Хто може замінити Сирського: названо головних кандидатів та сценарій його відставки

Відставка Сирського - Зеленський назвав умову звільнення Головкома

Про що йдеться у матеріалі:

• Чому Зеленський не поспішає звільняти Сирського
• Хто з генералів може очолити ЗСУ замість нього
• За якої умови рішення президента може змінитися

Конфлікт між вже колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим та головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським перетворився на масштабну дискусію про систему управління українською армією. Після відставки Федорова в різних містах України почалися акції протесту, а сам ексміністр публічно заявив про глибокі проблеми у військовому управлінні, звинувативши керівництво ЗСУ у блокуванні реформ. На цьому тлі українці почали виходити на акції протесту не лише з вимогами повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони, а й відправити у відставку головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

Главред з'ясував, чи можлива відставка Сирського та хто може очолити ЗСУ замість нього.

• Які проблеми в армії назвав Михайло Федоров на брифінгу
• Ексміністр розкритикував систему забезпечення військ та заявив про блокування реформ
• Федоров закликав до кардинальних кадрових змін та пояснив, чому заговорив про відставку Сирського
• Федоров пояснив, чому погодився працювати із Сирським після рішення Зеленського
• Що розповів Сергій Стерненко про тиск на військових і саботаж реформ
• Сергій Стерненко заявив про системний саботаж реформ у Генеральному штабі
• Стерненко розповів, як, за його словами, блокували створення майстерень безпілотників
• Стерненко заявив про криміналізацію окремих штурмових підрозділів
• Як відповів Олександр Сирський на звинувачення Федорова
• У Міноборони не бачать підстав для відставки Сирського
• За якої умови Зеленський може звільнити Сирського
• Financial Times: Зеленський розглядає зміну Сирського та проводить співбесіди з потенційними кандидатами
• Чому в оточенні Сирського не вірять у його відставку
• Що заявив Дмитро Кулеба про конфлікт Федорова і Сирського
• Хто з генералів може замінити Сирського на посаді головкома та як відбувається процедура
• Про персону: Олександр Сирський

Протести після відставки Федорова: вимоги протестувальників змістилися від повернення міністра до закликів звільнити Сирського

Після оголошення про відставку Михайла Федорова у Києві та інших українських містах почалися акції протесту. Спочатку учасники вимагали переглянути рішення щодо міністра оборони, однак згодом дедалі частіше основною вимогою стала відставка головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Саме це стало свідченням того, що суспільне невдоволення вийшло за межі кадрового рішення і торкнулося всієї системи військового управління.

Учасники акцій відкрито озвучували свої вимоги. "Федоров!", "Поверніть!", "Ганьба!", а також заклики до звільнення головнокомандувача Олександра Сирського.

Які проблеми в армії назвав Михайло Федоров на брифінгу

Під час великого брифінгу 16 липня вже колишній міністр оборони Михайло Федоров детально пояснив, чому, на його думку, українська армія потребує масштабних організаційних змін. Він наголосив, що після кількох тижнів роботи всередині Міністерства оборони побачив системні недоліки, які, як він вважає, безпосередньо впливають на ефективність бойових дій. За словами Федорова, проблема полягає не лише у забезпеченні війська, а насамперед у принципах управління.

"Ми воюємо більше на тактичному рівні, тоді як Росія працює на оперативну глибину. Наша система лише трансформується до корпусної моделі, тоді як противник давно вибудував свою доктрину саме таким чином", - заявив Михайло Федоров.

Він пояснив, що перехід до корпусної системи в Україні відбувається нерівномірно. За його словами, є корпуси, які демонструють стабільні результати, не втрачають територій або навіть просуваються вперед. Водночас існують формування, де постійно змінюються командири, відсутня зрозуміла структура відповідальності, а навіть кількість підпорядкованих бригад суттєво відрізняється.

Федоров також звернув увагу, що така різниця у підходах створює хаотичну систему, коли одні командири фактично будують власну школу управління, а інші навіть не мають повної інформації про власні сили. На його думку, саме від організації залежить ефективність армії не менше, ніж від озброєння.

