26 червня  2025 року

Зустріч у Гаазі зрежисували для Дональда Трампа (Фото: EPA/Shutterstock)

Щорічну зустріч країн-учасниць НАТО держсекретар США Марко Рубіо запропонував називати «самітом Трампа». З оцінкою Рубіо важко сперечатися. Захід у Гаазі готували протягом багатьох місяців, здається, з єдиною ціллю — порадувати президента США. ВВС розповідає, як вдалося цього досягти.

Коли увечері 25 червня Дональд Трамп увійшов до переповненої пресзали, сумнівів не залишилося: результатами саміту він дуже задоволений. Президент США жартував, він хвалив Нідерланди за теплий прийом. Особливо високої оцінки удостоїлися голландські дерева, але це вже якась інша історія. Трамп розповідав журналістам про успішні американські удари по Ірану.

Генсек НАТО Марк Рютте, для якого це був перший саміт на посаді, розсипався у похвалах Трампу. На посаду глави Альянсу він приходив з репутацією практичної людини, яка вміє знаходити спільну мову з різними людьми — у тому числі й з Трампом. Цю репутацію Рютте явно намагався підтвердити.

Напередодні засідання лідерів президент США показав громадськості особисте повідомлення від генсека НАТО, в якому той, називаючи його «дорогий Дональд», пише: «Ви досягнете того, чого не зміг зробити ЖОДЕН американський президент впродовж десятиліть».

Йдеться про історичне підвищення витрат на оборону, на яке вдалося погодитися учасникам саміту. «Європа заплатить ПО-ВЕЛИКОМУ, як і повинна, і це ваша перемога», — написав генсек НАТО.

Марк Рютте хвалив Дональда Трампа дуже / Фото: Andrew Harnik/Getty Images

ВВС запитала у Рютте, чи не викликала в нього публікація цього повідомлення почуття ніяковості. «Зовсім ні, — відповів сяючий генсек. — Бо все, що міститься у цьому повідомленні, — правда».

Пізніше, виступаючи перед репортерами, Рютте пішов ще далі і, підігруючи метафорі Трампа, назвав президента США «татусем», якому іноді доводиться розбороняти пустотливих дітей.

Журналісти, які не звикли чути подібних висловлювань від генсека НАТО, на підсумковій пресконференції запитали Рютте про причини цих неприхованих лестощів.

«Це питання смаку, але взагалі Трамп — хороший друг», — відповів той.

Союзники (наразі не всі) готові підвищити витрати

Головна причина чудового настрою Трампа на саміті була очевидною: Вашингтону вдалося домогтися зобов’язання країн НАТО наростити оборонні витрати до 5%.

Загалом питання оборонних витрат дратує Вашингтон вже понад десять років. Попередню мету у 2% ВВП, поставлену ще після російської анексії Криму у 2014 році, вдалося досягти не всім країнам альянсу навіть після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Зараз адміністрація Трампа прямим текстом каже, що Європа занадто довго покладалася на США у питаннях оборони і тепер повинна платити за свою безпеку сама.

Марк Рютте витратив місяці, аби до саміту в Гаазі переконати всі країни погодитися на п’ять відсотків витрат на оборону, що їх вимагали США. Проте перед самим початком зустрічі влада Іспанії поставила це на межу зриву: прем'єр цієї країни Педро Санчес заявив, що Мадрид категорично відмовляється брати на себе такі зобов’язання.

Лише за день до початку саміту було оголошено про компроміс, який фактично зняв з Іспанії зобов’язання витрачати 5% завдяки зміні у формулюваннях підсумкової декларації. Скандалу нібито вдалося уникнути, проте вслід за Іспанією про поступки можуть попросити і інші союзники: влада Бельгії вже оголосила, що розраховує на «гнучкість» Альянсу.

Порушник спокою Санчес до журналістів не виходив, проте Трамп на пресконференції не скупився на різкі висловлювання.

