Кожен день на фронті я ходжу, бігаю і повзаю на нулі між усіма передовими позиціями нашої роти - під мінометними, танковими, авіаційними обстрілами і просто стрілкотнею к@ц@пських дашек та утьосів.
Маю збиті й порвані у кров ноги, маю затятість і волю вистояти і перемогти, але не маю навіть рації, важкої зброї та повноважень змінити критичну ситуацію, коли сотні людей з нашого батальйону перетворені на живі мішені, які майже безкарно розстрілює ворог.
І тому маю повне моральне право та обов’язок сказати те, що я зараз кажу.
Наші хлопці героїчно понад тиждень протрималися без зв‘язку, постачання, бронетехніки, з мінімальною вогневою підтримкою, на підножному кормі та ентузіазмі. Хоча нам казали, що це на 1, максимум 2 дні.
При цьому ніхто не побіг, не залишив позицій, не зрадив.
Але щоби уникнути непоправного - дальших втрат особового складу на даному напрямку і серед військовослужбовців тероборони ЗСУ взагалі - потрібні конкретні кроки від вищого військово-політичного керівництва, а саме:
1. Припинити, нарешті, надавати слабкоозброєним легкопіхотним частинам ТрО самостійні райони оборони, а використовувати їх повністю або окремими підрозділами лише на посилення у межах районів оборони лінійних бригад та батальйонів ЗСУ.
А якщо таке трапилося, як у нашому випадку, негайно виправити цю помилку.
2. Поставити на жорсткий контроль забезпечення зв‘язком, водою, продовольством, техзасобами, озброєнням і БК частин і підрозділів, які виводяться на лінію зіткнення, у передові позиції. І не допускати на нулі ситуацій, як у нашій частині, коли ми сліпі, глухі й беззубі бомжуємо по посадках, збираючи воду і продовольство, залишені нашими попередниками.
3. Необхідно уникати дезорганізації бойових колективів, зберігати готові системи військової та логістично-постачальної взаємодії. В нашому випадку - треба негайно відновити єдність 128 бригади ТрО, всі батальйони якої, включно з нашим, розірвані і розкидані по різних ОУВах, областях, придані іншим бригадам, а насправді виявилися нікому непотрібними безхатченками і безбатченками.
І це лише тому, що якомусь параноїку-неадеквату в ОПУ здалося, що наша бригада дніпровського формування - «приватна армія Корбана», яку треба порвати з остервенінням рашистів, запхавши у найглибші дупи цієї війни.
Сподіваюся, мене почують. А як ні - нехай приготуються нести відповідальність за все.
