Від хліба до м'яса та сиру: досвід розвою аграрного виробництва підприємства у Чернігівській області

Напередодні війни компанія зайшла в інновацію — внесення ферментів на етапі зволоження зерна. Ця технологія передбачає зволоження зерна пшениці за допомогою ферментів, завдяки яким тонкий шар оболонки знімається, і все цінне, що є в зерні, переходить на етап помелу. Таким чином отримується універсальне борошно, яке можна використовувати для виробництва будь-якого виду тіста (для круасанів, пельменів).

Соуси та маринади виробляють і фасують для багатьох торгових марок, працюють із ритейлом, мають партнерів серед відомих агрохолдингів. Також виробляють майонези, наповнювачі на майонезній основі для соусів на замовлення великих виробників і HoReCa. Крім того, ще 15 років тому почали виробляти ферменти для молокопереробки.

У борошномельні працюють два жорнових млини українського виробництва, які технологічно пов’язані між собою. Пшениця постачається в біг-бегах, висипається на каменевловлювач, потім йде на зерноочищення, а після цього — у змішувач, де ефективно з’єднуються ферменти та волога.

«Взагалі технологія жорнового помелу не передбачає зволоження зерна, але ми так робимо, пшеницю зволожуємо на відсоток. Час відлежування пшениці з ферментами становить щонайменше 2 години. Далі відлежана пшениця самовивантажується на помел. За жорнового помелу не відбувається нагрівання, всі ферменти зберігають свої властивості. Потім змелений продукт йде на сито. Вихід борошна становить 55-57%. У перерахунку на борошно вищого сорту затратна частина на ферменти складає 0,60 коп./кг борошна вищого сорту. Якщо рахувати загальний вихід борошна, то виходить майже нуль», — пояснює Роман Ярош.

За такої технології цільнозернове борошно не потребує відлежування. Якщо немає значного нагрівання, можна взяти це борошно прямо з млина, і хліб із нього вийде таким, як потрібно.

Компанія «Фудреформ» працює на альтернативному живленні. Тут облаштовані сонячні панелі, що дозволяє підприємству майже не працювати від мережі. Основна ідея борошномельного комплексу — низька енергозатрата, за допомогою сонячної енергії можна забезпечити його безперебійну роботу. Борошномельний комплекс потребує 40 КВт/год.

На підприємстві є лабораторія, де обов’язково визначають якість вхідної сировини та готової продукції. Мають великий зонований склад, де зберігають сировину та готову продукцію. Реалізацію хліба, ковбасних виробів і м’ясних напівфабрикатів здійснюють через власні роздрібні невеликі магазини сільського формату. Хліб розвозять на електрокарах, що економічно вигідно.

Незабаром на підприємстві планують запустити в роботу крафтову сироварню, вже встановили відповідне обладнання. Молоко знайшли у фермера з Чернігівщини, який має елітне поголів’я корів голштинської породи. Облаштували спеціальну лабораторію контролю, аби промоніторити весь ланцюг, що впливає на якість молока. 

Наразі сироварню підготували під виробництво сирів камамбер і брі, також вироблятимуть й інші види. Загалом сироварня може переробляти за раз 600 л молока. Сировину для виробництва сирів знайти було складно.

«Фудреформ» технологічно працює по всій Україні, а також має філію в Молдові, яка є хабом для Румунії. У виробника з’явилися партнери і в Грузії, для яких будуть виробляти концентрати, суміші та інгредієнти.

«Ми дуже цінуємо свою команду, адже це фундамент, сформований роками. Долучаються і нові люди, яких ми навчаємо на виробництві. Важко знайти універсального фахівця, який може і виготовити, і продати продукцію, тому варто розділяти технологів і менеджерів за напрямами. Наразі наша команда менеджерів складається з 5 осіб, ці ж люди є і технологами виробництва», — зазначає Ромаш Ярош.

На базі підприємства мають намір створити ремісничу школу, де навчатимуть майбутніх фахівців і тих, хто вже працює, процесам харчової промисловості.

Вікторія Полевик, AgroPortal.ua