Але ця війна нічого не спише

Микола Ясень 19.03.2022 558

          Кому не відома страшна фраза з вуст військових стратегів-генералів, що «солдат баби ще народять»? Тобто не варто жаліти живу силу задля перемоги в боях ціною життів своїх бійців. У 1996 році в московському журналі «Огонек» за підписом якогось Михайла Соколова з”явилася публікація, у якій вперше по суті злочинну «крилату фразу», наче життя солдата справді нічого не важить, коли командирам над усе необхідно здобувати верх над ворогом, приписано прославленому радянською пропагандою «полководцю» Георгію Жукову. Публікація наробила тоді цілого переполоху, бо Жукова малювали Маршалом Великої перемоги у Другій світовій, і не менше. Мало не винятково тільки під його неймовірно талановитим командуванням радянські війська і розгромили полчища фашистських загарбників. А тут якийсь писака посмів звести нанівець заслуги Георгія Костянтиновича!

Одначе незабаром, у 2001 році, у тому ж «Огоньку» було надруковане художнє оповідання «Трибунал», автор якого остаточно розвінчав міф заледве не про геніального Жукова-творця Перемоги 1945 року. Виявляється, у своїх уже перших після тривалого відступу радянських військ боях Жуков втратив загиблими майже 780 тисяч бійців. І пішло-поїхало  - чим далі, тим більше. І в оповіданні хвалений «полководець» з цього приводу каже наступне: «Полягли люди за діло. Та Росія ж велика, солдат нам баби ще народять». Більше того, з”ясовується, з приводу «Маршала Перемоги» на фронтах Другої світової війни рядові та й офіцери ніколи не говорили, неначе «там де Жуков, там перемога», як це довго твердили радянські літописці та історики. Його, навпаки, називали «катафалком» або «м”ясником».

Тут ради справедливості треба уточнити, що фразу «Солдат баби нам ще народять» першим вимовив, якщо вірити мемуарам позаминулого століття, Наполеон у Франції. Отож мав підстави Михайло Соколов у статті ще 1996 року написати, що «Жуков у цьому сенсі не менше страхітливий, ніж Наполеон, оскільки потреба берегти своїх солдат була відкинута ним принципово». То чи не з нього бере приклад сьогодні божевільний звір-вилупок зі свого бункера-підземелля Путін? Причому якому в першу чергу зовсім не шкода навіть не своїх тільки російських військових, а українських? І нас, українців, усіх гамузом, цивільних і мирних, також наших і дітей! Старі віком люди, котрі у свої юні літа пережили минулу війну, жахаються настільки кровопролитної і смертоносної «операції» та заявляють, що «перевершили нині російські фашисти навіть гітлерівських».

При цьому кремлівська потвора разом зі своєю здичавілою мерзенною оравою явно сподівається, що й «афоризм», котрий запевняє, наче «війна все спише», дасть змогу уникнути відповідальності та кари за свої злодіяння і на початку третього тисячоліття геноцид цілої української нації. Ні, не вийде! На цей раз затіяна окупантами-убивцями війна нічого не спише. А ми їм нічого не пробачимо. Час розплати настане, і уже дуже швидко. Воєнним злочинцям як мінімум місце на шибеницях.

                                                                                 


Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Telegram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