ХТО З'ЇВ НАШУ КАРТОПЛЮ?

_{Ціни на «другий хліб» замахнулися на історичні рекорди}

Василь ПІДДУБНЯК.

У ВЕРЕСНІ Україна почала імпортувати картоплю із Польщі та Литви.

За дві декади місяця кілька вантажівок доставили на стіл українців сукупно 60,4 тонни «другого хліба» на суму більш як 30,7 тисячі американських доларів. Цифри не такі вже вражаючі, правда?

Тоді ось вам вражаючі. За даними Державної митної служби, у період із січня по серпень поточного року наша країна імпортувала 15 тис. тонн картоплі, одночасно продавши (!) за кордон загалом 760 тонн ходового товару. Іншими словами: вторгували 215 тисяч «зелених», а заплатили за чужу картопельку 9,324 млн в іноземній же валюті.

Не віриться, що ще за нашої з вами пам’яті не Польща і не Литва, а Україна була одним зі світових лідерів валового виробництва картоплі й накопувала понад 6% світового (15% європейського) врожаю бульби, посідаючи четверте місце у світі.

Ще на початку президентства головного «Слуги народу» і його «розбудовників держави» автор видання «Главком» Віталій Єрмаков у кореспонденції «Дієта Зеленського…» (випуск за 27.11.20 р.) написав: «Головним драйвером росту «овочевого» імпорту стала картопля, яку так полюбляють вирощувати самі українці. В січні-жовтні, за даними митниці, до України завезли цього товару більш ніж на $55 млн. Тоді як ще у 2018-му річний показник був на рівні $3,13 млн. А у 2015-му — взагалі $1,3 млн. Тобто за останні декілька років імпорт зріс у десятки разів.

І це при тому, що Україна сама вирощує картоплі у декілька разів більше, ніж українці здатні спожити. Так, за підрахунками експертів, український ринок картоплі складає 5-6 млн тонн на рік. Тоді як, наприклад, у 2020 році внутрішній урожай прогнозувався на рівні 20 млн тонн. Проте імпорт це не спиняє, адже деякі країни відверто демпінгують та пропонують картоплю дешевшу за українську».

Чого ж останніми роками так мало вирощуємо і так багато купуємо? Колорадські жуки «з’їдають» наше картопляне лідерство чи хто?..

Державні чиновники і наближені до них економічні оглядачі називають кілька вагомих, на їхню думку, причин переведення стрілок з експортної колії на імпортну: підвищена потреба у продовольчій картоплі серед місцевих оптових компаній та роздрібних мереж, спекуляції щодо потенційного дефіциту високоякісної картоплі у поточному сезоні, зростання попиту для потреб армії, ну і, само собою, дуже спекотне літо, яке буквально спопелило плантації бульби.

«Із липня і до вересня на більшості території України або не було опадів, або їх було недостатньо, — констатував заступник Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. — Липнева спека спричинила колосальні втрати. Через посуху багато що втратили, багато що не проросло. Вона вплинула і на овочі, які вирощувалися в цей період, і на закладання нового насіння, наприклад, капусти чи моркви, які збираються зараз».

«Погодні умови для виробництва картоплі в Україні цього літа виявилися зовсім нелегкими, — зауважив аналітик плодо­овочевого ринку в проєкті EastFruit Євген Кузін. — Аномальна посуха не тільки заважала проведенню збиральної кампанії, а й негативно вплинула на калібр бульб, їхню врожайність та власне якість через механічні пошкодження під час збору. Зараз до завершення основної збиральної кампанії ще рано, але про проблеми з урожаєм та його якістю повідомляють фермери практично з усіх основних регіонів виробництва».

Не погодитися важко, проте…

Чи не надто перебільшені чутки про тотальний неврожай українського «другого хліба»? Чи й справді єдина надія — на привізну картоплю?

