АГРОПЕРСПЕКТИВИ: ПЕРЕРОБЛЕНА СИРОВИНА - ЦЕ ДОДАТКОВІ ПРИБУТКИ

Олександр ВЕРТІЛЬ    (Сумська область).

Нещодавно в селищі Миколаївка Сумського району відкрили першу на Сумщині комунальну сироварню. Аби втілити важливий для громади проєкт, реалізований у межах Програми розвитку агропромислового комплексу області на період до 2027 року, знадобився лише рік. Він загалом обійшовся в більш ніж 3 мільйони гривень, з яких 2,7 мільйона відшкодовані з обласного бюджету.

ЯК ГОВОРИТЬ селищний голова Миколаївки Сергій Пасько, це перша комунальна сироварня в області, облаштована за всіма виробничими, технологічними, санітарними та іншими нормами. Спершу виникла ідея, яка поступово втілювалася на практиці: представники бізнесу та іноземні партнери передали молоковоз ємністю 4 тонни, затим у громаді взялися за придбання обладнання та устаткування, опанування технологічного процесу, підведення комунікацій тощо.

Нове виробництво створило п’ять робочих місць, проєктна потужність — переробка за зміну тонни молока, хоча спочатку передбачалося 500 кілограмів, виготовлення низки видів м’яких сирів для населення та закритих закладів громади. Вже впродовж першого року роботи завдяки сироварні до бюджетів різних рівнів буде перераховано не менш як 250 тисяч гривень.

Молоко надходить від селян, які утримують корів і раніше мали проблеми з його реалізацією. Відтепер це питання знято з порядку денного. Таким чином, підсобні господарства на території громади дістали вагому підтримку. Миколаївська сироварня — чудовий приклад економічного розвитку для інших громад.

Діють на Сумщині й інші вагомі проєкти у тваринницькій галузі. Наприклад, Державне підприємство «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу НААНУ», що розташоване в селі Ясени прикордонного Сумського району, має статус племінного з розведення української бурої та чорно-рябої молочних порід. За словами директора підприємства Віктора Пахненка, саме тут значною мірою формується стадо корів Сумщини, а відповідно їхня продуктивність та якість молока.

Худоба, яку доглядають 29 працівників, узимку утримується на прив’язі, а у весняно-літній період — у таборах, оскільки підприємство не має власних випасів. На зимово-стійловий період завдяки залученій техніці тут постійно заготовляють не менше 300 тонн запашного сіна з люцерни та сіяних однорічних трав, 1200 сінажу, 5 тисяч тонн силосу. Цього цілком достатньо, до того ж підприємство має у власному розпорядженні 1305 гектарів землі, з яких 350 — під кормовими культурами.

Зараз на держпідприємстві утримується 560 голів великої рогатої худоби, з яких половина — корови. Річна продуктивність коливається від 5300 до 7000 кілограмів молока жирністю 3,6 відсотка. Це забезпечує рентабельність його виробництва в межах 65-67 відсотків, що є доволі високим показником.

Щодня з Ясенів на переробку відправляють не менше 5,5 тонни високоякісного молока до підприємств Сум та Бурині, зокрема пів тонни на сумську сироварню «O’bereg». Це особлива продукція від окремої групи корів, що використовується для виготовлення так званого гіпо­алергенного молока А-2, яке практично не має протипоказань до вживання. Особливо воно рекомендоване дітям. Що більше такого на продовольчих прилавках, то краще. Але на заваді — дефіцит сировини, яку забезпечують тільки корови певних порід. Тож одне із пріоритетних завдань сьогодення — нарощування поголів’я корів насамперед бурої породи, що, на переконання голови Ради Асоціації селекціонерів бурої худоби України Володимира Ладики, дасть змогу суттєво поліпшити не лише економіку молочного скотарства Сумщини, а й урізноманітнити ринок молочної продукції.

Ще один приклад. Сільськогосподарський кооператив «Агрофірма «Перше травня» в селі Симонівка поблизу Сум веде літопис від 1983 року. Тут утримують корів голштинів, молоко від яких активно переробляють у сироварні, відкритій ще далекого 1995-го року. Як розповідає заступник голови «Першого травня» Володимир Жирівський, господарство хоч і не може похвалитися надсучасним обладнанням, та все ж закуплене раніше голландське досі добре служить. Щодня тут виготовляють не менше центнера твердого молодого сиру гауда «Першотравневий», адигейський, кисломолочний, а також сметану, сир, вершкове масло, бринзу, які успішно реалізують у торгових точках у Сумах.

Інший приклад — з царини м’ясопереробки. Агрофірма «Козацька» біля Конотопа — одне з найбільш успішних сільськогосподарських товариств краю, де вирощують вагомі врожаї зернових, олійних та бобових культур, утримують понад 4 тисячі голів великої рогатої худоби та дійних корів.

Звичайно, завше постає питання переробки м’яса тварин, які з тих чи інших причин травмувалися, нездатні залишатися в самостійному просторі тощо. Тож у Козацькому відкрили мініцех із переробки м’ясної сировини, в якому працюють 12 селян. Зараз тут виготовляють різноманітні делікатеси з яловичини, зокрема консерви, сиров’ялені ковбаси, яловичину тушковану, кашу гречану з яловичиною тощо. Агрофірма має власні торговельні заклади в селі та в Конотопі.

Загалом нині в області переробляють молоко та виготовляють із нього різноманітну продукцію на шести підприємствах, м’ясо та м’ясні продукти — на п’яти. За інформацією територіальних громад, у краї налічується 20 молочних мініцехів потужністю від центнера до 4 тонн на добу, дев’ять — із виготовлення м’ясної продукції, де протягом 24 годин дають господарський лад м’ясу — від 30 кілограмів до центнера. Галузь працює і навіть розвивається у складних воєнних умовах. А це робочі місця, стабільні заробітні плати, відрахування до бюджетів різних рівнів та Пенсійного фонду й загалом продовольча безпека країни.