Окрему увагу ексміністр приділив тому, як організоване управління підрозділами. Він описав ситуацію, коли батальйони постійно перекидають між різними бригадами, що фактично руйнує систему командування і не дозволяє вибудувати відповідальність за результати бойових дій.

"Є бригади, які навіть не можуть зібрати свої батальйони. Батальйон виривають з однієї бригади й кидають в іншу. У такій системі неможливо побудувати управління. Ніхто ні за що не відповідає", - наголосив Федоров.

За його словами, ще однією проблемою стали постійні кадрові перестановки. Командири бригад та корпусів часто працюють лише кілька тижнів або місяців, після чого їх замінюють. Це не дозволяє будувати довгострокове планування, оцінювати ефективність роботи та створювати стійку систему управління військами.

Крім того, Федоров заявив, що відповідальність за невдачі майже завжди покладається на військових безпосередньо на фронті, тоді як системні управлінські рішення практично не аналізуються. На його переконання, така культура відповідальності накопичувалася роками й зараз стала одним із головних бар'єрів для реформування Збройних сил.

Ексміністр розкритикував систему забезпечення військ та заявив про блокування реформ

Федоров окремо зупинився на забезпеченні армії безпілотниками. Він наголосив, що Міністерство оборони суттєво збільшило закупівлі дронів, однак більшість бойових підрозділів практично не відчула цього через принципи їхнього розподілу.

"За останні п'ять місяців ми закупили більше дронів, ніж за весь минулий рік. Але більшість підрозділів цього навіть не відчула. Ресурс розподіляється вручну. Лояльний - отримав. Нелояльний - не отримав", - заявив він.

За словами Федорова, команда Міноборони протягом чотирьох місяців намагалася погодити базову систему забезпечення бригад безпілотниками, яка дозволила б кожному корпусу прогнозувати власні ресурси. Він зазначив, що документ тривалий час не погоджувався через бюрократичні процедури, хоча його практична реалізація мала забезпечити більш ефективне використання закупленого озброєння.

Корпусна система ЗСУ / Інфографіка: Главред

Водночас ексміністр наголосив, що численні ініціативи фактично блокувалися ще на стадії погодження. За його словами, навіть незначні кадрові зміни або створення нових структур роками наштовхувалися на бюрократичний опір, що не дозволяло реалізовувати системні проєкти у Міністерстві оборони.

Федоров закликав до кардинальних кадрових змін та пояснив, чому заговорив про відставку Сирського

Окремим блоком під час брифінгу Михайло Федоров пояснив, які рішення, на його думку, здатні змінити ситуацію у Збройних силах. Він наголосив, що після аналізу роботи Міністерства оборони та взаємодії з Генеральним штабом дійшов висновку: точкових змін уже недостатньо. На його переконання, реформа потребує нового підходу до управління, персональної відповідальності командирів та зміни військового менеджменту.

"Які рішення були запропоновані? Це кардинальні кадрові рішення. Це зміна і головкома, і зміна начальника Генерального штабу. У нас немає іншого виходу, якщо ми хочемо перемогти ворога асиметрично, з мінімальними втратами, де сильні командири будуть розвиватися, а не придушуватися", - заявив Федоров.

Він пояснив, що сучасна війна кардинально відрізняється від конфліктів минулих десятиліть. За його словами, дедалі більшу роль відіграють технології, автоматизація, системи розвідки, безпілотники та ІТ-фахівці. Саме тому армії потрібен інший стиль керівництва - не бюрократичний, а управлінський, який дозволяє швидко ухвалювати рішення, підтримувати ініціативних офіцерів та залучати нових спеціалістів.

Федоров пояснив, чому погодився працювати із Сирським після рішення Зеленського

Наприкінці пресконференції колишній міністр окремо відповів на питання про свої взаємини з Олександром Сирським. Він підкреслив, що після того, як президент Володимир Зеленський заявив про небажання змінювати головнокомандувача, він прийняв це рішення та був готовий продовжувати спільну роботу.

