступного дня йому мало би виповнитися 30...
P.S.
   "Народ, який не знає, або забув своє минуле, не має майбутнього" (Платон).
   Від себе додам: такий народ приречений ходити по колу, причому по граблях.
Любіть, цінуйте, цікавтеся минулим нашого народу.
Поділитися текстом в мережах: Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Instagram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я

Новини ОТГ