Дніпро мало не столиця «офісів» шахрайських кол-центрів. Вони якщо хочете знати виникли саме тут

Протягом 2025 року на Дніпропетровщині припинили діяльність 69 (!) шахрайських кол-центрів. За даними СБУ, учасники схеми телефонували громадянам ЄС і пропонували їм вкладати гроші у "перспективні" криптопроєкти. Після найбільшої інвестиції фігуранти обривали звʼязок з клієнтом.

Суспільному вдалося поспілкуватися з експрацівниками подібних кол-центрів. На умовах анонімності вони розповіли, як діють популярні шахрайські схеми. Як не потрапити у пастку аферистів — читайте тепер  у матеріалі.

Історія працівниці шахрайського кол-центру

Анастасія (імʼя змінене) працювала у кол-центрі з 2021 по 2025 роки. Нині жінка виїхала за кордон. Вона розповіла: пішла туди на роботу, бо потрібні були гроші. Від знайомих чула, що там можна багато заробити.

"Коли я тільки прийшла на співбесіду, я одразу зрозуміла, що вони спокушають на гроші. Мені сказали, що оплата відбувається раз на тиждень, і середня зарплата чимала, обмеження не існує. Ці кол-центри називають "офісами", а працівників — "офісниками", — зазначила жінка.

Після спілкування з HR-менеджеркою, розповіла Анастасія, вона одразу познайомилася з так званим наставником — людиною, яка навчає та підказує новачкам.

"Серед телефонних баз, з якими доводилося працювати, — Росія, тобто "клієнти" були росіянами. Знаю, що мої колеги з інших кол-центрів працювали і з Казахстаном, і з країнами Кавказу. Але в нашому середовищі вважалося, що росіяни — найбагатші "клієнти", а ще вони "наївняки", тобто більш довірливі. В офісі мені одразу запропонували вигадати нікнейм, аби мого справжнього імені не знали. І, якщо забігати наперед, ми не знали, як звати одне одного, навіть пропрацювавши тут кілька місяців", — сказала вона.

"Схема" 1: Створювати атмосферу паніки

"Принцип, за яким я працювала, полягала в тому, що потрібно було телефонувати людям, представлятися працівником служби безпеки банку, говорити про спробу зняття грошей з картки іншою особою або розповідати про будь-які підозрілі операції, а потім — швидко зняти кошти з картки через інтернет-платформи. Потрібно було говорити, що картка може заблокуватися, тому треба назвати основні "паролі": номер картки, термін дії, CVV-код, а також СМС, які приходять від реального банку. А ще обовʼязково треба було створювати атмосферу паніки та підганяти "клієнта", щоб він ні з ким не спілкувався в процесі і не дізнався, що це "схема розводу", — зазначила Анастасія.

Викритий кол-центр, де працювали близько 100 людей. Про викриття прокуратура повідомили 30 грудня 2025 року. Прокуратура Дніпропетровщини

За словами Анастасії, за день один "оператор", ким і працювала жінка, здійснює в середньому 300-350 дзвінків. З них, розповіла, до 10-ти можуть стати жертвами афери, всі інші — або знають про цю шахрайську схему, або не мають достатньо грошей чи заощаджень.

"Були різні випадки. Колись я вдало "закрила"(ошукала — ред.) одного бізнесмена з Санкт-Петербурга (Росія) на майже 250 тисяч доларів. Скільки саме я отримала з цього "клієнта", з етичних міркувань говорити не хочу. Та колись було таке, що забирати доводилося останнє — наприклад, сім доларів. Такі були правила", — додала Анастасія.

Звільнилася жінка за власним бажанням, оскільки виїхала за кордон.

"Від знайомих з цієї сфери чула, що іноді бувають проблеми зі звільненням: роботодавець не хоче відпускати "прибуткових" працівників. У мене цього не було. Можливо, мені просто пощастило, але, чесно кажучи, я за майже чотири роки роботи так і не познайомилася з керівництвом і майже їх не бачила", — зазначила Анастасія.

Викритий кол-центр, де працювали близько 100 людей. Про викриття прокуратура повідомили 30 грудня 2025 року. Прокуратура Дніпропетровщини

"Схема" 2: Створити атмосферу довіри, щоб клієнт сам віддавав гроші

Ще один колишній працівник подібного кол-центру, з яким Суспільному вдалося поспілкуватися, — Артем (імʼя змінено). Чоловік розповів: у його обовʼязки входило шукати довірливих людей на сайтах знайомств і від імені дівчини спілкуватися з ними деякий час, а потім — пропонувати їм інвестувати гроші в різноманітні активи.

