Упродовж останніх років у професійному середовищі активно обговорюється питання: які культури мають найбільший вплив на довкілля. Проте нове дослідження ФАО в Узбекистані показує — відповідь значно складніша, ніж здається на перший погляд, пише SEEDS.
Як повідомляє EastFruit, міжнародні експерти провели масштабний аналіз за методологією LCA (оцінка життєвого циклу), що дозволяє оцінити вплив продукції на довкілля на всіх етапах — від виробництва до споживання.
І головний висновок дослідження: вирішальним фактором є не культура, а технологія її вирощування.
Полив визначає екологічність виробництва
Перехід від традиційного бороздкового поливу до краплинного демонструє суттєвий ефект:
- економія води до 70%
- зниження викидів CO₂ до 50%
- скорочення забруднення води (евтрофікації) у кілька разів
Для таких культур, як цибуля та картопля, саме впровадження краплинного поливу та фертигації дає найбільший екологічний ефект.
Азотні добрива — ключове джерело викидів
Дослідження показало, що для окремих культур до 60% вуглецевого сліду формується за рахунок азотних добрив. Водночас перехід до точного внесення поживних речовин дозволяє значно скоротити ці викиди та підвищити ефективність виробництва.
«Сьогодні агровиробники часто недооцінюють вплив саме управління добривами на екологічний слід продукції. Але саме тут прихований один із найбільших резервів — як для зниження витрат, так і для підвищення стійкості виробництва», — коментує експертка з агромаркетингу та сталого сільського господарства Катерина Звєрєва.
Новий виклик — енергоспоживання
Цікаво, що із впровадженням сучасних систем поливу зростає роль електроенергії.
Якщо вона генерується з традиційних джерел, частина екологічного ефекту нівелюється.
Рішенням може стати використання сонячної енергії, що дозволяє додатково знизити викиди.
Чому деякі культури виглядають «гірше»
Кавуни та суниця садова демонструють вищий вуглецевий слід не через саму культуру, а через технології:
- використання плівкових укриттів
- ресурсоємне виробництво розсади
«Це дуже важливий сигнал для ринку: ми більше не можемо оцінювати “екологічність” культури у відриві від технології. Саме система виробництва визначає її реальний вплив на довкілля», — додає Катерина Звєрєва.
Комплексні рішення — максимальний ефект
Найкращі результати досягаються при поєднанні технологій:
- краплинне зрошення + точна фертигація + ВДЕ + моніторинг ґрунту дозволяють:
- зменшити водоспоживання у 1,5–4 рази
- скоротити викиди до 58%
- значно знизити екологічне навантаження
Що це означає для агробізнесу
Сучасний аграрний ринок переходить у нову фазу, де конкурентоспроможність визначається не лише врожайністю, а ефективністю управління ресурсами.
«Фактично ми бачимо зміну самої логіки агробізнесу: виграватимуть не ті, хто просто вирощує більше, а ті, хто ефективніше управляє ресурсами, технологіями та даними», — підсумовує Катерина Звєрєва.
Детальніше про дослідження — за посиланням