Вижити і перемогти

Ніхто і ніщо не пророкував Володимиру Кравченку хліборобську долю. Сім'я інтелігентів, далека від хліборобського ремесла, батько-історик, бачили сина, швидше, десь на філологічній освітній ниві з історичною спеціалізацією. І тільки душа — єдина, що підказувала йому «шукай своє», і він його знайшов, обравши нелегку й почесну професію хлібороба з робочим «кабінетом» у полі просто неба. Вступив до сільськогосподарського вузу й одержав диплом інженера-механіка.

Як сьогодні згадує Володимир Кравченко, важкі дев'яності. Саме тоді, наприкінці, й було створене фермерське господарство з сорока гектарами землі.
— Не було за що руки зачепити, — згадує Володимир Кравченко, — ні техніки, ні насіння, про гроші й мови не було, звідки їм було взятися?
У 2002 році господарство перезаснували й дали назву «Регіон».
— А регіон у нас і справді непростий, і недарма називається зоною ризикованого землеробства. Приміром, цьогоріч п'ятдесят відсотків врожаю недобрали, — розповідає Кравченко.

— Навесні, у травні, вдарили заморозки до -6-7 градусів на поверхні ґрунту, потім неймовірна спека. Найбільше постраждали посіви ріпаку, ячменю, примерзла й пшениця. На виході маємо результат, який міг би бути набагато кращий, — підсумовує Володимир Кравченко. Озима пшениця, а її вирощуємо трьох видів, дала по 35-40 ц/га, соняшник — 15, озимий ячмінь — 45 у тих місцях, де не примерз.
— Звичайно, ситуацію могли врятувати дощі, — розповідає Володимир Кравченко, — але їх не було.

На п'ятистах гектарах господарство «Регіон», крім традиційних соняшника й пшениці, вирощує льон, сою, ріпак. На запитання, який рік був найважчим, Володимир Кравченко називає 2022-й, рік перед війною. Саме тоді господарство, на свій страх і ризик, набрало кредитів за державною програмою 5-7-9 на придбання техніки. Ось тут вже інженер-механік Кравченко відвів душу, бо відомі світові бренди демонстрували й справді техніку нового покоління, справжній витвір інженерної думки! Та тоді ніхто й подумати не міг, чим обернуться для господарства ті кредити! Війна вибила із звичної колії і фермерів, і всю Україну.

Зустрічі з Михайлом Драганчуком, успішним фермером, автором книги "No-till для початківців" завжди бажані і корисні 

— Постала проблема — просто вижити перед людиною, господарством, перед цілою сільськогосподарською галуззю. Катастрофічно забракло кадрів, яких і до того було не густо. Молодих чоловіків забрали на фронт, а пенсіонери, які залишились, не завжди могли виконувати ті об'єми, які вимагало сільськогосподарське виробництво. Фізичні можливості вже не ті... Тому Кравченку нічого не залишалось, як сісти за кермо і трактора, і КАМАЗа, і навіть агрономом стати з дипломом інженера-механіка. Обов'язки керівника теж ніхто не відміняв. Тому працювати доводилося 24/7, ось тут і знадобилася хороша фізична форма.
— Спорт, яким я активно займався у молоді роки, навчив «тримати удар», стійко переживати фізичні й емоційні навантаження, — зізнається Володимир Кравченко.

Та найбільше триматися на плаву господарству допомогло освоєння нових високоекономних енерго- та ресурсозберігаючих технологій, грамотне ведення бізнесу. І головне місце в ефективному господарюванні по праву займає технологія безвідвального обробітку ґрунту, відома більше як технологія без обробітку ґрунту. Кравченку більш подобається називати її саме так. Вона передбачає прямий посів у прорізані сівалкою борозни. На тверде переконання і досвід Володимира Кравченка, це зберігає цілісною й недоторканою саму структуру ґрунту, залишає на полі стерню і мульчу з подрібнених рослинних залишків. Завдяки діяльності корисних мікроелементів та біоти ґрунту відбувається їх мінералізація та збільшується органічна маса у верхніх шарах ґрунту, що, в свою чергу, краще зберігає вологу, покращує структуру ґрунту.

— Проте, не все так просто, — каже Кравченко, — під неї треба готувати абсолютно все, починаючи від насіння і закінчуючи спеціальною технікою, яка коштує недешево, а віддачу можна відчути мінімум років через три-п'ять. Не всі, на жаль, до цього готові. Проте переваги технології без обробітку ґрунту не помітить хіба що лінивий.

— Ми значно підвищили свою рентабельність, — запевняє Кравченко, — а в сьогоднішніх умовах затратного виробництва це дуже важливо. Зменшуються витрати на оплату праці, амортизацію техніки, паливно-мастильні матеріали та добрива. Серед корисного — запобігання ерозії, збереження вологи, а отже сівозміна з комерційної автоматично перетворюється у відновлюючу. І тут вже можемо говорити не лише про виживання, а про відновлення. Ми не живемо епізодично, а робимо це свідомо, залишаючи наступним поколінням землю, яка годує.

Господарство «Регіон» не тільки строго дотримується сівозмін, насіння купує лише у перевірених виробників — компанії LIST, яка має тридцятирічний досвід у вирощуванні насіння власної селекції та співпрацює з німецькою компанією Штрубе. До слова, фермерське господарство «Регіон» ще й самостійно вирощує насіння, тісно співпрацюючи з відомими насіннєвими виробниками — компанією LIST, а знаменитий на весь світ Штрубе має на землях «Регіону» свої демонстраційні посіви. Погодьтеся, така співпраця вимагає чіткої дисципліни й відповідальності і на дух не терпить недбальства.
— Ось така вона, наша нелегка хліборобська праця. Нелегка, але почесна й важлива, — переконаний Володимир Кравченко, — і додає: — є таке поняття амбівалентність, тобто невизначеність, це стан, в якому ми всі живемо. Тому на цьому етапі бачу завданням номер один — вижити і не тільки вижити, а й перемогти.

Фермерське господарство «Регіон» пропонує насіння озимої пшениці, ячменю, льону для посушливих умов і територій та поділиться знаннями, власним досвідом роботи по технології без обробітку ґрунту. Готові розглянути й відпрацювати спільні шляхи,ідеї як Разом Вижити і Перемогти!