На YouTube-каналі «AgroTalk» агроном Орест Гранат поспілкувався із Григорієм Шамрицьким про найгостріші проблеми українських фермерів у 2026 році. Орест — практикуючий агроном, який постійно подорожує Україною, чує реальні виклики аграріїв і допомагає знаходити рішення в межах власної компанії.
У цій розмові — про три головні болі фермера, стан озимих посівів після аномальних морозів, монодобрива проти складних, правило 4П при внесенні азоту та технологію Living Soil Power, яка вже дає конкретні результати в господарствах по всій Україні.
– Оресте, які три найбільші проблеми у фермерів у 2026 році?
Проблема номер один — фермери рахують гроші, але рахують їх неправильно. Використання грошового ресурсу дуже розмите. Дехто не розуміє, чому з часом заробляє все менше і менше. Романтика «роботяги з ранку до вечора» вже закінчилася: агро — це передусім бізнес, і рахувати кожну копійку треба скрупульозно. Великі холдинги це давно зрозуміли — і процвітають. Фермер теж має перемикнутися на цю логіку.
– Це звучить логічно. А проблема номер два?
Стан озимих посівів після аномальних морозів — найвища мінусова температура за вісім років. І тут парадокс: добре розкущені, «красиві» посіви постраждали набагато більше, ніж ослаблені. Причина — дисбаланс елементів живлення.
Люди вносили не те, що реально потрібне ґрунту, і не в тих формах. Звикли з осені давати великі дози азотних добрив у неправильній формі — і отримали масову загибель рослин.
Особливо гостро це видно на Одещині: їдеш — а поля жовті. Там більше сонячної енергії, посіви більше розвинулись і, відповідно, більше постраждали.
– Що агрономічно порадиш зробити прямо зараз тим, хто бачить пошкоджені озимі?
Відбирати рослини і дивитися, наскільки сильно постраждала культура. Не треба одразу паніки — але потрібно розуміти картину: якщо ситуація критична, зараз саме сезон реалізації і закупівлі, можна ще встигнути підготуватися до пересіву.
Подумати, які елементи внести вже зараз — наприклад, сірку або калій. На це ще можна вплинути.
– І третя проблема?
Неправильний підбір добрив, неправильний підхід до їх вибору і неправильне внесення. Велику частину добрив вносять не те, що треба, а те, що «думають, що треба», або просто дешевше.
Наступний рік буде цікавим: дедалі більше аграріїв ставитимуть собі запитання — яке добриво потрібне саме моєму полю, індивідуально?
– В Україні все популярнішими стають монодобрива. Ти за них чи за складні?
Я за монодобрива — але тільки якщо є аналіз ґрунту. Бо комплексні добрива без аналізу — це «вгадав не вгадав». Якщо ж ви знаєте свій ґрунт, монодобривами можна точно закрити його потребу, і це буде одночасно дешевше й ефективніше.
– Як часто треба робити аналіз ґрунту, і чи це взагалі потрібно фермеру на 200–500 га?
Якщо не втручаєтесь дуже сильно в ґрунт — без вапнування чи великих доз органіки — достатньо раз на 4–5 років. Але якщо ви щось кардинально змінили, наприклад внесли велику кількість кальцію, варто зробити повторний аналіз вже наступного року: щоб зрозуміти, чи спрацювало.
Це індивідуальний підхід до кожної ділянки, а не «по всьому господарству».
– Яка сітка відбору проб для точного землеробства?
Якщо ви рухаєтесь у бік точного землеробства — гектарна або 0,4-гектарна сітка. Якщо просто хочете зрозуміти загальну картину в господарстві — 10-гектарна сітка цілком достатня.
– Як правильно підібрати азотні добрива? Є якесь золоте правило?
Є правило 4П — або по-американськи 4R. Правильна норма, правильне добриво, правильне місце і правильний час. Наприклад, по озимій пшениці: нітратна форма потрібна, щоб розкустити рослину, амонійна — щоб пізніше наситити азотом.
Правильний час — це фаза 29–31, коли рослина найбільше потребує азоту. Внести ін’єкційно або під дощ у цей момент — найвища ефективність.
Ще важливо: яким способом вносите — ін’єктором, розкидачем чи під заробіток. Все залежить від наявних агрегатів.
– Розкажи про технологію Living Soil Power. В чому її суть і чим вона відрізняється від стандартного підходу?
Ключова ідея — знати свої ґрунти і приділяти особливу увагу кожному елементу технології. Більшість агрономів думають тільки про азот, фосфор, калій. Але ці елементи формують лише близько 10% рослини! Решта — 90% — це вода, кисень і вуглець.
Безкоштовні елементи, з якими ніхто не працює системно. Living Soil Power — це про роботу з ґрунтом і надґрунтом, про те, щоб ці три елементи працювали на повну.
– Як практично виглядає співпраця з вашою командою?
Якщо господарство цікавиться, ми приїжджаємо і спілкуємося. Якщо потрібно — їдемо в будь-який регіон України і показуємо технологію не на власних полях, а на полях наших клієнтів: вони самі розкажуть, як дійшли до цього рішення і що змінилося.
Потім разом приймаємо рішення по технології та техніці. Якщо фермер готовий змінюватися — ми поряд до кінця.
– Добрива в цій технології вносяться виключно ін’єкційно?
Не завжди. Ін’єктор — це інструмент, а не догма. Мікро- і макроелементи можна вносити і так, і за допомогою розкидача — наприклад, кальцій або елементарну сірку у великих обсягах без розкидача не внесеш.
Але якщо ви вносите азотні добрива ін’єкційно, економія складає до 30% від ваших витрат. При середній вартості азоту 2 500–4 000 грн/га — це 800–900 грн з гектара зі старту.
– Чи є вже конкретні цифри по рентабельності від застосування технології?
Так, можемо говорити про це сміливо. За перші роки застосування у наших клієнтів ми можемо збільшити рентабельність до 20% — тільки за рахунок правильного підходу до роботи з добривами і ґрунтом.
При цьому хлопці в полях роблять набагато менше роботи. Бачимо і зміну якості ґрунту, і зростання врожайності, і поліпшення рентабельності господарства.
– І наостанок: що порадиш фермеру, який хоче бути максимально прибутковим, коли собівартість росте, а ціни — не завжди?
Навчайтесь і спілкуйтесь з аграріями, які вже чогось навчилися. Більше подорожуйте господарствами — тими, які на одній хвилі з вами. Не будьте закритими. Одна розмова на хорошому заході дає ефективність на цілий рік, а може, і на роки вперед.