Що робити, коли сигнал тривоги лунає, а укриття далеко? Як захиститися від уламків та вибухової хвилі? Як діяти в ситуації, коли наближається дрон-камікадзе? Які правила допоможуть зберегти життя під час ракетного обстрілу чи атаки КАБами?

   "Південна правда", незалежна громадсько-політична газета Миколаївської області.

   Відповіді на ці питання можуть стати вирішальними для вашого виживання. Фахівці проєкту Dovidka.info від Центру стратегічних комунікацій підготували детальні інструкції про те, як поводитися під час обстрілів із різних типів зброї.

1. 1. Чуєте сирену? Ховайтеся!

Найкраще місце перебути обстріли — це спеціально облаштоване сховище. Однак, якщо поруч такого немає, то сховатися можна в цокольних та підвальних приміщеннях будинків, підземних паркінгах та підземних переходах.  Дізнайтеся про адреси кількох укриттів біля вашого дому, а також біля тих місць, де ви часто буваєте: роботи, магазину, де ви купуєте продукти.

   Якщо ніякого укриття поруч немає, у приміщенні намагайтеся дотримуватися «правила двох стін». Це означає, що між вами та вулицею має бути щонайменше дві стіни – одна зовнішня й одна внутрішня.

    УВАГА: «правило двох стін» збільшує шанси захисту від уламків, але не від прямого влучання, тому застосовуйте його, лише коли укриття поруч немає або ви не в змозі швидко до нього дістатися.

Також постарайтеся максимально захистити дім, якщо ви живете в зоні постійних бойових дій або на прифронтових територіях: зміцніть вікна клейкою плівкою (це допоможе уникнути розльоту уламків скла) або закладіть вікна мішками з піском чи заклейте скотчем (що більша заклеєна площа, тим надійніше; краще заклеїти всю поверхню вікна по горизонталі та вертикалі й бажано — з обох сторін).

1. 1. Як поводитися під час обстрілу стрілецькою зброєю?

Це обстріл із пістолетів, автоматів, гвинтівок, кулеметів. Його загроза часто існує в зоні бойових дій.

Якщо обстріл застав вас удома, потрібно сховатися в захищеному приміщенні якомога далі від вікон та дверей. Дотримуйтеся «правила двох стін»: вибирайте для переховування ту частину оселі, яку відділяє від вулиці дві стіни. Якщо це неможливо, варто лягти й прикритися предметами, що здатні захистити від уламків і куль.

На відкритій місцевості негайно лягайте на землю в позу ембріона, ногами в бік стрілянини, та закривайте голову й шию руками. Ефективним захистом стане будь-який виступ, навіть тротуар, заглиблення в землі або канава. Укриттям також можуть бути бетонна сміттєва урна або сходинки. Але в жодному разі не намагайтеся сховатися за автомобілями або кіосками: вони часто стають мішенями.

УВАГА: не покидайте схованки відразу після обстрілу, чекайте бодай п'ять хвилин після того, як пострілів не буде.

1. 1. Обстріл артилерією: як діяти?

Гучний свист та вибух снаряда може означати, що ви потрапили в зону обстрілу артилерією: це можуть бути як міномети, так і важкі снаряди.

Мінометний обстріл — це вид обстрілу, для якого характерні раптовий початок, швидкість та велика кількість уламків від кожної з мін. Залежно від виду міномета уламки можуть розлітатися від 30 до 120 метрів.

• Якщо чуєте свист снаряда, а за 2 – 3 секунди — вибух, негайно падайте на землю, закриваючи голову та шию руками або іншим підручним засобом. Після першого вибуху якнайшвидше шукайте хоч якесь укриття.

• Обирайте заглиблені місця: підземні переходи, траншеї, ями, канави. Також можна ховатися за високими бордюрами чи у водостоку.

• Якщо ви в транспорті, вимагайте негайної зупинки та відбігайте якнайдалі від дороги. Лягайте на землю та закривайте долонями вуха, відкривайте рот: це врятує від контузії.

Важливо: уникайте під’їздів, арок, сходових майданчиків панельних будинків та інших місць, де ви можете опинитися під завалом.

Артилерійський обстріл – це обстріл важкими снарядами або ракетами з систем залпового вогню (наприклад, БМ-21 «Град»). Якщо ви почули залп запуску, бачите димний слід снаряда в повітрі вдень або спалах уночі, існує ймовірність, що ви потрапили під такий обстріл.

• Падайте на землю негайно, якщо ви побачили або почули запуск снарядів та закривайте голову й шию.

• Шукайте заглиблене укриття або захищене приміщення, коли перечекаєте перший обстріл у положенні лежачи. Важливо вибирати кут кімнати або будинку та мати можливість швидко залишити його в разі потрапляння снаряда.