"Коли президент сказав, що не планує змінювати Сирського, я повністю погодився з цим рішенням. Я сказав собі, що буду вчитися працювати з ним, тому що наш клієнт - український народ", - зазначив Федоров.

Водночас він заявив, що після цього практично всі запропоновані Міністерством оборони зміни почали блокуватися. За словами ексміністра, головнокомандувач не був готовий відкрито обговорювати накопичені проблеми та, навпаки, почав сприймати реформаторські ініціативи як особистий конфлікт.

Федоров також заявив, що Сирський нібито поставив ультиматум, який у підсумку призвів до політичної кризи. При цьому він наголосив, що ніколи не висував вимоги "або я, або Сирський". Навпаки, за його словами, він був готовий працювати разом заради перемоги України та визнає заслуги головнокомандувача під час оборони Києва, Харківської та Херсонської операцій.

"Я не ставив умов "або я, або Сирський". Я говорив, що будемо перемагати і з таким головнокомандувачем. Сирський врятував нашу країну у 2022 році, він брав участь у Київській, Харківській та Херсонській операціях. Але це не означає, що сьогодні не потрібно чесно говорити про проблеми", - підсумував Федоров.

Що розповів Сергій Стерненко про тиск на військових і саботаж реформ

Після заяв Федорова новий резонанс викликали повідомлення волонтера та колишнього радника міністра оборони Сергія Стерненка. Він заявив, що командирам українських бригад нібито дали вказівку терміново записати відеозвернення із підтримкою головнокомандувача Олександра Сирського. За словами волонтера, відповідні повідомлення почали надходити військовим уранці 18 липня.

"Командирам бригад спустили наказ записувати відео на підтримку Сирського. Військових, які виступають проти, репресують", - заявив Стерненко.

За інформацією, яку він оприлюднив, завдання полягало у тому, щоб до 17:00 опублікувати відеозвернення. Джерела серед військових, на які посилалася "Українська правда", також повідомляли, що аналогічні розпорядження надходили у Десантно-штурмових військах та окремих корпусах, а записом роликів займалися комунікаційні підрозділи бригад.

Крім того, Стерненко стверджував, що після критичного допису щодо Сирського один із військовослужбовців підрозділу "Скеля" зник із публічного простору, а його акаунт був видалений. Водночас доказів цієї частини заяви на момент її оприлюднення представлено не було.

Сергій Стерненко заявив про системний саботаж реформ у Генеральному штабі

Після пресконференції Михайла Федорова, Стерненко також записав прямий ефір на власному YouTube-каналі, в якому стверджував, що під час роботи в Міністерстві оборони особисто займався проєктами, спрямованими на підвищення боєздатності Сил оборони, однак практично всі ключові ініціативи, за його словами, наштовхувалися на спротив з боку Генерального штабу. Стерненко переконаний, що проблема має системний характер і не обмежується окремими випадками.

"Я працював над проєктом підвищення боєздатності підрозділів. Ми хотіли комплектувати їх людьми, майном, відмовитися від ручного управління та призначати компетентних командирів. Але коли я їхав до бригади, мені телефонували і казали: "Вибачте, ми не можемо з вами працювати, нам сказали вас не пускати"", - заявив Стерненко.

Волонтер розповів, що за дорученням тодішнього міністра регулярно виїжджав у військові частини, щоб аналізувати ситуацію безпосередньо на місцях. Проте, за його словами, представники Генерального штабу почали давати вказівки командирам не допускати його до роботи з підрозділами. Через це багато запланованих перевірок і проєктів так і не вдалося реалізувати.

За словами Стерненка, саме така практика стала одним із прикладів того, чому команда Міністерства оборони втратила можливість впроваджувати зміни навіть тоді, коли мала політичну підтримку та готові рішення.

