В 94-ту річницю утворення Січеславщини її атакували московити
Григорій Давиденко
27.02.2026
2194
В сьогоднішній день утворення Дніпропетровщини заболотні фашисти знову нагадали про своє мерзенне (б)існування на планеті Земля. "Окупанти били дронами й артилерією. Цілили по Нікополю, Марганцю та Покровській сільській громаді. Пошкоджений приватний будинок. В Синельниківському районі ворог атакував Покровську громаду КАБом. Горів приватний будинок", - повідомила обласна влада.
Певно ж, причинами цих нових та маси попередніх воєнних злочинів ерефії є її неприродний стан хижої імперії, котра вже 500 літ тільки те й робить, що "збирає землі". Нащо - ніхто, і вона сама, не знає. Бо кому доводилося бувати в російській глибинці та Сибіру, як автору цих рядків, той у живі очі бачив, що переважна більшість їхніх земель не використовується, від слова зовсім, ні для рільництва, ні для тваринництва.
Ще однією причиною загребущості московитів є певний час перебування України в складі імперії - спочатку царської, потім комуністичної. Відтак у декого з них подив - як це так - наша країна вже не наша?
А вона вашою ніколи й не була, лише "у складі". Завдяки цьому та мужності і витривалості Українського народу, поетам і письменника світового рівня Тарасу Шевченку, Борису Грінченку, Олені Пчілці, Лесі Українці, Олександру Довженку, Василю Стусу, Василю Симоненку, нашим землякам Олесю Завгородньому, Івану Сокульському та Володимиру Сіренку, відчайдушним дисидентам-шестидесятникам, легендарним воїнам УНР, УПА і ЗСУ ми збереглися як окрема нація.
А Дніпропетровщині сьогодні 94 роки. З цього приводу голова обласної ради Микола Лукашук привітав жителів земляків у дописі на власній сторінці ФБ.
"Дніпропетровській області 94 роки.
Є речі, які мало хто усвідомлює.
Наша область старша за сучасний Ізраїль. За сучасну Німеччину. За половину держав на карті Європи.
За населенням і промисловістю – це Латвія плюс Естонія. Дві країни ЄС. В одній українській області.
Тепер додайте сюди: сто відсотків марганцю країни, вісімдесят – сталі. Титан. Вугілля Західного Донбасу. Ракети, які тримали ядерний паритет під час холодної війни, будувалися тут. Будували «Зеніт» для «Морського старту». Робили перший ступінь Antares для місій NASA. Найбільша кількість електропідстанцій у країні, ГЕС на Дніпрі. Найдовше місто Європи - Кривий Ріг. Найурбанізованіший регіон.
Друга за площею область України.
Наш регіон – основа промисловості держави. І ще багато чого, що в один пост просто не вміщується. З 2014-го ми стали тиловим хабом війни. А з 2022-го – прифронтовим регіоном. Прийняли майже пів мільйона переселенців. І це тільки наразі. Мільярди на оборону з бюджету області.
Обстріли, блекаути, відновлення, знову обстріли, знову відновлення. Кожен день. Вже пішов п’ятий рік повномасштабної війни.
А тепер головне. Після війни наш регіон стане центром відбудови. Не тому, що хтось вирішить. А тому що логістика, інфраструктура, ресурси і люди, які пройшли крізь усе це, – вони нікуди не дінуться. Вони тут. І вони вміють працювати під тиском, якого більшість людей навіть уявити не здатна. Саме ті регіони, які найбільше постраждали від війни, найкраще підготовлені до відбудови. Не тому що руйнування автоматично породжує будівництво. А тому що за ці роки сформувався тип управління – під тиском, без пауз, без права на помилку. І тому що є люди, які хочуть повернутися додому. До своєї землі. І вони повернуться після війни. І все зруйноване буде відбудоване. Рано чи пізно.
З днем народження, Дніпропетровщино".
Коли ж стане Січеславською?
Дійсно, трудової звитяги нашим землякам не позичати. До цього варто додати, що пора думати і про майбутнє нашого героїчного краю. Якраз 27 лютого 1932 року, коли ЦВК СРСР затвердив постанову IV сесії ВУЦВК від 9 лютого 1932 року про створення на території України п'яти областей, і була утворена Дніпропетровська область. Ім'я збірне, від Дніпра і прізвища ката Українського народу часів Голодомору-33 петровського...
Вочевидь, ця трагічна обставина не додає гордості за край. Надто повільно ті, хто має у своїй руці владу, доходять думки, що ця назва - свого роду "кайдани" більшовизму, своєрідний "магніт" для заболоття. Котре радо припхалося сюди, вже 12 років тому, "асвабаждать", тобто і світ Божий заковувати в путо, як писав ще Кобзар...
З цього приводу варто почути патріотичних учасників наради про перейменування області, котра відбулася 18 лютого 2019 р. у Січеславі (на фото серед присутніх Леся Степовичка та Іван Дремлюга). Слушні думки з неї занотувала жителька міста Марія Соломонова, а поширив у соцмережах голова Спілки політв'язнів і репресованих Іван Дремлюга .
"Звісно, мова йшла про Січеславську. Про те, як важливо не тільки офіційно змінити назву нашої області, а ще дуже важливо, щоб у кожного її мешканця було відчуття гордості від того, що ми – січеславці! Для цього треба побачити та відчути істинне значення цієї назви, що можливо лише у відновленні національного коріння, яке являє собою дух українського козацтва.
Багато було ідей та пропозицій, чимало мудрих слів було сказано у тій дружній атмосфері, яка панувала упродовж всієї нашої зустрічі, котра, звісно ж, була не останньою...
Процес тривалий. І процес триває… Головне, що ми чуємо один одного! Чуємо, тому що засвоїли дуже важливе для всіх нас правило – ЄДНІСТЬ - це дуже потужна зброя проти наших ворогів. І як наслідок – велика перемога. У всьому!
Як не прикро, нинішній склад Верховної Ради так і не спромігся довести добру справу до логічного завершення. А ще 7 лютого 2019 року Верховна рада попереднього скликання почала розгляд змін до Конституції щодо назви області. Більшістю у 240 голосів рекомендовано нову назву Січеславська. Щоб внести зміни до Конституції, необхідно рішення двох сесій Верховної ради.
Звісно, тепер війна, до цього руки не доходять, Але війна триває і через те, що ми не до кінця розірвали ті, накинені нам москвою, кайдани... Доки це триватиме?
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