На конференції Grain Ukraine 2026 генеральний директор аналітичної компанії Top Lead Станіслав Шум представив масштабний огляд трансформації українського зернового та олійного ринків за останні три десятиліття. За словами експерта, саме погляд у минуле дозволяє зрозуміти, яке місце Україна займатиме на світових ринках та в системі ЄС. Про це повідомляє AgroNews.
Темпи зростання агросектору
З 1995 по 2025 рік виробництво ключових культур зросло значно швидше, ніж загальний ВВП країни (6% за той самий період). Виробництво кукурудзи збільшилося у 10 разів, пшениці у 1,5 рази, ячменю скоротилося вдвічі. Найсильніша зміна торкнулася олійних: ріпак і соя, які 30 років тому в Україні практично не вирощували, зросли у виробництві в сотні разів.
Якщо у 1995 році виробництво зернових було зосереджено переважно в південних і центральних областях, то тепер лідерами стали Поділля та північні регіони. Олійні культури «мігрували» зі сходу на Поділля, центральні та західні області. Серед чинників такої зміни кліматичні, логістичні та воєнні фактори.
Новий вектор експорту: ЄС як стратегічний покупець
Разом із зростанням обсягів змінився і вектор збуту. Якщо раніше ключовими покупцями були Єгипет, Саудівська Аравія та ЄС, то сьогодні Євросоюз став безальтернативним стратегічним партнером. Кукурудза залишається основною культурою українського агроекспорту. За прогнозом USDA, у сезоні 2026/2027 Україна вироблятиме понад 80 млн тонн зернових.
Станіслав Шум наголосив, що попри критику на адресу зернового фокусу, Україна посідає потужну конкурентну позицію в цьому сегменті: «Ми сильний конкурентний гравець на цьому ринку, треба вміти використовувати цю позицію. Назвіть мені ще якийсь продукт, який з такими обсягами генерує таку виручку».