Він назвав Іспанію єдиною країною, яка «відмовляється платити»: «Я вважаю, що вони вчинили жахливо». Трамп погрожує, що якщо Мадрид не піде на компроміс, США відповість на це підвищенням тарифів у рамках переговорів про двосторонню торгову угоду.

Іспанський прем'єр Педро Санчес поставив під загрозу успіх саміту / Фото: EPA/Shutterstock

На цьому тлі контрастно виглядали емоції представників країн «східного флангу» НАТО, які вже давно відчувають ризик відродження імперіалістичних амбіцій Росії і тому активно нарощують витрати на оборону власним коштом.

«Путін розбудив гіганта… Вже за кілька років Росія виявить, що їй важко тягатися (з нами) у фінансуванні оборони, і це буде те саме, що трапилося з Радянським Союзом у 80-х», — говорив на одному з заходів на полях саміту НАТО міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

Звичайно, — і це не раз звучало в Гаазі - саме собою збільшення витрат на оборону європейськими країнами НАТО не означає, що вже наступного бюджетного року вони зроблять стрибок у підвищенні своєї обороноздатності. Іншими словами, гроші потрібно не лише виділити, але й з розумом витратити.

Тому на полях Гаазького форуму часто закликали черпати досвід з війни, яка триває в Україні, — зокрема, у виробництві та використанні дронів і штучного інтелекту у бойових діях.

Так само військово-промислові комплекси країн Європи, які досі працюють, за словами прем'єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен, у режимі мирного часу, мають бути розгорнуті. А поки цього не відбулося — вони повинні входити в кооперацію з тими ж українськими підприємствами ВПК, особливо зважаючи на те, що Київ зараз активно залучає західних партнерів до своєї «оборонки».

Так чи інакше, під декларацією саміту підписалися всі країни-учасниці.

Вони вирішили: у майбутньому (проте не пізніше, ніж за десять років) країни НАТО повинні витрачати щонайменше 3,5% свого ВВП безпосередньо на військові статті: озброєння, боєприпаси та утримання армій.

Ще 1,5% повинні йти на додаткові цілі: захист критичної інфраструктури та мереж, інновації і, наприклад, зміцнення «цивільної готовності та стійкості» — досі існує підозра, що це розпливчасте формулювання, у підсумку може призвести до того, що в ці 1,5% країни зможуть записувати будь-які витрати на інфраструктуру.

Підсумковий документ, як і сам саміт, виявився незвично коротким. Це журналісти також пояснювали фактором Трампа: організатори намагалися обійти всі гострі кути, зокрема, уникаючи різких формулювань щодо Росії.

Слова «війна», наприклад, у підсумковій декларації немає - тоді як у минулорічному комюніке Росія згадувалася понад 40 разів. Так само там містилися формулювання про те, що Росія одноосібно несе відповідальність за «агресивну війну в Україні» і залишається «найбільш значною і прямою загрозою альянсу».

Але прикметно те, що цільовою витратою на оборону, згідно з нинішнім комюніке, вважатиметься і допомога української армії.

Однак впевненості в тому, що у декларації буде згадка про підтримку Києва, не було практично до останнього моменту: Україна їхала на саміт до Гааги в атмосфері невизначеності.

«Тихий успіх» України

Результати Гаазького саміту виявилися значно кращими, ніж розраховував Київ, розповіло ВВС джерело в українській делегації.

Насамперед тому, що початкові очікування від зустрічі в українців і так були на досить низькому рівні.

В Україні чудово розуміли, що підсумкове комюніке нинішньої зустрічі і близько не нагадуватиме декларацію минулорічного Вашингтонського саміту НАТО. У ньому Україна згадувалася чотири десятки разів і говорилося, що її шлях до повноправного членства в Альянсі є «незворотнім».

У 2025 році подібних амбітних формулювань не очікував вже ніхто. Президент США Дональд Трамп ще на етапі власної виборчої кампанії наприкінці минулого року не приховував свого скепсису щодо України та й до НАТО.

