Цитата дня

Фото - Верховна Рада України

Проклятий світ! – я мовив після
бою,
Коли побачив трупи у траві –
Чому я мушу втішитись тобою,
Не знаючи, ми – мертві чи живі?..

А соловейко щиро і нескупо
Почав своє – війни йому нема.
І я подумав: то були не трупи,
Бо тут повинна вмерти смерть сама.

...І тільки той, хто цілив нам у спину.
Щоб ми зненацька з бою не втекли,
Сліпим чортам місив криваву глину
І дудлив самогонку з-під поли.

А потім удовиці у віконце
Гатив прикладом:
– Гей, налий, стара!..
Його не приймуть ні Земля, ні Сонце –
Такий іще до смерті помира.

                    Микола Руденко, український поет, правозахисник з Луганщини