Десятилітній форпост 72-ї ОМБр імені Чорних Запорожців

   Десять років поспіль почалася найжорстокіша в світі війна росії проти Української Незалежності та державності. На шпальтах світових медіа завжди є місце розповісти про відважне військо, яке бореться за демократичні цінності та безпеку майбутнього. 

   Але сьогодні хочеться детальніше нагадати світу про цей день в історії України. Розповісти про одну з бригад, яка зараз тримає один з найгарячіших напрямків на Донбасі. І саме в цей день її військовослужбовці розпочали свій бойовий шлях у Великій сучасній війні. 

Хочеш миру – чисть зброю

   Ці слова актуальні в теперішніх реаліях. Сьогодні десять років як свій бойовий шлях розпочала легендарна бригада, яка носить почесне ім’я Чорних Запорожців, котрі в 1919- 1921 роках безжально трощили більшовиків, обороняючи Україну. Пройде майже століття і 8 березня 2014 року військову частину імені Чорних Запорожців знову піднімуть по тривозі. А вже наприкінці березня окремі підрозділи будуть утримувати оборону навколо Маріуполя та Волновахи. 

  Далі будуть бої за Зеленопілля, Ізварине, Савур-Могилу, Авдіївку. Здавалося, не було такої точки чи висоти, яку б не взяла 72 бригада. 

 

   І завдячуючи хлопцям та дівчатам, які взимку 2022 року героїчно втримали браму Києва – село Мощун, історія була написана кров’ю, але столиця залишилась під жовто-блакитним стягом. Сьогодні Чорні Запорожці звитяжно протистоять ворогу в степах Донеччини. Механізована бригада щораз змінює тактику ведення бою, бо на кону стоять людські долі. А життя особового складу – найвагоміше в цьому герці. 

   Кожен боєць – це герой, який пише сучасну історію країни. Кожна українська сім’я – це той надійний тил, в який повернуться наші переможці. 

 

       Спадкоємці Армії УНР передають досвід війни світу

Станіслав боєць легендарної 72 ОМБр імені Чорних Запорожців. Родом з Полтавщини. Він аеророзвідник, ровесник Незалежності, який безвилазно в холодних окопах трощить ворога.  І добре знає, що чим більше очей (fpv чи мавіків), тим більше шансів вберегти життя.

"Це війна, в якій ми повинні технічно випереджати. Ми граємо з дуже сильним противником. Потрібно вимкнути ілюзії, якщо справді прагнемо перемоги", – каже він.

   У хлопця за спиною досвід війни, який він зміг передати побратимам з великої Британії та чимало перейняти у них.  

Стас (посередині)

   Боєць ділиться, що українських військових там зустріли на високому рівні.

Велика Британія та 11 країн-партнерів підтримують Україну, шляхом навчання її військових. Понад 34 тисячі українських бійців пройшли підготовку в рамках операції Interflex за стандартами королівських збройних Сил.

"Є боєць Кол Паттерсон з Канади, з яким я досі спілкуюся, і це дуже важливо не втрачати зв'язок. Нас багато чому навчили, але й від нас перейняли якомога багато", – каже Стас.

 

   Такий час, що кожна країна світу має зрозуміти, що ставка зростає і жодна з них не застрахована від нападу росії. Тому допоки поле битви у нас, на нього має поступати якомога більше артилерії та техніки, сучасної модернізованої, бо війна щодень вимагає вчитися та вдосконалюватися.

"Іноземні інструктори під час прощання віддавали честь, вони плакали, мов діти, коли ми сідали в автобуси. Один з них сказав, що готовий кинути службу в своїй країні та їхати нищити тут росіян", – зазначає Станіслав.

   Результат цієї війни визначить долю світу і вкотре Україна в одвічній боротьбі виборе перемогу саме завдяки її відважним донькам та синам.  

Матеріал підготувала Надія Балагурак, фото Валентин Кузан – військовослужбовці 72 ОМБР імені Чорних Запорожців.