Після лютневої сварки в Овальному кабінеті Зеленському та Трампу, схоже, вдалося так-сяк відновити стосунки, проте президент США, як і раніше, не приховує своїх симпатій до Володимира Путіна і час від часу збурює інтернет сентенціями цілком в дусі російської пропаганди.

У ситуації, коли весь Гаазький саміт організовувався таким чином, щоб Дональд Трамп почував себе на ньому максимально комфортно, участь у цьому заході України була під питанням мало не до останнього моменту.

У підсумку українська делегація виїжджала з Гааги в гарному настрої.

Джерело ВВС в українській делегації називає зустріч Зеленського та Трампа продуктивною / Фото: Reuters

«Для України Гаазький саміт став не гучною перемогою, але тихим успіхом», — каже ВВС експерт Європейської ради з міжнародних відносин Лео Літра.

«Атмосфера на перемовинах в Гаазі була хорошою. Було помітно, що серед членів Альянсу формується міцний консенсус з ключових для нас питань: що Україна прихильна до миру, а перепоною до миру є Росія; що потрібно і надалі підтримувати Україну, збільшувати інвестиції в її ВПК; що потрібно посилювати санкційний і політичний тиск на Москву», — описує настрій у Гаазі джерело ВВС в українській делегації.

Стосовно конкретних результатів, то, по-перше, каже Лео Літра, незаперечним успіхом Києва є те, що Україні фактично вдалося вклинитися до бюджету НАТО.

Завдяки тому, що витрати на підвищення обороноздатності України європейські країни зможуть враховувати у тих самих «п’яти гаазьких відсотках», Київ отримає доступ до коштів, які теоретично можуть дозволити йому забезпечити фінансову подушку для війни, розв’язаної проти нього Росією.

«Плюс полягає у тому, що ця допомога України з боку Європи відтепер не залежатиме від виборів у тій чи іншій країні, від внутрішньополітичної кон’юнктури. Зараз вона виділятиметься практично на технічному рівні», — каже Літра.

Звичайно, у зв’язку з цим з новими викликами стикнуться українські дипломати, які повинні будуть ефективно донести до європейських партнерів інформацію про те, у що саме вони могли б вкласти свої кошти. Але це вже інше питання, і перейнятися відповіддю на нього мала б бути українська влада.

В умовах, коли весь саміт намагалися організувати під Дональда Трампа, в Україні оцінюють результати зустрічі позитивно / Фото: Reuters

За словами джерела ВВС в українській делегації, на засіданні ради Україна-НАТО міністр закордонних справ України Андрій Сибіга сказав іншим міністрам: декларація це добре, але справжня робота розпочнеться лише зараз.

«Декларація — це добре, обіцянки виділяти 5% на оборону — це дуже добре, але насправді основна робота почнеться тільки зараз, бо ці речі треба буде переводити у реальні рішення, реальні контракти, бюджетні програми, розгортання додаткових виробничих потужностей, уніфікацію та координацію промисловостей», — каже ВВС джерело.

Другим Успіхом Гаазького саміту, каже ВВС заступник парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв, стало те, що навіть в екстремально короткому комюніке заходу, навіть в умовах звуження його порядку денного до фактично єдиного питання про «п’ять відсотків», у фінальній декларації знайшлося місце для згадки про Україну і прихильність Альянсу до її подальшої підтримки.

Більше того, продовжує він, знайшлося тут місце і для Росії, яку НАТО прямо назвав «довгостроковою загрозою» (таким чином, відмовившись від «вегетаріанського» формулювання «противник», яке також обговорювалося напередодні саміту).

По-третє, кажуть співрозмовники ВВС, Україні вдалося зберегти статус-кво у питанні її зближення з НАТО. Історичних рішень та хайпових гасел про те, наскільки широко двері НАТО відчинені для Києва, тут і не чекали.

А з формальної точки зору, відсутність нових формулювань щодо майбутнього членства України в Альянсі означає, що в силі залишається Вашингтонське комюніке, в якому шлях Києва до НАТО, нагадаємо, називали незворотним.