Стерненко розповів, як, за його словами, блокували створення майстерень безпілотників

Одним із найяскравіших прикладів бюрократичного спротиву Сергій Стерненко назвав історію із легалізацією майстерень безпілотних систем у бойових бригадах. За його словами, Міністерство оборони разом із військовими розробило готову модель функціонування таких підрозділів, однак документ так і не був затверджений.

"Ми провели польові дослідження, зібрали досвід найкращих підрозділів, створили готовий штатний розпис. Документ передали до Генерального штабу, а там він просто зник. Він буквально розчинився", - заявив Стерненко.

Окремо Сергій Стерненко розповів про власне спілкування із заступником головнокомандувача ЗСУ. За його словами, спочатку генерал погодився допомогти із вирішенням питання щодо майстерень безпілотників, однак згодом припинив відповідати на повідомлення та телефонні дзвінки.

"Я нагадую йому: пане генерале, дайте реквізити, ми ж маємо реалізувати це питання. Він відповідає: "Так, звичайно". А потім просто зникає. Не відповідає ні на повідомлення, ні на дзвінки. Це саботаж. Я можу назвати це тільки так", - заявив волонтер.

Стерненко зазначив, що тривалий час свідомо уникав публічної критики військового керівництва. За його словами, він займався самоцензурою, щоб не зашкодити роботі Міністерства оборони та не створювати додаткової напруги всередині держави під час війни.

Втім, після того як більшість реформ, за його словами, фактично зупинилася, він вирішив публічно розповісти про ці проблеми. Волонтер переконаний, що мовчання вже не допомагало змінити ситуацію.

Сергій Стерненко заявив, що протягом багатьох місяців намагався працювати без публічних конфліктів, навіть ціною власної репутації. Він вважав, що якщо це дозволить реалізувати реформи, то така тактика буде виправданою. Однак, за його словами, результат виявився протилежним.

"Я багато в чому наступав собі на горло. Думав: нехай люди питають, чому я мовчу, зате ми зробимо свою роботу. Але ні. Я займався самоцензурою, щоб не нашкодити міністерству, але працювати вже просто не давали. Тоді я почав запитувати себе: що я там взагалі роблю? Михайло робить величезну роботу, команда робить величезну роботу. Але неможливо проводити реальні реформи, якщо їх системно саботують", - наголосив Стерненко.

За його словами, саме постійний опір реформам став однією з причин нинішньої політичної кризи навколо Міністерства оборони. Волонтер вважає, що без зміни підходів до управління навіть найкращі управлінські рішення не матимуть практичного результату.

Водночас він наголосив, що проблема, на його переконання, полягає не в окремих документах чи кадрових призначеннях, а в самій системі ухвалення рішень, яка не дозволяє швидко впроваджувати зміни під час війни.

Стерненко заявив про криміналізацію окремих штурмових підрозділів

Найгострішою частиною виступу Сергія Стерненка стали його заяви щодо окремих штурмових підрозділів, які, за його словами, діють за принципами, несумісними з сучасною українською армією. Волонтер стверджує, що мовчазна реакція військового керівництва на окремі резонансні випадки лише поглиблює кризу довіри.

"Те, що відбувається з окремими штурмовими підрозділами та особистою гвардією Сирського - це криміналізація українського війська. Це перетворення частини української армії на аналог російських підрозділів", - заявив Стерненко.

Він послався на резонансні журналістські розслідування, у яких ішлося про можливі випадки катувань, насильства та загибелі військовослужбовців. Стерненко також згадав історію довкола колишнього начальника штабу підрозділу "Скеля" Станіслава Лучанова та інші публічні скандали, які, на його думку, мають отримати належну правову оцінку.

На його переконання, замовчування подібних історій не лише руйнує авторитет армії всередині країни, а й безпосередньо впливає на мобілізаційні процеси, оскільки люди боятимуться потрапити до підрозділів, навколо яких виникають подібні звинувачення.

Як відповів Олександр Сирський на звинувачення Федорова

Після гучної пресконференції Михайла Федорова головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський не став детально відповідати на висунуті йому претензії. Натомість він оприлюднив коротку заяву, у якій зробив акцент не на самому конфлікті, а на результатах української армії під час оборони столиці у 2022 році.

