Аграрій із Золочівської громади Харківщини Олексій Смиковський: «Найбільші складнощі, коли щось летить, щось гудить, десь вибухає»
У прикордонній Золочівській громаді на Харківщині продовжують працювати аграрії. 16 жовтня росіяни КАБом розбили склад із зерном та пошкодили автівки місцевого підприємця Олексія Смиковського. Він підраховує збитки та відновлює складські будівлі, щоб врятувати вцілілий врожай.
В яких умовах працюють аграрії у прикордонні регіону — у матеріалі Суспільне Харків.
"Доводиться кошти зараз вкладати у відновлення"
Сільськогосподарське підприємство "Вікторія", яким керує Олексій Смиковський, працює у Золочівській громаді з 2000 року. 16 жовтня російський КАБ влучив у склад, де зберігалося насіння соняшника, розповів аграрій.
"Було два вибухи: один тут, другий — поруч, сусіднє підприємство, також склад. Дуже страшненько було, чесно кажучи. Ну, в першу чергу, коли я вибіг на вулицю, на все це дивився, то слава Богу, у мене всі робочі — нікого не було у складі. Всі були в іншому місці, в безпечному", — пригадав той день підприємець.


Через авіаудар, розповідає аграрій, втратив близько восьми тонн соняшникового насіння, але більшу частину зібраного врожаю вдалося врятувати — його нині розпродає.
Склад був з соняшником. Майже весь ми його врятували. Винесли. Все, що розлетілося на дах і по території, все, що дуже брудне, з битою цеглою, з асфальтом, зрозуміло, ми його вже не врятуємо.


Загальну суму збитків підприємець ще не підрахував, але каже, що приблизно вона може становити до 2,5 мільйонів гривень.
"Основні збитки — це по будівлі. Поки не можу назвати точну суму. Це суттєві втрати були б і для будь-якого підприємства. Мало того, що зараз і ціни на все немаленькі, ростуть із кожним днем. Хочеться розвиватися, хочеться щось купити нове або щось, як би сказати, вкласти інвестицію у краще. А тут доводиться кошти зараз вкладати у відновлення — без цього неможливо повноцінно працювати", — розповів Смиковський.


"Боїмося, але сподіваємося на краще"
Попри загрозу нових ударів по прикордонню, Олексій Смиковський вирішив відновлювати пошкоджені приміщення. До зими, каже, треба полагодити стіни та дах зерносховища.
Боїмося, але сподіваємося на краще. Якщо цього не робити, сама будівля буде руйнуватися, тому це такий процес, який неможливо зупинити. За договором у мене зараз працюють будівельники на відновленні цього, тому що власними силами не вийде у нас. І спеціалісти тут також потрібні профільні. У мене таких немає.

Окрім соняшника підприємство займається ще вирощуванням пшениці, кукурудзи та сої. Зібраний врожай пшениці, каже аграрій, вивіз на зберігання в інше місце — так вдалося уникнути більших збитків. У вцілілій частині приміщень зберігає сою та кукурудзу.
"Гектарів — більш як 800. Найбільше сіємо — це пшениця озима та соняшник. Кукурудзу і сою у невеликих кількостях. Погода зіграла свою роль. Були приморозки. Пшеничка постраждала. Я сподівався на кращий врожай, але у зв’язку з цими приморозками… Це не тільки у нас, я так розумію, це східна частина України постраждала від цих заморозків", — розповів аграрій.

"Найбільші складнощі, коли щось летить, щось гудить, десь вибухає"
Близько 240 гектарів аграрій цьогоріч засіяв озимою пшеницею. Олексій Смиковський каже, сподівається на сприятливу погоду та покращення безпекової ситуації — цього року працювати у громаді стало складніше.
Інколи на полях знаходимо й FPV-шки, якісь розвідники. Повідомляємо ДСНС, приїжджають, забирають це все діло. По складнощах — тривога, в основному. Це більше стресові ситуації. Найбільші складнощі, коли щось летить, щось гудить, десь вибухає.


За словами директора, з міркувань безпеки на підприємстві змінили робочий графік — працюють тільки у світлу пору доби.
"Я за безпеку всім сказав: "Якщо ви бачите щось небезпечне, десь страшно, одразу виходимо з техніки й десь ховаємося". Бережемо своє життя. Все інше тут неважливо буде", — додав підприємець.
Дуже подобається робота. Віриться, що більше такого не буде. Хочеться надалі працювати, розвиватися, інвестувати кошти. Мені дуже важливо. Я за своїх працівників також переживаю. У них також є сім'ї, діти, їм потрібна робота. Я за них — у відповідальності, і вони відповідально до мене ставляться, виконують свою роботу, тому я не можу нікого кинути.
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
