Селянам Магдалинівщини досі не вернули вкрадену Держгеокадастром землю
Торішній величезний «хапок» ріллі, пасовищ та сінокосів Січеславщини головним управлінням Держгеокадастру в Дніпропетровській області під головуванням Дмитра Свердліна стався у крайні дні втрати цим держорганом розпорядчих функцій. «Земельники» дерибанили основне національне багатство України сотнями гектарів. У Магдалинівській ОТГ, за даними начальника земельного відділу Тамари Марченко, від афери дніпрян постраждали селянські господарства усіх 13 колишніх сільрад!
Наслідки земельного «хапка» в Олександрівці - жахливі
У цьому крайньому від міста Дніпро селі Магдалинівщини на привільних луках поблизу Кільчені, де споконвіку випасали корів, люди з косами і вилами зупинили трактор з плугами. Проте викликана поліція лише руками розвела – у непроханих гостей були документи на землю.
- Переорали все, до самої річки, - розповів власник шести корів Андрій Кривошлик, - прямо в Кільчень пхали бульдозером бугри з пеньками. А балки геть усі віддані в оренду. Там не те що корові, зайцю ніде притулитися! Боляче й сумно на це дивитися. Завтра труїтимуть землю пестицидами, і все буде у воді, а ми її п’ємо… Роздерибанили усе, один очерет стоїть, туди ще не добралися.
Олександрівка гуде через це небачене раніше рейдерство землі державним начебто органом. Односелець Кривошлика, вчитель фізкультури Очеретуватівського ліцею Володимир Порохня, котрий тримає з родиною 2 корови, доповнює:
- В серпні розорали 42 гектари лук, восени збедетували. Мій сінокіс теж переорали, повідомив про це поліцію. Але нікого не притягли, бо… нікого не бачили! Тридцять гектарів лук скупила Галина Костюченко, схоже, це фіктивний власник. Де вона зі скромною зарплатою працівниці спорткомплексу взяла таку силу грошей? Ні тваринникам, ні соцсфері Олександрівки по 2 га не дали, а чужим – залюбки. Чому? Голова Магдалинівської ОТГ Володимир Дробітько прислав працівниць земельного відділу, вони все описали, тепер опротестовують ці грабежі. Коли трактор розорював 25-метрову водоохоронну зону Кільчені і ми зробили зауваження, адвокат Г, Костюченко Максим Костюченко (її брат, колишній прокурор Петриківського району – прим. авт.) кричав: «мені геодезист дав точки, все правильно!» Як може геокадастр розпоряджатися луками? Коли їх повернуть нашим людям?
На ці питання позитивної відповіді для селян поки не дає ніхто. Староста Олександрівського округу Володимир Гудим дієво підтримує вимоги земляків:
- За більше ніж півроку нічого хорошого в цьому плані не сталося. Пасовища переорали, з Магдалинівською ОТГ справ мати не хочуть. Система непробивна. Тричі подавав заяви в поліцію, в т. ч. за знищення водоохоронної зони, і тричі приходила відписка. Аж 188 гектарів землі виділені невідомому тут Віталію Черв’яченку в оренду на 49 років, в котрого ні корови, ні кози. А в Олександрівці півсотні корів, де людям їх пасти? Діти тікають із села, доля старих відома. Прибульці прикриваються законом про ОСГ – був один власник, продав другому, купив третій, а той заснував ФГ «КМС». Це новітня земельна афера. А люди в селах нікому не потрібні.
Знищені 4 гектари водоохоронної зони Кільчені
Скороспечені власники й орендарі землі не покористувалися нею й року, а вже додали неабиякого клопоту не лише Національній поліції. Про це розповідає спостерігач водного посту «Олександрівка 1» Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології Тимур Литвин:
- В заплаві річки вчинене жахіття. На луках був давній рів, яким збігали талі й дощові води, поруч нього мурашники, кротовники, у водоохоронній зоні Кільчені ріс терен – усе зрізане 18 липня бульдозером і згорнуте в річку… У червні випала тримісячна норма дощів, на луках тривалий час стояла вода, яка висохла в середині липня. Через це розорали їх аж у серпні. Що вони на них матимуть? Це ж геть не раціонально з економічної точки зору! Розорали біля чотирьох гектарів водоохоронної зони, навіть частину землі водного посту в цій зоні, на яку є державний акт. Наша установа подала звернення про це до регіонального офісу водних ресурсів Дніпропетровської області, Придніпровської екологічної інспекції.
До цих свідчень плюндрувань природи можна додати те, що нижче за течією річки, біля Підгородного, знаходиться Кільченський заказник. І олександрівські природні ландшафти біологічно не бідніші них, тож можуть служити резервом для заповідання у Дніпропетровщині, де жалюгідний, вдвічі менший середнього по Україні відсоток заповідних територій – 3, 4. До всього це необхідні місця для гніздування птахів, їхньої міграції тощо. Вочевидь, нові володарі не розуміють давню істину – коли зникне жива природа, аж тоді до людей дійде, що гроші їсти не можна.