На одному з відомих бізнесових сайтів я знайшов (не повірите!) аж… 234 «картопляних» оголошення! Товар на будь-який вибір і смак: сорти Белла Роса, Королева Анна, Слов’янка, Тайфун, Гранада… А ціни (таких на ринках не побачите) — від 6 до 18 гривень за кілограм. Насипом і в сітках, у лантухах і контейнерах… Продають усі — і агропідприємства, і фермери, і власники присадибних ділянок. Не в сусідній Польщі чи сусідній Литві — у нас же і нашу ж картопельку.

І ці об’яви лишень з однієї області України — Тернопільської. А є ж іще Волинь, Вінниччина, Черкащина, Хмельниччина… Зрештою, картоплю в більших чи менших обсягах вирощують в усіх регіонах держави. Усіх! А вітчизняної картоплі чомусь дедалі менше. А ще менше — з приходом в Україну нової влади. Тої, яка зараз і яка віддає перевагу імпортній картоплі. Владі вона, вочевидь, подобається більше, а от колорадські жуки засумували: чи не доведеться емігрувати у Польщу?..

Тут і до ворожки не ходи: чим менше власної картоплі, тим дорожче вона коштує. Уся картопля! Ціни країни походження у неї не питають.

Факт: наша країна імпортувала найбільший обсяг продовольчої картоплі за останні три сезони.

Влітку нинішнього року вартість «другого хліба» продовжувала триматися на історично високих показниках, і сьогоднішній діапазон у 15-20 грн за кілограм є рекордним, порівнянним лише із сезоном 2019/20, коли Україна імпортувала понад 450 тис. тонн картоплі.

Тим часом аналітик «Українського клубу аграрного бізнесу» Максим Гопка в ефірі «Українського радіо» заявив, що картопля у вітчизняних супермаркетах цієї зими може коштувати 50-55 грн за кілограм.

«Для кінцевого споживача з усіма витратами (того ж супермаркету, який також має свою націнку), я думаю, що ми можемо спокійно підійти до 50 гривень за кілограм, це точно… Тобто 50-55 гривень — це ціна, яка може бути за кілограм картоплі. Але це такий оптимістичний варіант. Реалістичний може бути навіть трохи більшим, тобто і 60 грн», — спрогнозував Максим Гопка.

Відомий картопляр із Чернігівщини голова фермерського господарства «Напорівське» Григорій Ткаченко передбачає фіксацію оптової закупівельної ціни на рівні 20 гривень за кілограм. Утім, на його думку, в січні-лютому ціна картоплі може знову підскочити. Про ці та інші особливості вітчизняного картоплярства йшлося у кореспонденції «Потрібен комплексний підхід» («Сільські вісті за 15 жовтня ц. р.).

Може, хоч імпорт чимсь зарадить, особливо міським жителям із низькими доходами.

Проте фахівці вважають, що імпорт картоплі не знизить ціни в Україні, а тільки не дасть їй зростати далі.

Та куди вже далі?..

Картопля — єдина культура в Україні, що вирощується переважно домогосподарствами населення (городами, присадибами). На городи домогосподарств населення припадає 98% усієї посадки цієї культури.

Від редакції. Проблема нагальності розвитку картоплярства в нашій країні не нова. «Старіючи», галузь заодно поглиблює кризу на вітчизняному продовольчому ринку. Як бути? Заборонити імпорт? Але ж ми йдемо в Європу. Їсти менше картоплі? Куди вже менше! За розрахунками Міністерства охорони здоров’я, раціональна норма споживання бульби однією людиною має становити 124 кілограми на рік.

За цю раціональну норму одному українцеві при ціні навіть 50 гривень за кілограм «другого хліба» за рік доведеться викласти 2,6 нинішньої мінімальної пенсії. У народі цю норму прозвали «дієтою Зеленського».

А що стосовно цього думаєте ви, наші шановні читачі?

                   (Всеукраїнська газета захисту прав та інтересів селян "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ")