Аби вистояти, нам потрібно СИЛЬНО реформувати армійську систему
За матеріалами інтернет-видань
20.09.2025
93
Фронт би посипався, якби все залежало від мотивації.
Часом я думаю про це і задаюся питанням, яким, бляха, дивом ми ще маємо лінію фронту.
Євгенія Мінаєва, військовослужбовиця 214 ОШБ ОПФОР ЗСУ, сторінка ФБ.
Думаю, як почувається кожен із моїх бійців, коли:
- кінця служби після років служби не видно;
- ротація з цивільними бугаями, які качають біцуху по клубах, не існує як вид;
- уряд регулярно посилює покарання і закрут гайок військовим, і полегшує уникнення мобілізації для цивілів, без відповідальності і наслідків;
- вони випали з життя, кар'єр, сімей, роботи - а світ живе, навчається, розвивається, досягає нових висот в роботах, відпочиває в нових країнах;
- держава не передбачила абсолютно нічого з формату економіки на військових рейках;
- власне росіяни весь час пруть, вбивають, вбивають, вбивають - а ми весь час змушені відступати.
Ви думаєте, якщо людина служить, її це перестає лякати? Її це не гребе?
Ви думаєте, форма наділяє людину рексовістю?
Одразу не боїшся загибелі, прокидаєшся щодня здоровим і вмотивованим, наїдаєшся 20-ма гривнями, приходить згода на виконання покладеного нарідом очікування прийдеш-порядок-наведеш, живеш лише думками про стримання (па) рашні..
Думаєте, форма захоплює мозок, стається піксель неокортексу, і людина набуває призначення воювати, і тільки воювати?
Ні.
Кожен окремий боєць - жива людина.
І дуже задовбана, повірте. Дуже. Дуже.
І я собі думаю...
Чому армія, в якій немає плюсів, крім самостійно створених у власній голові (якщо вистачає клепки), досі тримає фронт?
Чому сзч - не 100%?
Чому ми досі не програли?
Бо армія - це система.
Система взаємодіючих факторів, компонентів, важелів; система взаємозв'язків, стимулів та обмежень.
Це організація, країна в країні, це механізм.
І працює він не на індивідуумах.
Не на їхніх емоціях, мотивації чи поглядах.
Основний рушій армії - це її інституціональні, внутрішні зв'язки.
Що може і не може зробити кожен окремий командир та боєць, хто на неї/нього впливає, які ресурси доступні, які наслідки, тощо.
Хочеш чи не хочеш, сам прийшов, чи в бусі привезли - воюєш. Ти в системі, греби.
Мотивація та емоції перебільшені.
Ми занадто панькаємося з тим, як вплинути на емоції тих, хто не в армії.
Як їх заспокоїти, втішити, вмовити, приколисати і мотивувати до рівня бійця ЗСУ. Бо є ілюзія, що кожен у формі, якщо ткнути голкою і проколоти ту форму, прям фонтанує мотивацією, бо складається з неї апріорі.
Ні.
Нам потрібна система, яка працює.
Зараз вона каральна.
Зараз вона об'єктивно тюрма.
Зараз це кріпосне право.
Зараз військові і їхні сім'ї приречені розплатитися собою за комфорт і повноцінне життя інших.
Зараз не створені умови, в яких би ці інші були змушені за це паритися, окрім як з власної великої волі та барської руки.
Ми поки тримаємося, бо проти нас ще гірша тюрма. Ми трохи реформована совєцька армія проти автентичної совєцької армії.
Нам потрібна СИЛЬНО реформована система.
З правами. З привілеями бути в ній. З захистом членів цієї системи. З жорстоким покаранням за втрату людей та корупцію. З верховенством внутрішнього права.
На практиці це:
- реформа і посилення мобілізації;
- військовим омбудсмен;
- реформа навчальних центрів - адаптація під сучасні умови бою;
- доступ до переводу, без погодження теперішнього командира;
- реальні покарання для "м'ясних" командирів;
- реальна, жорстка протидія корупції, особливо в структурах постачання та майнового забезпечення ЗСУ;
- ротації із відпочинком, по 2-3 місяці;
- реформа влк;
- реформа всього, що стосується супроводу поранених бійців;
- система комунікації знизу-догори у війську, без покарання за публічне відображення реального стану справ;
- розширений реальний соцпакет військового (а не знижки на кохвє і купони на три квитки в тролейбусі).
І тоді мотивація служити, лишатися у війську та бути приналежним до нього самі підтягнуться.
Але так, дешевше бавитися в емоції наріду, і сказати "ми зробили, що могли", ніж справді робити.
Бо влада не робить НІЧОГО із переліченого вище. Свідомо чи не свідомо, тупі вони чи злочинці, чи тупі злочинці - не так суть важливо.
Факт лишається фактом: вони справді не роблять НІЧОГО для війська, яким все одно стримують ворога. І розраховують робити це далі.
Як?..
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