"Я горджуся тим, що завдяки Київській оборонній операції в 2022 році нам вдалося відстояти нашу столицю. І тепер у цьому місті можуть проходити брифінги, формуватися візії та прийматися рішення", - заявив Сирський.

Головнокомандувач також наголосив, що й надалі працюватиме над тим, щоб подібні заходи могли проходити у вільній незалежній Україні. Він зазначив, що зараз усі зусилля необхідно зосередити на війні та реалізації тієї військової стратегії, яка, за його словами, вже демонструє конкретні результати на полі бою.

"Дякую Михайлу Федорову за роботу на посаді міністра оборони. Бажаю йому і надалі залишатися в команді України. Разом до Перемоги!", - наголосив Сирський.

У Міноборони не бачать підстав для відставки Сирського

Попри численні вимоги протестувальників та публічні заяви Федорова, у Міністерстві оборони наразі не розглядають питання звільнення головнокомандувача ЗСУ. Саме таку інформацію, посилаючись на власні джерела в оборонному відомстві, оприлюднив 24 Канал.

За інформацією співрозмовників видання, жодних внутрішніх обговорень щодо можливої заміни Сирського зараз не ведеться. Попри суспільний резонанс після відставки Федорова, чинне військове керівництво продовжує працювати у звичному режимі.

Джерела також зазначають, що акції протесту, які проходять у різних містах України, поки що не вплинули на позицію керівництва держави щодо головнокомандувача.

За якої умови Зеленський може звільнити Сирського

Іншу оцінку розвитку ситуації оприлюднила BBC News Україна. Посилаючись на джерела в українській владі, видання повідомило, що сценарій звільнення Олександра Сирського повністю не виключається, однак він залежатиме від розвитку політичної ситуації.

За інформацією співрозмовників BBC, президент Володимир Зеленський може повернутися до питання зміни головнокомандувача лише за умови, якщо нинішні протести набудуть значно масштабнішого характеру та створять додатковий політичний тиск.

Водночас джерела видання стверджують, що повернення Михайла Федорова на посаду міністра оборони зараз не розглядається. Попри це, конфлікт між ним і Сирським, за даними BBC, тривав тривалий час і стосувався не лише особистих взаємин, а й розподілу повноважень, впливу та фінансових ресурсів.

Журналісти також нагадали про схожу ситуацію 2021 року, коли між тодішнім міністром оборони Андрієм Тараном та головнокомандувачем Русланом Хомчаком також виник серйозний конфлікт. Тоді президент спочатку змінив головнокомандувача, а вже через кілька місяців у відставку пішов і сам міністр оборони. Саме тому співрозмовники BBC не виключають повторення подібного сценарію і тепер.

Financial Times: Зеленський розглядає зміну Сирського та проводить співбесіди з потенційними кандидатами

Британське видання Financial Times із посиланням на високопоставленого чиновника Офісу президента повідомило, що Володимир Зеленський після різкого загострення політичної ситуації почав розглядати можливість звільнення головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. За даними співрозмовника газети, остаточне рішення залежатиме від того, чи вдасться знайти кандидатуру, яка забезпечить безболісну передачу командування без ризиків для оборони країни.

"Зеленський готовий звільнити Сирського, якщо знайде командувача, який забезпечить плавну передачу влади та водночас збереже міцну оборону вздовж понад 1200 кілометрів лінії фронту", - повідомило Financial Times із посиланням на джерело в українській владі.

За інформацією видання, президент планує провести зустрічі з військовими командирами, щоб отримати їхню оцінку ситуації на фронті, а також провести співбесіди з потенційними претендентами на посаду головнокомандувача. Співрозмовник Financial Times стверджує, що питання кадрових змін стало предметом активного обговорення після того, як конфлікт між тодішнім міністром оборони Михайлом Федоровим та Олександром Сирським вийшов у публічну площину та переріс у найбільшу кризу військового керівництва за час президентства Володимира Зеленського.

