Епідеміологічна ситуація зі сказом в Україні залишається напруженою. Зокрема, й на Дніпропетровщині. Цього року в Дніпропетровській області серед тварин виявили 26 випадків цієї надзвичайно небезпечної хвороби. Про те, як уберегти себе від смертельної небезпеки, розповість «Наше місто».

Тварини стали частіше нападати на людей

На початку літа медики забили на сполох. Тоді лише за один тиждень на Дніпропетровщині було зафіксовано п’ять випадків нападів тварин на людей із лабораторно підтвердженим сказом.

Зокрема, у Жовтих Водах скажений собака покусав трьох дорослих людей. Ще двоє жителів Карнаухівки постраждали після нападу шакала, в якого лабораторно підтвердили сказ.

На щастя, усі постраждалі пройшли необхідну вакцинацію, їхньому життю та здоров’ю нічого не загрожує. Водночас ризик заразитися смертельною хворобою є цілком реальним.

Галина Шамичкова

 

— За перше півріччя в області майже 5 тисяч людей постраждали від нападів чотирилапих, — зазначає Галина Шамичкова, завідувачка відділення особливо небезпечних інфекцій Дніпропетровського обласного центру контролю та профілактики хвороб. — Три тисячі жителів регіону проходять лікувально-профілактичну імунізацію. Постраждалим від укусів тварин необхідно негайно звернутися по медичну допомогу. Антирабічну допомогу надають 50 лікувальних закладів Дніпропетровської області. Вони забезпечені необхідною вакциною та імуноглобуліном.

У 2026 році смертельних випадків сказу на Дніпропетровщині не зареєстровано, однак вони траплялися раніше.

 

— У Дніпропетровській області у 2024-му та 2025 роках зареєстрували по одному випадку сказу серед людей, — констатує Денис Кисельов, завідувач відділу епідеміологічного нагляду та профілактики інфекційних хвороб Дніпропетровського обласного центру контролю та профілактики хвороб. — Обидва випадки завершилися летально, оскільки постраждалі не звернулися по медичну допомогу після отримання травм від тварин і не пройшли антирабічне лікування. До лікарів вони звернулися лише тоді, коли вже розпочалися клінічні прояви хвороби.

До речі, в одному з випадків людина померла після укусу власної кішки — домашньої улюблениці. Загалом же тварини стали частіше нападати на людей. І домашні, і дикі. Статися це може навіть у центрі великого міста.

Вкусити може не лише собака чи кішка, а й шакал

Серед потенційних переносників сказу останнім часом дедалі частіше згадують шакалів. На Дніпропетровщині вони з’явилися близько десяти років тому. Восени 2018 року на межі Дніпропетровської та Запорізької областей у Томаківському районі в плавнях шакалів помітив зоолог і мисливець Валерій Кеменов. Згодом їх почали фіксувати в різних районах області. Також були зареєстровані випадки нападів на людей.

Чому ж цей хитрий і доволі обережний звір наважується на таке?

Основною причиною такої поведінки дніпровський зоолог Олександр Пономаренко вважає саме сказ.

Олександр Пономаренко

 

— Вірус сказу настільки змінює роботу мозку, що тварина практично втрачає відчуття страху, — пояснює Олександр Пономаренко, старший науковий співробітник природного заповідника «Дніпровсько-Орільський». — У хворих тварин буквально зносить дах. Саме тому заражена лисиця, шакал чи єнотоподібний собака можуть без остраху виходити до людей навіть удень. Така тварина здатна з’явитися в центрі міста, вільно бігати вулицями й проявляти агресію.

За словами фахівця, вірус сказу порушує природні інстинкти звіра. Якщо здорова тварина уникає людини, то хвора, навпаки, перестає її боятися, може з’являтися в населених пунктах серед білого дня, стає непередбачуваною та здатна без вагань вкусити людину або домашню тварину.

 

— Основний резервуар вірусу — мишоподібні гризуни, — зазначає Олександр Пономаренко. — Це пов’язано з тим, що вони дуже швидко розмножуються. Навіть інфікований гризун встигає залишити потомство. Як відбувається зараження? Наприклад, лисиці активно полюють на мишей. Деякі гризуни кусають хижаків за губу й таким чином передають вірус. Але небезпечні не лише лисиці. Загрозу також становлять єнотоподібні собаки, шакали та вовки.

Чисельність вовків у Дніпропетровській області, за оцінкою зоолога, залишається невисокою. Популяція лисиць стабільно велика, єнотоподібних собак також не поменшало. Що ж до шакалів, то оцінити їхню чисельність складно через відсутність повноцінного державного моніторингу, однак, ймовірно, цей вид поступово збільшує свою популяцію.

Як зрозуміти, що тварина може бути хворою?