• Не виходьте з укриття одразу після закінчення обстрілу — залишайтеся там щонайменше 10 хвилин після завершення обстрілу, оскільки завжди існує ризик його повторення.

Балістика: де ховатися?

1. 1. Росія б’є по Україні балістичними та крилатими ракетами. Це можуть бути ракети різних типів, наприклад: «Калібр», «Кинджал», «Х-101» або «Іскандер».

   2. Балістичні ракети є високошвидкісними та дуже небезпечними, адже час підльоту до цілі може складати лише кілька хвилин. Наприклад, до Києва «Кинджал» може долетіти за 3,2 хвилини, а до Харкова майже вдвічі швидше — за 1,7 хвилини.

   3. Крилаті ж ракети ще й можуть раптово змінити курс.

• Під час сигналу тривоги не зволікайте та негайно прямуйте в укриття.

• «Правило двох стін»: якщо укриття далеко, ховайтеся за двома стінами, щоб захиститися від уламків після знищення ракети системами ППО. І пам'ятайте: це правило не захищає від прямого влучання.

   Атака «шахедами»: як розпізнати й уберегтися?

   рашистська армія активно використовує дрони-камікадзе. Їх небезпека в тому, що вони вибухають під час зіткнення, мають високу дальність і відносно малу вартість. Тож часто атака такими дронами буває масовою.

Ці дрони гучні. Коли наближаються, у повітрі добре чутно звук, схожий на роботу двигуна мопеда чи бензопили.

Як поводитися в разі атаки дроном типу «шахед»:

• Знайдіть укриття та перечекайте атаку. Також це можна зробити в підвалі будинку або на цокольних поверхах.

• Не ховайтеся в під'їздах, під арками та на сходах, адже є ризик опинитися під завалами.

• Якщо укриття далеко, дотримуйтеся «правила  двох стін», що мають відділяти вас від небезпеки.

Також російські військові використовують дрони, що можуть на прифронтових територіях скидати вибухівку на будівлі, транспорт або людей. Це можуть бути FPV-дрони, квадрокоптери, модифіковані окупантами дрони-камікадзе або саморобні апарати.

Якщо під час атаки дронами ви опинилися на вулиці й ворожий дрон низько зависає над вами, швидше за все, вас уже помітили. Є загроза, що він може скинути на вас снаряд.

Насамперед пам’ятайте: усі об’єкти в повітрі варто сприймати як ворожі.

Ось що робити, якщо до укриття треба подолати певну відстань:

• рухайтеся швидко, змінюйте напрямок руху кожні 7 – 10 метрів і біжіть «змійкою» (тоді оператору ворожого дрона буде важче зробити точний скид);

• тримайтеся якнайдалі від адміністративних будівель, стратегічних та військових об’єктів, автозаправних станцій;

• постарайтеся якомога швидше вийти з відкритої місцевості.

Якщо на момент небезпеки ви в транспорті, негайно вийдіть та відбіжіть далі від дороги, знайдіть укриття.

Пам’ятайте: у жодному разі не можна чіпати дрон, що впав, або його уламки! Про місце падіння треба повідомити рятувальникам або поліції за номерами 101 або 102.

1. 1. Атака КАБами: як захиститися?

Майже щодня російські війська завдають ударів по прикордонних районах України та територіях біля лінії фронту за допомогою керованих авіаційних бомб (КАБ). Це модифіковані авіабомби з фугасною бойовою частиною (ФАБ), оснащені пристроєм GPS-навігації, що дозволяє спрямовувати їх на цілі за визначеними координатами.

Росія має значні запаси фугасних авіабомб, що залишилися ще з радянських часів, і використовує їх для масованих ударів по цивільній інфраструктурі та цілеспрямованого залякування мирного населення.

1. 1. 1. Як діють КАБи?

   Керовані авіаційні бомби запускають із літаків Су-34 або Су-35 на відстань до 90 кілометрів. Від моменту запуску до вибуху минає лише кілька хвилин, тому діяти потрібно максимально швидко. Такі бомби важко збивати, тож основний спосіб боротьби з ними – це знищення літаків-носіїв.

Зазвичай росіяни використовуються КАБи вагою 250 кілограмів, і влучання такого боєприпасу може повністю знищити будинок вибухом. Попри потужність КАБів точність їхнього влучання невисока. Тож важко передбачити, де впаде бомба.

1. 1. 1. Що робити в разі атаки КАБами?

1. Негайно йдіть в укриття. Від сигналу тривоги до вибуху зазвичай є менше 5 хвилин, а в районах, наближених до фронту, цей час може скоротитися до 1 – 2 хвилин. Якщо у вашій будівлі є укриття, негайно прямуйте туди.