"Зазвичай ця "дівчина" мала яскравий профіль в соцмережі, де в неї були фейкові фото, зокрема інтимного характеру. Саме за допомогою них вона мала віртуально завоювати серце "клієнта". Коли "клієнт" завойований, "ця дівчина" пропонує йому вкласти гроші в криптовалюту, акції різних компаній, золото та нафту — з обіцянками шаленого прибутку. Але навчити його цим займатися сама "дівчина" не може, бо майже не розбирається в цій сфері, тому далі йде пропозиція познайомитися з досвідченим "трейдером", який їй в цьому допомагає. Це, як правило, її близький родич", — зазначив Артем.

Після того, як "клієнт" погоджується, додав Артем, його "передають" до іншого відділу. Вже там, розповів чоловік, і відбувається фейкова інвестиція. За словами Артема, після таких "угод" звичайний "оператор", яким був чоловік, отримував не більше 5% від прибутку.

"Вони зідзвонюються, цей "трейдер" дуже розумно розповідає про те, як і скільки можна заробити на таких інвестиціях. Потім, якщо "клієнт" нічого не підозрює, він сам переказує гроші на фейкову платформу, створену керівництвом. Були абсолютно різні суми — від 100 доларів до 124 тисяч доларів. Це найбільша з одного "клієнта", що памʼятаю", — розповів Артем.

"Найбільший свій розвиток "офіси" отримали в Дніпрі"

Ті, хто організував перші подібні "офіси" в Україні, були з Дніпра, розповів Суспільному економічний експерт та викладач одного з університетів міста Кирило Огданський.

"Дніпро — це однозначно столиця "офісів". Ті, хто організував перші такі "офіси" в Україні, були з Дніпра. Щоб мати якийсь захист, я думаю, що ці суб'єкти, які захотіли розпочинати свій бізнес, шукали в різних містах "виходи". Найбільше свій розвиток отримали саме в Дніпрі. Є технічні засоби, які чітко дають можливість виявити будь-який кол-центр у будь-якому місті. Навіть якщо вони використовують якісь засоби захисту — звичайні VPN або щось більш складне, — це все може бути виявлено в процесі діяльності Кіберполіції. Вони це все бачать", — додав Кирило Огданський.

Що кажуть у прокуратурі

Діяльність шахрайських кол-центрів у Дніпрі та області — це системна проблема, зумовлена високою прибутковістю таких схем та їх часто транснаціональним характером, повідомили в Дніпропетровській обласній прокуратурі у відповіді на запит Суспільного. Там також зазначили, що протидія подібним "офісам" здійснюється комплексно та на постійній основі.

"Наразі в провадженні органів досудового розслідування перебуває низка кримінальних проваджень за фактами такої злочинної діяльності. Основна правова кваліфікація — шахрайство (стаття 190 Кримінального кодексу України). Залежно від встановлених обставин також застосовуються: стаття 361 ККУ; стаття 209 ККУ; стаття 255 ККУ", — зазначили в обласній прокуратурі.

Впродовж 2025 року на території області було припинено діяльність 69 шахрайських кол-центрів, повідомили Суспільному у прокуратурі.

Яку відповідальність несуть організатори схем й працівники кол-центрів

Організатори несуть повну кримінальну відповідальність за створення та керівництво злочинною схемою, додали в обласній прокуратурі. Працівники, своєю чергою, притягуються до відповідальності залежно від їхньої ролі, рівня обізнаності та фактичної участі у злочинній діяльності, зазначають у прокуратурі. Причетним може загрожувати від 5 до 12 років увʼязнення.

"За тяжких кваліфікуючих ознак санкції можуть передбачати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Водночас щодо окремих учасників можуть застосовуватися більш мʼякі або альтернативні покарання — з урахуванням ступеня їх участі у злочинній діяльності", — додали у прокуратурі.

Що розповіли у департаменті кіберполіції Дніпропетровщини

За даними кіберполіції Дніпропетровщини, тривалому існуванню шахрайських кол-центрів у Дніпрі та області сприяють такі чинники:

• високий рівень латентності зазначених кримінальних правопорушень;
• перебування більшості потерпілих за кордоном, як результат — відсутність їх звернень до працівників правоохоронних органів України;
• активне використання сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій, у тому числі IP-телефонії, засобів анонімізації, підміни ідентифікаторів абонентів та інших технічних рішень, що ускладнюють встановлення джерела зв’язку та ідентифікацію причетних осіб;
• перебування організаторів такої діяльності за межами України та використання іноземної телекомунікаційної і фінансової інфраструктури, що потребує застосування механізмів міжнародної правової допомоги.