Найтривожнішою ознакою зоолог називає появу дикого хижака в місті у денний час.

— Якщо людина побачила лисицю, шакала чи єнотоподібного собаку, які спокійно гуляють вулицями або дворами серед білого дня, це може свідчити про захворювання на сказ, — зазначає старший науковий співробітник природного заповідника «Дніпровсько-Орільський». — У такій ситуації слід не наближатися до тварини, не намагатися самостійно її прогнати чи впіймати, а негайно повідомити про знахідку відповідні служби.

За словами Олександра Пономаренка, подібні випадки вже траплялися в регіоні.

Так, у Дніпрі лисиць неодноразово помічали вдень у районі вулиці Новокримської поблизу проспекту Олександра Поля. У Кривому Розі раніше ціла родина лисиць жила поруч із житловою забудовою, а один із випадків завершився тим, що хвора на сказ лисиця покусала місцевих жителів.

Співрозмовник вважає, що для Кривого Рогу такі випадки більш ймовірні через особливості міської забудови, де житлові квартали межують із великими занедбаними територіями, придатними для існування диких тварин.

За словами зоолога, повністю контролювати поширення сказу складно. В Україні застосовується практика розкладання їстівних вакцин-приманок для диких хижаків, як це вже давно роблять у Європі. Однак ефективність цієї системи залежить від того, наскільки сумлінно проводиться вакцинація в кожному мисливському господарстві та лісництві, а повноцінного контролю за цим, на думку фахівця, наразі бракує.

У Дніпрі зросла кількість звернень після укусів тварин 

У Дніпрі у 2026 році збільшилася кількість мешканців, які звертаються по медичну допомогу після укусів тварин. Медики зазначають, що в теплу пору року такі випадки традиційно трапляються частіше, а єдиним надійним захистом від смертельно небезпечного сказу залишається своєчасна профілактика. 

Про це розповів дніпровський лікар-травматолог Степан Валерійович. 

Степан Валерійович

 

— У середньому щомісяця до нашого травмпункту звертаються від 20 до 30 людей, які потребують профілактичної допомоги після контакту з тваринами, — зазначає лікар. — Це пов’язано з великою кількістю безпритульних тварин у місті, а також із контактами людей із дикими тваринами, насамперед лисицями, які є основними переносниками вірусу. Тому до нас звертаються постраждалі від укусів не лише домашніх котів і собак, а й диких тварин. Кожному пацієнту надається невідкладна допомога: лікарі обробляють рану, за потреби проводять хірургічну обробку ушкоджень і розпочинають антирабічну профілактику.

Медики наголошують, що сказ — одне з найнебезпечніших інфекційних захворювань. Після появи симптомів він практично завжди закінчується летально.

 

— Сказ невиліковний, — констатує фахівець. — Єдиний спосіб захиститися — своєчасна профілактика. Якщо людина звернулася вчасно, ризик захворювання фактично дорівнює нулю. Для профілактики використовують сучасні антирабічні вакцини. У випадках укусів диких тварин додатково застосовують спеціальні антирабічні імуноглобуліни.

Водночас лікар зазначив, що серед пацієнтів травмпункту підтверджених випадків захворювання людей на сказ не було.

Чому влітку звернень стає більше?

За словами Степана Валерійовича, причина проста: влітку люди носять відкритий одяг, тому укуси частіше супроводжуються пошкодженням шкіри. Узимку щільний одяг і високе взуття значно знижують ризик отримання небезпечної травми.

Як уникнути небезпечних укусів?

Лікар радить дотримуватися простих заходів безпеки: уникати місць скупчення безпритульних тварин; не провокувати собак різкими рухами; не підгодовувати безпритульних тварин із рук; власникам приватних будинків і мешканцям сільської місцевості не допускати контактів домашніх тварин із дикими, використовуючи вольєри та надійні огорожі.

 

— Сьогодні собака може спокійно брати їжу з рук, а завтра — вкусити, — підсумовує фахівець. — У разі будь-якого укусу або потрапляння слини тварини на пошкоджену шкіру не варто чекати появи симптомів. Необхідно якомога швидше промити рану великою кількістю води з милом, обробити її антисептиком і негайно звернутися до травмпункту. Навіть якщо тварина зовні виглядає здоровою, лише лікар може визначити необхідність вакцинації. Своєчасно розпочата профілактика дає змогу практично повністю запобігти розвитку смертельно небезпечного захворювання.

Водночас медики зазначають, що у Дніпрі вже фіксувалися випадки виявлення сказу у тварин — зокрема у котів і лисиць. Усі люди, які контактували з такими тваринами або їхніми біологічними рідинами, своєчасно отримали необхідну профілактику, завдяки чому випадків захворювання на сказ серед людей зареєстровано не було.