Чи не забули в Україні, як наукові дослідження вдосконалюють агровиробництво?

За матеріалами інтернет-видань 06.03.2026 2820

В українських агрохолдингах без R&D-центрів виробництво неможливе. Агрономи замовляють послуги у науковців, аби дослідити продуктивні поля, де краще закласти виробничі посіви, які гібриди обрати, які ЗЗР застосувати, щоб досягти кращого результату.

R&D має «продати» свою ідею виробництву

У агрохолдингу «ТАС Агро» дослідження проводять на ділянках від 5 га. Якщо результати влаштовують, то масштаби дослідних полів збільшують до 100-500 га, після чого агрономи приймають рішення, чи закладати надалі виробничі посіви. Про це головний технолог «ТАС Агро» Володимир Шило розповів під час Grain Storage Forum.

Володимир Шило, головний технолог «ТАС Агро»

Дельта в економіці досліджень на невеликій ділянці іноді може складати 12-15%, а на більшій площі, де враховується особливість ґрунту, наприклад, виходить 2-4% або 0, чи взагалі мінусовий показник. Тому в компанії дослідження проводяться протягом двох років, а потім приймаються рішення, що би хотілося бачити у промислових посівах. Відповідно, виробничі ділянки закладаємо на третій рік після дослідів.

«Контінентал Фармерз Груп» проводить дослідження на різних етапах агровиробництва. Основним замовником є агрономічна служба компанії, яка ставить за мету вдосконалити технологічні рішення. Другим замовником є сам R&D відділ, адже там працюють науковці, які слідкують за тенденціями, технологіями, новими препаратами, діючими речовинами. Про все це виробництво може й не здогадуватися, тож відділ R&D може запровадити дослідження чогось нового. Крім того, досліди можуть проводитися з ініціативи керівництва компанії чи агронома, а науковці допомагають досягти результату — правильно підібрати поле, технологію, провести обліки.

Олександр Акулов, начальник науково-дослідного (R&D) відділу «Контінентал Фармерз Груп»

Впровадження результатів досліджень у виробництво ми робимо за такою схемою: якщо в певний рік бачимо тенденцію, яка добре працює, то не чекаємо три роки, аби втілити ідею, а намагаємося масштабувати в межах різних кластерів на певних відсотках площ.

R&D має «продати» свою ідею виробництву, впевнений Олександр Акулов. За результатами дослідів на різних ділянках, під час обговорень технологічних, комерційних і біологічних аспектів виробничий відділ приймає рішення щодо впровадження кращого варіанту та втілює ідею.

R&D центр агрохолдингу ІМК протягом року формує список ідей, заснований на спостереженнях, наприкінці сезону цей список переглядається. Випробування можуть тривати рік і більше.

Олексій Місюра, головний агроном ІМК

У компанії 5 кластерів у різних регіонах України. Відповідно, на якому відсотку полів та у скількох повторностях спрацювала технологія — її можна впроваджувати у виробництво не один рік. Але потрібно розуміти, що виробничі посіви в одному кластері можуть займати 500-1000 га, тому одразу впроваджувати науково досліджені ідеї в усіх кластерах холдингу, на наступний рік після позитивного висновку R&D служби, ми не беремося.

У ПП «Західний Буг» перед закладанням виробничих посівів кожну культуру аналізують за даними попереднього року, вивчають сорти, гібриди з погляду стабільності та пластичності, працюють над тим, як здешевити технологію вирощування рослин без втрати якості урожаю.

Дмитро Кисельов, заступник директора ПП «Західний Буг»

Ми закладаємо мікроділянки та виробничі поля, статистично відслідковуємо дані на обох напрямах. На нарадах опрацьовуємо результати досліджень і приймаємо рішення, які інтегруємо у виробництво.

Дослідження показують, що селекцію варто підбирати індивідуально для кожного поля

Багато селекційних компаній демонструють результати власних демопосівів. Якщо такі досліди закладаються навіть на вирівняному полі, все одно агрофон різний, і варіювання між гібридами може бути викликано не селекцією, а ситуацією на окремій ділянці.

Олександр Акулов, начальник науково-дослідного (R&D) відділу «Контінентал Фармерз Груп»

Ми впровадили таке ноу-хау, яке для нас стало стандартом: якщо ми засіваємо демоділянку, на якій 30, 40 чи 50 гібридів, то еталонні зразки все одно присутні на різних частинах поля. Може виявитися, що на одній ділянці гібрид показує 12 т/га, а в іншому місці — 11,5 т/га. Так ми розуміємо, що варіювання в пів тонни — це не особливість окремого гібрида, а природна варіація можливостей у межах одного поля.

Якщо еталонний гібрид на різних полях може дати +/- 500 кг, то говорити, що інший дасть на 100 кг більше і є абсолютним лідером, неправильно. У компанії для себе вирішують, який гібрид найкращий, який середній, а який є аутсайдером. Із цього насіння обирають потенційно привабливий матеріал для виробничих полів.

«Коли ми порівнюємо гібриди, в один рік певний зразок може дати багато, а в інший — може провалитися, тому нам потрібно звести показники в багаторічну об’єктивну статистику. Якщо прописувати абсолютні показники врожайності кожного гібрида на кожному полі, отримаємо середнє значення. Тому для кожного демополя ми рахуємо рейтинг гібрида залежно від того, наскільки відхиляється врожайність від середнього демопоказника. Важливо, яким гібрид був за рейтингом порівняно з іншими гібридами на конкретній локації. Таким чином ми обираємо топове насіння для кожного поля», — пояснює Олександр Акулов.

У ПП «Західний Буг» тестують гібриди кукурудзи, закладаючи мініділянки по 100 кв. м. Потім проводять статистичну оцінку стабільності та пластичності гібридів, які торік були в топ-10. Насіння висівають у різних регіонах, на різних ґрунтах і оцінюють внесок генетики у формування врожаю кукурудзи.

«Внесок суто генетичного потенціалу гібридів кукурудзи, за нашими дослідженнями, становить 7-8%, 30% — взаємодія генетики та навколишнього середовища. Тобто ми маємо розуміти, наскільки гібрид пластичний і стабільний в різних умовах, тоді його можна інтегрувати у виробництво», — зазначає Дмитро Кисельов. 

На думку головного агронома ІМК, для кожної зони потрібно підбирати різний посівний матеріал. Щодо випробувань, то в компанії щороку засівають однакові контрольні ділянки протягом 5 років, відповідно, можуть відстежити, які результати демонструють інші гібриди порівняно з контролем.

«Окрім різниці за врожайністю, ми досліджуємо різницю ефективності ділянок, на яких вирощуються ці гібриди. Наразі у нас продуктивність випробувань, яким можна довіряти, складає 75%, а за допомогою ШІ й алгоритму аналізу можна досягти 90%», — підсумовує Олексій Місюра.


Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

Поділитися текстом в мережах: Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Instagram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я

Новини ОТГ