Водночас журналісти зазначають, що спочатку глава держави не планував переглядати своє рішення щодо Сирського. За даними Financial Times, ситуація почала змінюватися лише після того, як протести проти відставки Федорова швидко трансформувалися у масштабні акції з вимогою звільнення самого головнокомандувача.

Видання зазначає, що саме масові акції протесту, які охопили Київ та інші українські міста, стали одним із ключових чинників, що змусили Банкову оцінювати різні варіанти розвитку подій.

Окремо журналісти нагадують, що Олександр Сирський очолив Збройні сили України у лютому 2024 року після звільнення Валерія Залужного. Видання зазначає, що генерал має значний бойовий досвід, однак його стиль командування неодноразово ставав предметом дискусій серед військових.

"Сирський - суворий командир, вихований у радянських військових традиціях. Деякі військовослужбовці називають його "Різником" через готовність йти на великі втрати заради виконання бойових завдань", - зазначає Financial Times.

Газета також пише, що до протестів проти звільнення Федорова приєдналися як ветерани, так і чинні військовослужбовці, що стало рідкісним випадком відкритого публічного невдоволення серед представників армії. За оцінкою видання, саме поєднання політичної кризи, масштабних протестів та відкритої дискусії всередині військового середовища перетворило питання можливих кадрових змін у ЗСУ на одну з головних тем українського політичного порядку денного.

Чому в оточенні Сирського не вірять у його відставку

Іншу позицію оприлюднила LIGA.net, поспілкувавшись із людьми з найближчого оточення головнокомандувача. Вони стверджують, що нинішній конфлікт із Федоровим не був настільки критичним, щоб автоматично призвести до кадрових рішень.

Першою причиною, через яку Сирський, на їхню думку, зберігає посаду, співрозмовники називають його аполітичність. Вони переконані, що головнокомандувач свідомо уникає політичної діяльності та не прагне публічної популярності.

Другою причиною джерела називають кадровий дефіцит генералів, які мають достатній рівень досвіду для керівництва всією армією. На їхню думку, командування ЗСУ сьогодні вимагає не лише бойового досвіду, а й стратегічного планування операцій загальнодержавного масштабу.

"Президент ставить політичні завдання війську, під які визначає виконавця. Якщо зміниться військова стратегія - тоді можуть змінити й головнокомандувача. Але поки стоїть завдання активної оборони, більш досвідченого виконавця, ніж Сирський, зараз немає", - цитує одного зі співрозмовників LIGA.net.

У матеріалі також зазначається, що непрямим підтвердженням довіри до Сирського стало створення Сил швидкого реагування та Командування далекобійного впливу. За словами співрозмовників, саме ці структури є продовженням його бачення розвитку української армії.

Що заявив Дмитро Кулеба про конфлікт Федорова і Сирського

До публічної дискусії долучився й колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Він вважає, що якщо причиною нинішньої політичної кризи справді стало протистояння між Федоровим та Сирським, то кадрові рішення мають бути послідовними.

"Сирський теж має піти, якщо причина нинішньої кризи - це несумісність із Федоровим", - написав Кулеба у Facebook.

Водночас дипломат зазначив, що повернення самого Федорова до Міністерства оборони вже не розв'яже проблему, адже, за його словами, відносини між ним і президентом були серйозно зіпсовані.

Кулеба також наголосив, що право визначати склад уряду належить президенту України. Разом із тим він підкреслив, що українське суспільство має повне право мирно протестувати та висловлювати власну позицію.

"У політичних боях, які ведуть політики, головне - не програти війну, яку веде країна", - підсумував Дмитро Кулеба.

Хто з генералів може замінити Сирського на посаді головкома та як відбувається процедура

Спеціальна кореспондентка ТСН Юлія Кирієнко зазначає, що після відставки Михайла Федорова та його публічної критики військового керівництва питання можливої заміни Олександра Сирського стало одним із ключових у політичному порядку денному. Водночас вона наголошує, що призначення нового головнокомандувача не може бути швидким політичним рішенням, адже йдеться про посаду, яка потребує унікального поєднання бойового, штабного та стратегічного досвіду.