Працівникам соцсфери Казначеївки досі не повернули їхні землі
На початку 90-х років у Казначеївці, як і скрізь по Україні, люди отримали додаткові площі під городи до куцих радянських норм. А розпорядженням голови Магдалинівської РДА № 218-р-09 від 28 квітня 2009 року зроблена ще одна добра справа - 68 працівникам соціальної сфери села надано по 1, 41 га землі для ведення ОСГ. Та власники, які не змогли приватизувати свої наділи через «відфутболювання» документів Держгеокадастром, у квітні минулого року дізналися, що їхні землі віддані іншим людям. Про це «Фермер Придніпров’я» повідомив у числі за 5 травня 2021 року з надією, що допущене свавілля вдасться швидко виправити. Проте цього не сталося і досі.
- Землі працівникам соцсфери не повернули, з вісьми ділянок зробили наділ 16 га і використовують, як і 20 гектарів городів, безпідставно виведених Держгеокадастром за межі населеного пункту, - пояснив в. о. старости Казначеївського округу Іван Гуртовий. – А луки захоплені всюдисущим В. Черв’яченком в оренду. Через Асоціацію фермерів Дніпропетровської області ми звернулися до народного депутата Дениса Маслова, він пообіцяв, що на луки ніхто не лізтиме. Щодо повернення ріллі теж поки нічого не чути.
Одну родину двічі залишили без землі
В Казначеївці особливо вражає історія подвійного «віджиму» землі в родини 39-річної Світлани Ігнатової, яка живе з сином Володимиром і донькою Валерією. Перед паюванням колгоспної ріллі в 1995-му 12-літня Світлана з чотирма братиками і сестричками залишилися без мами і тата, які трудилися в місцевому колгоспі «Дружба». Все село тоді просило комісію з реформування виділити сиротам бодай один зароблений померлими батьками земельний пай, але та залишилася невблаганною. Аж 2008-го вже виховательці дитсадка Світлані Василівні надали із тих колгоспних, а на той час земель резервного фонду 1, 41 га ріллі для особистого господарства.
Родина користувалася нею, але затвердити виготовлені документи із землеустрою не змогла – ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області під різними приводами кілька років «футболила» документи, не підкріплені «зеленою вимогою». Про те, що у «земельників» більше шанують «зелень», а не рідні гривні, свідчать не лише фермери з різних країв, яким називали «таксу» за приватизацію чи оренду землі. В лютому минулого року правоохоронці затримали під час отримання неправомірної вигоди головного спеціаліста відділу з контролю за використанням та охороною земель у Магдалинівському, Петриківському та Царичанському районах управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області Юрія Рашевського. Він вимагав тисячу доларів у фермера Володимира Молодана з Дубового Царичанського району за продовження договору оренди, кримінальну справу розглядає Царичанський суд.
Ситуація із торішньою втратою ріллі і пасовищ селянами практично ідентична скрізь у всій Магдалинівській ОТГ, лише з певними особливостями. В селі Деконка Русак Анні передали землі пасовища і частину… цвинтаря, на яких знаходиться 19 могил. Пасовище розоране, ні колишньому депутату місцевої ради Валентині Бегей, ні її землякам немає де припнути навіть одну корівчину… А в сусідній Чернеччанській ОТГ відбулася навіть приватизація заповідника державного значення!
За висновком адвоката АФПЗ Дніпропетровської області Євгенія Падашулі,, слід перевірити всі архівні відомості по «віджатих» торік ГУ Держгеокадастру ділянках по всій Дніпропетровській області. Чиновники мають знайти попередні дозволи місцевих рад і райдержадміністрацій на розробку проєктів землеустрою. А після цього надати людям час для виготовлення документів, скасувавши свої торішні рішення, ухвалені у «свинячий голос». За інформацією земельного відділу Магдалинівської ОТГ, під час перевірки прокуратурою Дніпропетровської області виявлені порушення працівників ГУ Держгеокадастру у Д. о. в Котівці, прокуратура направила позов до суду на цю установу.
А народний депутат Денис Маслов направив ГУ Держгеокадастру у Д. о. (в. о. начальника Віталій Духневич) ще влітку звернення з проханням перевірити законність усіх їхніх дій з розпорядження землею. За інформацією помічника депутата Тимура Лонгиненка, відповіді на нього поки що немає. Селяни Магдалинівщини чекають, що бодай до початку весняно-польових робіт та випасу худоби їм повернуть їхні давні наділи і ще прадідівські пасовища.
На знімках:
Олександрівські господарі борються за свої пасовища (зліва направо) – Інна Порохня, Олена Порохня, Лариса Голодаєва, Сергій Голодаєв, Володимир Порохня, Василь Проценко, Валентин Крижанівський, Андрій і Надія Кривошлики, А. Алекбер;
Берег Кільчені в Олександрівці до і після купівлі Галиною Костюченко.
Фото автора і Тимура Литвина.
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Коментарі (0)