Так, у НАТО зараз немає консенсусу, аби гарантувати Києву майбутнє членство, каже співрозмовник ВВС. Проте так само немає тут консенсусу і щодо того, щоб скасувати формулювання про незворотність вступу України до Альянсу. І це радше хороша новина для Києва.

Зрештою, сам факт зустрічі Володимира Зеленського з Дональдом Трампом, яка, за даними ВВС, тривала довше, ніж було заплановано, Київ також може занести собі в актив.

«Це була хороша, конструктивна, довга зустріч, на якій вдалося проговорити багато важливих питань», — каже джерело ВВС в українській делегації.

Подробиці переговорів українського і американського президентів поки що не розголошувалися.

Проте джерело ВВС в Офісі президента повідомило, що під час цієї бесіди Володимир Зеленський показав Дональдові Трампу карти, які мали продемонструвати йому, що заяви росіян про успіхи їхніх військ на полі бою є сильно перебільшеними.

Крім того, за мініатюрним переговорним столиком Зеленський показав американському колезі докази того, що в ході нещодавніх обмінів тілами полеглих військовослужбовців росіяни передали українцям тіла російських солдатів.

«Ваш чоловік зараз солдат?»

Чи вдалося Володимиру Зеленському якось змінити картину світу Дональда Трампа, наразі не відомо.

На підсумковій прес-конференції було помітно, що Трампу найбільше подобається говорити про «унікальний успіх хоробрих американських льотчиків», які нібито каменю на камені не залишили від іранської ядерної програми. Проте відповісти на кілька запитань щодо України йому таки довелося.

По-перше, президент США визнав, що його передвиборчі обіцянки закінчити українсько-російську війну протягом 24 годин були «сарказмом».

По-друге, риторика Трампа в Гаазі була явно гострішою стосовно Володимира Путіна, аніж Володимира Зеленського. Президент США назвав Путіна «збитим зі шляху», а в іншому місці пресконференції сказав просто: «Володимир Путін має закінчити цю війну».

Найемоційнішим моментом пресконференції Дональда Трампа стало питання кореспондентки Української служби ВВС Мирослави Пеци, у якому вона запитала американського президента, чи готові США продавати Києву системи ППО Patriot.

Ці комплекси — ймовірно, одні з найкращих у світі, — входять до номенклатури американських озброєнь, які Київ хотів би купувати — не забирати безкоштовно — у Вашингтона за допомогою європейських партнерів. Володимир Зеленський заявляв, що вже кілька тижнів тому Київ передав Вашингтону список бажаних покупок, однак з-за океану так і не надійшло жодної відповіді.

Мирослава Пеца і Дональд Трамп / Фото: BBC

Відмову Штатів надавати Україні зброю навіть за гроші в Києві називають якщо не катастрофічним сценарієм, то розвитком подій, які дуже ускладнять ведення українською армією бойових дій.

Отож у Гаазі відповідь на це запитання запропонували дати самому Трампові.

«Ви зараз живете в Україні?» — запитав той у журналістки ВВС, яка щойно задала йому питання про Patriot. «Мій чоловік там, а я з дітьми у Варшаві, тому що він так хотів», — відповіла вона.

«Ваш чоловік зараз солдат?» — запитав помітно зворушений президент США і, отримавши ствердну відповідь, продовжив: «Україна справді хоче мати протиракетні ракети, „Патріоти“. Ми подивимося, чи зможемо зробити деякі з них доступними. Їх дуже складно отримати. Нам вони також потрібні. Ми постачаємо їх Ізраїлю, і вони дуже ефективні, складно повірити, наскільки вони ефективні… Я бажаю вам багато удачі. І передайте привіт своєму чоловікові».

З цієї розлогої відповіді не дуже зрозуміло, чи має шанси України отримати бажані системи Patriot вже найближчим часом. Проте Трамп точно не відповів на питання про майбутню допомогу Києву озброєннями твердим «ні».

Редактор: Інна Семенова