Де шукати ресурси на війну?

     Сьомого грудня 1941 року США вступили до Другої світової війни, а вже 11 грудня обмежили вільний продаж автомобільних шин.

          Більше того, для економії палива, гуми та шин ввели обмеження швидкості до 35 миль на годину (приблизно 56 км/год). 

У січні 1942 тимчасово зупинили всі продажі цивільних автомобілів, а з лютого 1942 автомобільні заводи припинили виробництво цивільних моделей і перейшли на виробництво танків, літаків, зброї, іншої військової продукції за замовленням уряду США.

         З квітня 1942 кожен, хто бажав придбати новий металевий тюбик зубної пасти, повинен був здати старий. 

До червня 1942 підприємства припинили виробництво металевих офісних меблів, радіоприймачів, фонографів, холодильників, пилососів, пральних та швейних машин для населення.

27 квітня припинився вільний продаж цукру, 29 листопада ввели національне обмеження на продаж кави.

Друкарські машинки, бензин, велосипеди, взуття, шовк, нейлон, мазут, м'ясо та сало, олія, сири, масло, консервовані харчові продукти, сухофрукти, консервоване молоко, дрова та вугілля, джеми, желе були нормовані до кінця 1943 року.

       Я пишу не про Україну 2022 року, а про США, економіка якої і на початку сорокових була серед світових лідерів. 

Яскрава ілюстрація мобілізації всіх ресурсів гігантської країни на перемогу. І цілком логічне запитання — чи чекає таке на Україну?

          Поки що, треба віддати належне владній команді, економічна ситуація під контролем, більше того, по багатьох позиціях та показниках виглядає досить пристойно. У тому числі й по забезпеченню продуктами харчування та побуту. 

Перший етап був для влади можна сказати відносно успішним. І багато в чому як за рахунок управлінських рішень, так і "запасів" економіки довоєнного періоду та допомоги союзників.

   Але попереду нові виклики. Є чітке розуміння, що війна до кінця року не закінчиться, що попереду важка зима, що війна може продовжуватися і рік, і два, що навіть після перемоги поряд буде агресивний сусід. 

Все це вимагає перебудови як державного управління, так і мілітаризації економіки і всього життя.

       Особливо управління державою. Ми приречені, якщо хочемо перемогти, докорінно змінити систему управління, правила гри на ринках, які продовжують діяти за довоєнними нормами, законодавство тощо. 

І знову до успішного американського досвіду — країни, яка виграла війну.

      Точно так, як у нас, перед адміністрацією Рузвельта стояли такі завдання, як фінансування потреб війни та запровадження жорсткого економічного контролю, нормування ресурсів та керування робочою силою.

Для цього 1941 році Рузвельт створив Раду військового виробництва, яка керувала переведенням промисловості на "воєнні рейки", встановлювали пріоритети в розподілі товарів та послуг.

        Фінансова корпорація реконструкції, яка спочатку була організована для надання позик підприємствам, а потім контролювала вісім дочірніх компаній, відповідальних за управління критично важливими природніми ресурсами.

Офіс управління виробництвом і Рада пріоритетів постачання та розподілу, відповідали за те, як природні ресурси використовуються для військових потреб.

Офіс управління цінами, щоб контролювати ціни.

       За півроку ринкова економіка була переведена на адміністративно-планову з жорсткою централізацію, і такі заходи дали свої результати.

Повернемося до українських реалій, особливо викликів наступного етапу війни. 

1. Перебудова управління державою: 

Анонсовані чергові зміни у складі уряду, ліквідація, об'єднання міністерств має одну мету — забезпечення фронту необхідним військовим спорядженням та ефективну роботу тилу. Інші завдання, як скорочення кількості чиновників, економія коштів не суттєві. 

2. Максимальне спрощення бюрократичних процедур при вирішенні військових потреб — час від заявки Міноборони на військове спорядження, фінансування, виробництво, та поставку має бути мінімізований. 

Для цього повинен бути орган, подібний до американської ради військового виробництва, на рівні прем'єра.

3. Створений прецедент націоналізації стратегічно важливих підприємства має бути продовжений. Під час війни завдання нафтопереробної та стратегічних підприємств, не отримання прибутку, а забезпечення автомобілів та танків бензином та дизелем.

4. Жорстка кадрова політика. Закінчити ігри з наглядовими радами, бюрократичними процедурами погодження. Зараз настає час жорстких менеджерів-господарників, з досвідом організації виробництва. 

Час презентацій та шоурумів в минулому. Вікові забобони, політична приналежність в минулому мирному житті.

5. Сувора відповідальність за невиконання оборонного замовлення, при належному, своєчасному та повному фінансуванні. 

Чи введення окремої статті в Кримінальному кодексі чи активізація статті 367 "службова недбалість" кримінального кодексу України.

6. Максимальна мобілізація внутрішніх фінансових ресурсів. 20 млрд грн тіньового обігу ринку цигарок — наочний приклад внутрішніх ресурсів, для залучення якого потрібна політична воля і жорсткий контроль правоохоронців.

Це стисло про першочергові заходи для найближчого майбутнього.

       Я розпочав текст історичною довідкою про подібну ситуацію у США. На щастя, ми зараз, незважаючи на проблеми в енергетиці, живемо в досить комфортних умовах. 

Але будь-який ресурс не безмежний. Щоб перемогти, забезпечити ефективний тил, маємо провести низку заходів, болісних, непопулярних, але по-іншому війни не виграємо. 

Тому старий лозунг — "все для фронту, все для перемоги", —  зараз першочерговий, перемога на фронті розпочинається з перемоги в організації тилу.

  "УП".