Ринок не-ГМ сої преміальний і живиться попитом з країн ЄС. «ТАС Агро» теж продавала урожай 2025 року на європейський ринок, орієнтуючись на преміум-сегмент. Щодо вартості, то сьогодні ми бачимо різницю між експортною ціною на сою та ціною від переробника на внутрішньому ринку в 38 $/т. Логістика до заводу буде меншою, приблизно 15-20 $/т, тобто залишається чистого спреду 20 $/т.
До чого готуватися фермерам: для сої сезон 2026/27 буде одним із найскладніших
За матеріалами інтернет-видань
28.03.2026
72
Попри те, що соя з погляду експорту залишається для України стратегічною культурою, є низка факторів, які змушують аграріїв відмовлятися від неї. Аргументів гравці ринку наводять чимало — від геополітичних чинників, державного регулювання в сегменті олійних до низької врожайності.
Президентка Української бобово-соєвої асоціації Антоніна Скляренко підтверджує, що наразі на сою впливає значно більше факторів, ніж просто ціна чи врожайність. Водночас вона наголошує, що культура має сильні сторони, які варто врахувати аграріям: соя не потребує азоту під час вирощування, що особливо важливо в умовах значного здорожчання добрив через війну на Близькому Сході.
У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України прогнозують, що підстав до значного зменшення площ під соєю у виробників немає. Зокрема, прогнозують, що попри виклики та геополітичну нестабільність у 2026 році площі під соєю навряд чи будуть меншими за 2 млн га. Таку цифру озвучив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький під час конференції Soybean Market 2026.
Великий агробізнес не готовий до соєвого «казино»
Для великих агрокомпаній у питанні вирощування сої вагомим фактором є можливість і ризики прийняття рішень та введення змін правил гри з боку держави посеред сезону. Як це, наприклад, відбулося із запровадженням експортних мит у 2025 році.
Як відповідь на непрогнозовану державну політику стосовно олійних культур компанія «ТАС Агро» цього року суттєво скорочує площі під соєю — на 64%, до 5,5 тис. га. Вирощуватимуть культуру в тих кластерах, де вона показує кращий результат, працюватимуть із технологією вирощування та врожайністю з фокусом на ефективність.
Антон Жемердєєв, заступник генерального директора з комерційних питань компанії «ТАС Агро»
У сівозміні Групи АГРОТРЕЙД соя ніколи не була головною культурою. Політична нестабільність, низька урожайність сої в регіонах присутності компанії — саме ці фактори призвели до того, що агрохолдинг зменшує посіви сої вдвічі.
Андрій Бут, керівник напрямку зовнішньої торгівлі Групи АГРОТРЕЙД
Соя в світі сьогодні є максимально заполітизованою культурою. Економічне підґрунтя в сої є, але на культуру та ринок максимально впливає політика. Це нездорова ситуація, і грати в казино не дуже хочеться.
Компанія «Контінентал Фармерз Груп» щороку в сівозміні відводить під сою від 40 до 45 тис. га. Цього року під культурою матимуть 45 тис. га.
Андрій Шафран, директор департаменту інфраструктури та логістики компанії «Контінентал Фармерз Груп»
Щодо посівних площ під соєю, то структурно особливо в нас нічого не змінилося. Є кілька вагомих причин, чому не варто відмовлятися від сої. По-перше, Україна розташована в східній півкулі, і тут же знаходяться основні ринки збуту сої — ЄС, Туреччина і Єгипет. Поряд із цією конкурентною перевагою ми маємо ще одну — в Україні вирощують не-ГМ сою, тоді як Бразилія, Аргентина, США з не-ГМ соєю в таких масштабах не можуть працювати. Тому позиції України доволі сильні, й ми в цьому сегменті є лідерами ринку.
Також позитивні настрої щодо площ під соєю має і комерційний директор компанії «Агропродсервіс» Тарас Баран. Він розповідає, що аграрії спочатку робили ставку більше на кукурудзу та планували зменшувати площі під соєю. Проте порахувавши, взявши до уваги прибутковість, сьогоднішню ціну на добрива, цілком можливо, що в останній момент виробники можуть переглядати площі на користь сої.
Експорт: у чому конкурентні переваги української сої
Українська соя займає менше 2% світового виробництва з традиційними ринками збуту — ЄС, Туреччиною та Єгиптом.
Керівниця відділу аналітики та контенту ASAP Agri Вікторія Блажко зазначає, що цього сезону ситуація змінилася, адже за перші пів року експорт сої з України скоротився на 40%. Причини комплексні: зниження виробництва, запровадження 10% експортного мита, а також посилення конкуренції, насамперед з боку США, які активно намагаються продавати сою на всіх ринках. Через цей факт Україна по сої втратила ринок Єгипту, який переключився на американську сою.
Експертка також уточнює, що ЄС наразі збільшує закупівлі сої з Бразилії та США, але місце для української сої там є, зокрема для не-ГМ сої.
«Це та преміальна ніша, яку Україна займає та продовжить займати, якщо виробники підготуються до всіх регулювань, які вводить ЄС», — наголошує вона.
Вікторія Блажко виокремлює три основних фактори, які впливатимуть на ринок сої в новому сезоні:
- У північній півкулі очікується збільшення площ під соєю. Загалом є тенденція, що в світі цієї культури в сезоні-2026 буде посіяно більше. Цілком можливо, що буде третій сезон поспіль рекордної пропозиції сої.
- Торговельні відносини між Китаєм та США впливатимуть на ринок і ціну на сою.
- Роль біодизеля на ринку зростає, і вона буде лише посилюватися з огляду на розвиток державних програм насамперед США та Бразилії.
Загалом аналітики прогнозують, що сезон 2026/27 буде одним із найскладніших для українських експортерів.
Керівник департаменту сталого розвитку ТОВ «Бюро Верітас Сертифікейшн Україна» Катерина Постоленко звертає увагу на неминучість нових регламентів EUDR і приховані бар'єри ринку ЄС.
Катерина Постоленко, керівниця департаменту сталого розвитку ТОВ «Бюро Верітас Сертифікейшн Україна»
Найбільшим челенджем для нас стане забезпечення повної фізичної простежуваності та сегрегації. Відповідна соя має окремо вирощуватись, зберігатись і транспортуватись, що в умовах портової перевалки для невеликих виробників є мегачеленджем. Проте Європа — це преміальний ринок, на якому українських виробників мало хто чекає. Загалом під прикриттям нових екологічних вимог лобіюються інтереси європейських виробників і створюються умови, щоб було максимально важко туди потрапити, з чим українські аграрії вимушені боротись.
За словами генерального директора УКАБ Олега Хоменка, найцікавіше в історії з EUDR — це подвійна позиція України: вже зараз маємо готуватися до цих норм як третя країна, але водночас можемо невдовзі стати членом ЄС і перетворитися на його кордон із відповідними контрольними функціями.
Олег Хоменко, генеральний директор УКАБ
У межах спільного ринку це виглядало б доволі вигідно: можна збувати власні обсяги без необхідності нарощувати виробництво, отримуючи водночас певний нетарифний захист від зовнішніх конкурентів. Однак наразі наше завдання за період євроінтеграції — нічого не втратити й дійти до цього моменту, посиливши потенціал.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