2. Якщо укриття далеко, дотримуйтеся правила "двох стін". Це означає, що між вами та вулицею мають бути мінімум дві стіни – одна зовнішня й одна внутрішня. Вони забезпечать захист від уламків та вибухової хвилі.

3. Уникайте перебування в будинках панельного типу. Від прямого влучання авіабомби в такі будинки наслідки можуть бути жахливими. Перекриття будинку складаються, зруйнуватися може кілька поверхів.

4. Евакуація – найкращий варіант. Якщо ви живете в населеному пункті, який часто атакують  керованими авіабомбами, найефективнішим способом уберегти себе та своїх рідних є евакуація в більш безпечне місце.

    Евакуація: куди і як. Відповіді на найпоширеніші питання.

Покинути рідну домівку є важким, але часто єдиним правильним рішенням, щоб убезпечити себе та свою родину від загибелі.

1. 1. Що брати з собою?

• Документи. Паспорт, військовий квиток, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дітей, пенсійне посвідчення, документи на житло та інші. Також покладіть копії документів і сфотографуйте документи на телефон.

• Гроші. У тому числі обов’язково готівкою.

• Аптечку з необхідними ліками (додайте записку з базовою медичною інформацією про всіх членів родини — групу крові, наявні алергії, хронічні хвороби, обов’язкові ліки, а також контакти ваших лікарів).

• Харчові продукти й воду на 3 доби (такі, що не швидко псуються, зручно зберігаються та не потребують тривалого готування перед вживанням: консерви, сухофрукти, горіхи, галети, сухарі, печиво).

• Особисті речі. Беріть лише необхідне: одяг (теплі речі, натільну білизну, навіть якщо евакуація відбувається в теплу пору року), взуття (зручне, за сезоном), предмети особистої гігієни.

   Загальна маса речей не має перевищувати 50 кг на людину (будьте готові, що нести все доведеться самотужки). Також на кожен мішок, рюкзак чи валізу прикріпіть етикетку із ПІБ, номером телефону, адресою постійного місця проживання й кінцевого пункту евакуації.

   Важливо: дітям дошкільного віку та людям похилого віку вкладіть до кишені записку або пришийте до одягу записку, де зазначено ПІБ, рік народження, адресу проживання, контактні номери телефонів, а також кінцевий пункт евакуації.

Домашні улюбленці. Якщо ви маєте тварин, подбайте, щоб у них було все для тривалої подорожі: вода, корм, повідець, переноска та інше.

Не забудьте! Відключити в оселі газ, воду, електрику та зачинити всі вікна та вхідні двері.

1. 1. Хто організовує евакуацію?

• Військово-цивільні адміністрації.

• Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

• Національна поліція України.

• Товариства Червоного Хреста України.

• Місцеві органи влади (міські, селищні та сільські ради)7

• Волонтери.

Військові повідомляють організаторам про безпечний маршрут евакуації та забезпечують режим припинення вогню, якщо це можливо. Важливо: евакуюйтеся лише узгодженим з організаторами маршрутом і в зазначений ними час.

1. 1. Звідки дізнатися про евакуацію?

• Телебачення.

• Радіо.

• Соціальні мережі та месенджери (лише офіційні сторінки й канали).

• Мобільний зв'язок.

• Рухомі групи з гучномовцями.

Зверніть увагу: інформація про евакуацію має зазначити план евакуації, пункти збору, маршрути руху, контакти штабів евакуації. Важливо: довіряйте лише офіційним джерелам та українським ЗМІ.

Якщо ви не маєте доступу до джерел, що сповіщають про евакуацію, варто повідомити про місце свого перебування телефоном:

• на гарячу лінію Тероборони ЗСУ 0 (800) 507-028;

• на номери 101, 102;

• на гарячу лінію Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 0 (800) 501-720.

Місцеве керівництво додасть вашу адресу до переліку тих, за якими потрібна допомога з евакуацією. Телефонувати можна цілодобово, це безплатно.

Покидати рідні стіни боляче, страшно й складно. Втрачати майно, напрацьоване роками, важко й несправедливо, але жодні матеріальні речі не можуть бути ціннішими за ваше життя.

Евакуація — це також і ваш внесок у перемогу України, адже на територіях, де немає мирного населення, ЗСУ можуть ефективніше давати відсіч ворогу й вести активні оборонні дії.

Ще більше корисних рекомендацій — в унікальній брошурі «Життя під час війни: поради з безпеки, медицини та спротиву», створеній проєктом Dovidka.info від Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спільно з Центром національного спротиву.

Безплатно завантажте брошуру із сайту Dovidka.info або відскануйте камерою телефона цей QR-код: