Аграрний сектор України залишається одним із ключових двигунів економіки, особливо в умовах війни. Як змінилася галузь за останні роки, з якими викликами стикаються фермери та що потрібно для розвитку агросфери? Про це  на YouTube-каналу «AgroTalk»  обговорили  Григорій Шамрицький та в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України (2019),  доктором аграрних наук Ольгою Трофімцевою.

Пані Ольго, як ви себе ідентифікуєте сьогодні?

Я вважаю себе амбасадоркою українського агросектору як всередині країни, так і за її межами. Я використовую свої знання, репутацію, зв’язки та професійну експертизу, щоб робити щось корисне для наших фермерів та агровиробників. Від України до Євросоюзу і США – всюди я намагаюся представляти інтереси українського агро.

Як почався ваш шлях в аграрній сфері?

Я народилася і виросла в селі, тому сільське господарство завжди було близьким мені. Навчалася в аграрному коледжі, а згодом у Національному аграрному університеті України у Києві. Мене цікавили як агро, так і міжнародні відносини, тому спеціальність “менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” в агросекторі була для мене ідеальним вибором. Також отримала ступінь доктора аграрних наук у галузі аграрної політики в університет ім. Гумбольдта в Берліні.

Ви 13 років жили та працювали в Німеччині. Як вам вдалося адаптуватися та побудувати кар’єру там?

Спочатку було непросто. Я приїхала без знання німецької мови, тож довелося працювати на некваліфікованих роботах, щоб фінансувати навчання. Але поступово я вивчила мову, захистила кандидатську дисертацію з аграрної політики та працювала в німецьких компаніях. Мої останні п’ять років у Німеччині були присвячені роботі в асоціації молочної промисловості.

Чому ви вирішили повернутися в Україну?

Поєднання особистих та професійних факторів. По-перше, я хотіла, щоб моя донька зростала в Україні. По-друге, після Революції Гідності у мене з’явилося сильне бажання зробити щось для своєї країни. Так я почала шукати роботу в Україні й виграла конкурс на керівника проєкту щодо євроінтеграції українського АПК.

Як ви опинилися у Міністерстві аграрної політики?

Спочатку я працювала над міжнародним проєктом у Мінагрополітики. Ми співпрацювали з Тарасом Кутовим, який тоді був міністром. Одного дня він запропонував мені стати його заступницею. Це було неочікуване рішення, але я вирішила прийняти виклик і не пошкодувала про це.

Які основні досягнення ви можете виділити за час роботи у Міністерстві?

Одне з головних досягнень – це розвиток українського агроекспорту. Нам вдалося зробити Україну впізнаваним гравцем на світовому ринку продовольства. Також ми трансформували Міністерство у точку збору та комунікації для аграрного сектору. Всі фермери знали, що можуть звернутися до нас зі своїми питаннями, і ми будемо працювати над їхніми проблемами.

Чи варто жінкам рухатися в агросектор?

Однозначно так! Агро більше не суто чоловіча сфера. Сьогодні жінки займають керівні позиції, є успішними фермерками та експертками. Війна лише прискорила ці зміни, оскільки багато жінок змушені брати на себе більше відповідальності.

Як війна вплинула на агросектор?

З одного боку, фермери працюють у режимі виживання, особливо в прифронтових регіонах. Але з іншого боку, війна стала стимулом для розвитку. Українські аграрії показали надзвичайну гнучкість, адаптивність та інноваційність. Наш сектор залишається ключовим джерелом валютних надходжень і підтримує економіку країни.

Найгостріша проблема для аграріїв сьогодні?

Це питання бронювання працівників. Малі та середні фермери не можуть відповідати жорстким критеріям критичності, через що їхні працівники мобілізуються, а господарства залишаються без робочих рук. Це пряма загроза продовольчій безпеці країни.

Що потрібно змінити в політиці підтримки фермерів?

По-перше, аграрна політика має бути передбачуваною. Фермери повинні мати змогу планувати, а не боятися чергових змін у податковій чи регуляторній політиці.

По-друге, підтримка має бути комплексною: від ринку праці до забезпечення аграріїв якісними добривами та засобами захисту рослин.

Як ви оцінюєте рішення USAID призупинити діяльність в Україні?

Це величезний удар по малих та середніх фермерах, які найбільше залежали від програм USAID. Я сподіваюся, що вони знайдуть спосіб повернутися, адже такі ініціативи критично важливі для нашого агросектору. Водночас ЄС намагається компенсувати цю втрату, але повністю замінити підтримку США буде складно.

Ваше головне життєве правило?

Не приймати важливі рішення, керуючись страхом. Найкращі можливості з’являються, коли ми ризикуємо і виходимо із зони комфорту.

Що б ви побажали українським аграріям?

Продовжуйте працювати, вірити у свої сили та розвивати бізнес. Українське агро – це не просто економіка, це фундамент нашої незалежності. Ви – справжні герої, які тримають економічний фронт. Дякую вам за вашу працю!