"Навіть рівень командира корпусу (комкора) недостатній для посади головкома. Комкор керує військами на оперативному рівні, тоді як командир бригади - на тактичному. Згідно з українською воєнною доктриною, головком мусить пройти всі щаблі: від тактичного й оперативного до оперативно-стратегічного (командування ОСУВ "Хортиця", "Таврія", "Дніпро") і досягти найвищого - стратегічного рівня", - зазначає Кирієнко.

Журналістка звертає увагу, що ситуація загострилася ще й через скандали із вбивствами і катуваннями в штурмових полках.

"Спочатку президент спробував зняти напругу зі штурмових підрозділів (які деякі активні дописувачі соцмереж називають "кишеньковими полками Сирського"), створивши Сили швидкого реагування. Вони мають трансформувати штурмові війська. Для них уже з’явилося окреме управління - його очолив генерал ДШВ Дмитро Волошин, який раніше командував 8-м корпусом ДШВ", - вказала вона.

Однак відставка Федорова та подальші протести вивели дискусію далеко за межі окремих реформ і поставили питання про майбутнє всього військового керівництва.

"Втім, зміна Уряду та подальше звільнення Міністра оборони вивели на вулиці протестувальників. Поки на площі Франка майорять картонки з закликами "не чіпати Федорова, а звільнити Сирського", в кабінетах на Банковій почали думати чи дійсно настав час міняти головкома і хто може бути достойним кандидатом", - йдеться у дописі.

Вона нагадує, що після 2014 року Україна поступово перейшла до стандартів НАТО. Саме тому у 2020 році були розмежовані повноваження головнокомандувача та начальника Генерального штабу, а ЗСУ почали працювати за натівською J-структурою штабів та процедурою MDMP (Military Decision Making Process).

За словами Кирієнко, сучасний головнокомандувач відповідає не лише за бойові дії, а й за інтеграцію всіх видів військ, стратегічне планування операцій, взаємодію із союзниками та реалізацію військової політики держави. Саме тому головною вимогою є не популярність чи медійність, а стратегічне мислення та управлінський досвід.

Аналізуючи кадровий резерв української армії, Юлія Кирієнко назвала кількох генералів, які теоретично відповідають вимогам для посади головнокомандувача ЗСУ.

Серед найбільш підготовлених кандидатур у кадровому резерві журналістка назвала сім генералів:

• начальник Генерального штабу Андрій Гнатов;
• заступник начальника Генштабу Ігор Скибюк;
• командувач Об'єднаних сил Михайло Драпатий;
• командувач Десантно-штурмових військ Олег Апостол;
• командувач Сухопутних військ Геннадій Шаповалов;
• керівник ОК "Схід" Віктор Ніколюк;
• командувач ОСУВ "Таврія" Олександр Тарнавський.

Журналістка звертає увагу, що кожен із цих генералів має значний бойовий та штабний досвід. Частина з них командувала оперативно-стратегічними угрупованнями військ, інші працювали у Генеральному штабі або очолювали окремі види та роди військ.

Водночас вона підкреслює, що навіть наявність такого списку не означає автоматичної готовності будь-кого з них очолити всю українську армію вже сьогодні, адже рішення залежить не лише від професійних якостей, а й від бачення Верховного головнокомандувача.

Юлія Кирієнко наголошує, що остаточне рішення щодо призначення головнокомандувача ухвалює президент України, однак законодавство визначає і процедуру внесення кандидатури.

"Очевидно, найбільший бойовий та управлінський досвід наразі має чинний головнокомандувач Олександр Сирський. Водночас головним критерієм для будь-якого кандидата залишається довіра президента та повага серед військових. Саме міністр оборони має подати главі держави кандидатуру нового головнокомандувача. Однак нині виникає інше питання - чи може зробити це виконувач обов'язків міністра", - зазначає Кирієнко.