Знову і знову зводимо Хреста на Голгофу

Як пише Дніпровська єпархія Православної Церкви України, сьогодні  - найскорботніший день в історії всього людства. Майже дві тисячі років тому під спудом темної ночі Син Божий був виданий у руки первосвящеників і старійшин, які, мов навіжені, хотіли Його крові. З киями і палицями нечестиві слуги фарисеїв вийшли на Того, Хто зціляв їх хворих братів та сестер, і воскрешав їх померлих.
Проте вже ніхто не згадав про ті численні чудеса, які творив Христос. Ніхто не прийшов допомогти йому, ніхто не заступився за нього.

Жоден із того великого натовпу, який ще декілька днів тому зустрічав Його на околицях Єрусалиму не прийшов до беззаконних суддів і не висловив і слова на захист невинного Страждальця.
Побачивши побитого і зневаженого Христа, усіх охопив страх за власне життя. Скільки років Господь жив між людьми, повчав їх і творив їм добро, проте все це зникло в одну ніч, а вірніше за декілька годин. Ось такою оманливою є людська думка, так звана позиція соціуму.
...Так відбулось торжество брехні і зла… Ні в чому не винний добрий Христос віддається катуванням і знущанням. Ідучи по хресній дорозі, Ісус декілька разів падає, але знову встає.
Лише двоє людей під хрестом співчували Господу. Це Його Пречиста Мати і вірний учень Іван Богослов. По-правді, Мати Божа пережила найлютіші муки у своєму житті...

У сокровенні хвилини Христос, віддаючи дух, промовляє: «Звершилось…» У цю ж мить навіть  сонце сховало своє проміння...

Церква зазначає, що ми не навчились цінувати все те, що зробив заради нас Христос. Бо ж людина, хоча і пам’ятає про Христові страждання, але не цінує їх, а тому продовжує грішити. Тим самим, знову і знову зводить Хреста на Голгофу!

Перепрошую за аналогію.  Сьогодні Україна йде також по хресній дорозі, розтерзана і знесилена, несе неймовірно важкий загарбницький хрест, страждає за усе людство світу, падає і встає... І якби не розпинали її окупанти, в неї буде скоро своє воскресіння! І сонце освітить її своїм вічним промінням...