РОЗУМ - НЕ БРОВИ, ЙОГО НЕ ДОМАЛЮЄШ, ЯК БРОВИ

Тетяна ВАСИЛЕНКО. (Газета "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ")

Зустріч чорнобильців з Овруча (Житомирщина) із представниками влади щодо виплат.

САМЕ так кажуть пенсіонери-чорнобильці про міністра Мінсоцполітики Оксану Жолнович та її заступницю Дарину Марчак.

З ініціативи цих чиновниць у пенсіонерів-чорнобильців третьої категорії відібрали доплати, встановлені їм за рішеннями судів, «іменем України». Бо чиновники під виглядом «соціальної справедливості» всім пенсіонерам-чорнобильцям встановили доплату в розмірі одного прожиткового мінімуму — 2361 гривня. Та й цю суму отримують не всі, позаяк єдиним джерелом підтвердження проживання в зоні тепер є Єдиний державний демографічний реєстр. А в ньому про чималу кількість людей — жодної згадки!

Заслужений майстер народної творчості України Ніна Рабчевська, яка створює унікальний поліський серпанок, у відчаї: «Проживаю в рідному Круповому Дубровицької громади від народження. Паспорт поміняла в 2006-му, через помилку працівників паспортного столу. І прописку поставили тоді ж. Є трудова книжка, в якій — 60 років стажу в одній організації. Але це не аргумент для Пенсійного фонду, який не перший рік виплачує мені пенсію. Як іще довести, що я жила тут завжди?!»

Україна визнала неоціненний внесок цієї народної майстрині в розвиток культури та традицій Полісся, а Мінсоцполітики, бачте, не визнає її чорнобильського статусу!

«У 2012 році змінила вулицю, тож у реєстрі мене нема», — нарікає вчителька, яка поставила на крило не одне покоління дітей, Тамара Таборовець.

Такі ж ситуації в людей у Коростенській, Овруцькій громадах Житомирщини, Любешівській — на Волині: навіть якщо ти виїздив на навчання чи служив у війську, в реєстрі про тебе — жодної згадки.

«У Конституції сказано: головна цінність держави — людина, її честь і гідність. Про яку гідність може йтися, коли народ потерпає від владного свавілля? Влада ухвалює рішення, що суперечать законам, ігнорує ухвали судів. Що взагалі відбувається?» — це крик душі Наталії Невмержицької з Овруцької громади.

«Хто нам має сплатити моральні збитки — Пенсійний фонд чи Мінсоцполітики? Хто поверне витрати на адвокатів та суди?» — обурюється Тетяна Крат.

Саме тому люди готові діяти радикально: стукати у двері міжнародних організацій та виносити цю владу з теплих кабінетів. Бо заощаджує вона виключно на бідних, натомість зарплати чиновників та силовиків у війну зростають ого-го! Чим платити за комуналку, за що купувати ліки, якщо в січні отримав 2500 гривень (саме такі пенсії у переважної більшості чорнобильців).

Що ж виходить: 2021 року депутати ухвалили, а Президент підписав зміни до Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (№4555), що набули чинності з 1 січня 2022-го (тому рішення судів виносилися на користь людей саме у війну). А тепер, побачивши масштаб питання, тихенько все скасували.

Це так чинять у державі, яка претендує на членство в Євросоюзі? Так топчуться по людській гідності в країні, що є членом Ради Європи?

Ініціативна група чорнобильців у Дубровиці вносить на найближчу сесію міськради звернення до Президента та Прем’єр-міністра з вимогою змістити з посад міністра Жолнович та її заступницю Марчак. Як таких, що своїми рішеннями і діями провокують народне обурення і дестабілізують ситуацію в регіонах у вкрай складний воєнний час. Інше звернення — до Пенсійного фонду з вимогою виконати рішення судів стосовно виплат пенсіонерам зі статусом постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи.

Фейсбук-сторінки згаданих вище громад рясніють страшними повідомленнями: «Знову плаче небо…», «Проводжаємо в останню земну путь воїна…». А чорнобильці мусять боротись із корумпованими чинушами, яким кісткою в горлі згорьовані матері та батьки.

Тим часом, підмалювавши брови, міністр соціальної політики Жолнович 27 січня влаштувала публічну «Презентацію досягнень Мінсоцполітики в 2024 році». У них, бачте, суцільні досягнення!

Люди відразу ж засипали запитаннями та коментарями:

«Скільки бачимо збіднілих співвітчизників, а вони мають нахабство виставляти таку кричущу назву! Здійснили подвиг, заощадивши на пенсіонерах-чорнобильцях?» — не стримує роздратування Валентина Томілович.

«Цей звіт нагадує колишні колгоспні збори: коли є врожай, то хвалять голову і спеціалістів. А коли слабенький, то винуваті колгоспники», — б’є «в десятку» Галина Калюх.

Не полінувалася — й собі послухала про ті «досягнення». Міністр просто сипала мільярдами, які часто «вперше» виділяються на підтримку різних вразливих категорій. Червоною ниткою — «належна підтримка тих, хто її потребує». Про чутливу тему пенсіонерів-чорнобильців у презентації — жодного слова. На запитання ж одного з колег відповіла так: «Норми про доплату за проживання в зоні вже не існує, судді, по суті, вигадували її, виносячи рішення. Однак якщо людина проживала на такій території на момент аварії 1986 року і по 1993-й, ми надаємо їй доплату. А вже невдовзі запропонуємо системне рішення в рамках змін до закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Іншими словами, очікуйте на скасування чорнобильських зон!

У відповідь Людмила Берестень із Дубровиці, яка сама є соціальним працівником і не з чуток знає, як виживають її земляки, написала під трансляцією: «Політика Міністерства — геноцидна. Захист тільки на словах, на практиці — повний провал. Скажіть, як одинока людина похилого віку, маючи 35-50 років трудового стажу, втративши здоров’я, може лікуватися на пенсію 3-6 тисяч? Як їй влаштуватися до закладу стаціонарного перебування, якщо середньомісячне утримання там — 15-30 тис. грн??? Законодавчі ініціативи Міністерства зруйнували всі державні заклади перебування і вивели на вулицю помирати психічно хворих, людей похилого віку, ветеранів, дітей з інвалідністю та ін. ГАНЬБА такій соціальній політиці!».