Попри відчайдушні зусилля Трампа-пу, час вже не на боці москви

    Президент США Дональд Трамп і рашистський диктатор путін вивчають одні й ті самі дані соціологічних опитувань. На проміжних виборах 3 листопада республіканці, схоже, зазнають тяжкої поразки — результату, який майже напевно поверне Палату представників під контроль демократів, поставить під питання контроль над Сенатом і покладе край монопольному впливу Білого дому на політику щодо України. Часове вікно для остаточного узгодження мирного врегулювання на користь москви стрімко закривається. Про це в колонці для The Hill пише конгресмен Джордж Вайтсайдс.

   Підготував Микита Ткаченко, "Дзеркало тижня".

   На його думку, саме цей політичний розрахунок пояснює раптову агресивну кампанію Вашингтона й москви, спрямовану на те, щоб примусити Київ до поступок. Розуміючи, що їхні важелі політичного впливу ось-ось втратять силу, Трамп і путін поспішають нав'язати Україні невигідну угоду до того, як у січні розпочне роботу новообраний Конгрес, налаштований на підтримку України, який зможе їм завадити.

   путін не здатний зупинити безпілотники власними засобами протиповітряної оборони, а українські дрони, як виявилося, можуть діставатися навіть Москви. Тому він залучив американського президента, щоб той став щитом для російського енергетичного сектору, одноосібно забезпечивши Кремлю нове джерело доходів посеред війни.

Коли Зеленський почав чинити опір, адміністрація перейшла до посилення військового тиску. Американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер попередили українських посадовців, що Сполучені Штати можуть припинити критично важливий обмін розвідувальними даними, якщо Україна продовжить атакувати російські нафтопереробні заводи.

Перейшовши від погроз до дій, адміністрація США, ймовірно, утрималася від надання завчасних попереджень про наближення російських балістичних ракет. Ці удари забрали життя українців і залишили без електроенергії 600 тисяч людей.

   Водночас, як повідомлялося, Білий дім вимагав від Міністерства війни на чолі з Пітом Гегсетом запровадити обмеження швидкості для терміналів Starshield військового призначення, якими користуються Збройні сили України. Це призводить до відключення каналів передачі даних щоразу, коли термінал рухається зі швидкістю понад 161 км/год, що серйозно ускладнює роботу українських швидкісних дронів-перехоплювачів та ударних безпілотників безпосередньо під час бойових дій.

   Фінансовий тиск є не менш відвертим. Віткофф і Кушнер тиснули на європейські столиці, домагаючись передачі мільярдів доларів заморожених активів російського Центрального банку до механізму під управлінням Вашингтона, щоб «відновити мирні переговори».

   На щастя, європейські лідери категорично відхилили цю пропозицію. Повернення цих грошей кремлю стало б порятунком для перегрітої воєнної економіки росії, водночас позбавивши Європу фінансових резервів, необхідних для фінансування оборони України незалежно від Вашингтона.

   Причина вибору моменту для цього наступу за трьома напрямками очевидна. Навіть якщо демократи здобудуть контроль лише над Палатою представників, не кажучи вже про перемогу в обох палатах Конгресу, це зруйнує нинішню кампанію примусу.

    Уже зараз двопартійна група сенаторів, зокрема республіканці Мітч Макконнелл від Кентуккі та Джон Корнін від Техасу, вимагає, щоб Трамп скасував угоду про постачання російського дизеля.

Якщо демократи отримають контроль у січні, вони матимуть бюджетні важелі впливу та повноваження проводити розслідування, щоб законодавчо закріпити обмін розвідувальними даними, змусити Пентагон відновити повноцінний доступ до Starshield, ухвалити багаторічну військову допомогу та зберегти замороженими російські суверенні активи.

   Для путіна, який усередині країни бореться з двозначними відсотковими ставками та гострим дефіцитом робочої сили, перспектива ще двох років війни на виснаження проти України, повністю забезпеченої фінансуванням, — це випробування, якого він може не пережити.

   Йому відчайдушно потрібні припинення ударів по нафтопереробних заводах, відновлення нафтових доходів і ослаблена українська армія — перш ніж американські виборці позбавлять Трампа можливості забезпечити все це.

   Ця кампанія тиску провалиться, оскільки українці не збираються жертвувати власним виживанням заради порятунку Трампа й путлера від наслідків їхніх відповідних політичних календарів.

   Трагічно, однак, те, що війна вже коштувала українцям життів і забере ще десятки, коли російські ракети вражатимуть міста, позбавлені завчасних попереджень, а електромережі виходитимуть із ладу під час осінніх холодів.

   Києву та його європейським союзникам необхідно зберігати витримку до кінця року. Сама відчайдушність цього тиску доводить, що час більше не на боці москви.

Сильні лідери не намагаються гарячково встигнути до виборчого дедлайну.

  Завдання України — витримати шантаж, продовжувати завдавати ударів безпілотниками по російських нафтопереробних заводах, забезпечити, щоб Європа й надалі тримала заморожені російські активи під замком, і дочекатися січня.