Виробники сиродавленої олії на Дніпропетровщині планують розширювати її виробництво

21 жовтня 2023

Сиродавлені рослинні олії від «Кухар’Є» підприємці з Дніпра Руслан та Олена Кібець виробляють уже 4 роки. До війни обсяги виробництва складали 6 тисяч одиниць продукту на місяць, наприкінці минулого року вийшли на ті ж обсяги, а зараз уже виготовляють близько 8 тисяч. У планах вийти на понад 10 тисяч одиниць.

З початком повномасштабного вторгнення виробники стикнулись із проблемою відсутності сировини. Стали в пригоді товарні запаси на складі, адже в один момент зникло все — сировина, коробка, пляшка, банка. Після відновлення роботи черговою проблемою стало підвищення ціни практично на все та відключення світла. Та попри труднощі, які виникали, попит на продукцію зростав, тож виробництво, як і робочі місця, вдалося зберегти.

Руслан Кібець, власник підприємства

Кухар’Є» з’явилося з двох видів олій, першою була лляна, другою — гарбузова. У першому випадку я мав проблеми із зайвою вагою: попри налагоджене правильне харчування, заняття спортом я не міг досягти тих результатів, до яких прагнув. Переглядаючи відео на YouTube, я натрапив на ролик, де нутриціолог розповідав саме про лляну олію, її користь та наявність у ній Омега-3, що якраз пришвидшує процес схуднення. Мене це зацікавило, я почав більш детально вивчати її властивості й побачив у цьому свої плюси.

Після декількох невдалих спроб знайти якісну лляну олію подружжя вирішило придбати ручний прес. Встановивши його на балконі, спочатку виготовляли олію лише для себе, потім для друзів. До речі, харчування Руслана залишалось тим самим, лише додалася олія, але вже за півтора місяці він скинув 12 кг. 

«У 39 років я захворів, лікарі ставили мені невтішний діагноз. В інтернеті я натрапив на інформацію, що правильно віджата гарбузова олія діє як антипаразитарка, вбиває ракові клітини тощо. Я вирішив спробувати, і з того часу в нас удома з’явилася ще одна олія — гарбузова. Минуло десь три місяці, і я знову пішов у лікарню. Не знаю, чи то самонавіювання, чи помилка лікарів із самого початку встановлення діагнозу, але коли прийшли результати, все було добре, захворювання немає. Я повернувся додому і зі сльозами на очах сказав дружині, що ми знайшли свою справу. Після цих двох випадків я зрозумів, що треба запускатися», — говорить Руслан Кібець.

Виробництво з балкону перенесли в орендоване приміщення на 30 кв. м і почали працювати. Через знайомого професора підприємці уклали договір із Дніпропетровським аграрним університетом щодо ведення відповідної документації, підбору сировини та лабораторних досліджень.

«Ми брали участь у міжнародному дегустаційному конкурсі Favorite of Ukraine FOOD&DRINKS, отримали за свою продукцію 9 золотих нагород, потім про нас зняли репортаж «1+1». Так все закрутилось і дійшло до того, що зараз у нас два окремих виробничих приміщення, гарячий та сиродавлений цехи. Гарячий цех — масло гхі класичне, з часником, помідори в’ялені в олії, скоро будуть хумуси. Ось так воно все пішло й пішло, і зараз у нас майже 230 кв. м на виробництві», — діляться підприємці. 

За словами Руслана, найбільшою популярністю користується лляна олія. Особливість у тому, що чавлять її сиродавленим способом у дубових діжках. Олія не має зіткнення з металом, на виробництві мінімізовано взаємодію з ультрафіолетом.

ЇЇ не фільтрують, не рафінують, на початку сировина закладається у мішечки, які потім кладуть у діжки, накривають дерев’яним п’ятаком. Потім уже працює сталевий прес, який під тиском 30-35 т вичавлює олію, і вона фільтрується сама по собі через той мішечок. Віджата олія відразу розливається по пляшках і йде у продаж.

Термін придатності лляної олії 3 місяці, всіх інших — 6 місяців. Лляна містить 61% Омега-3 і за рахунок того має такий малий термін придатності, адже швидко окиснюється і стає гіркою. 

«Сировину, яка вирощується в Україні, закуповуємо у фермерів. Обраний нами спосіб зобов’язує нас працювати з дуже якісною сировиною із великим відсотком очищення. Після діжки знежирене насіння ми далі продаємо. Кожен рік, щойно збирається сировина (а вже зараз пішла гірчиця, коноплі, льон, потім — гарбуз), з початку сезону фермери надсилають нам висновки лабораторії на сировину, яку вони виростили, і потім ми вже робимо закупівлі. Імпортний товар, такий як кокосова стружка, мигдаль, кунжут, чорний кмин, закуповуємо у імпортерів», — зазначає Руслан Кібець.

Власники офіційно зареєстрованої торгової марки «Кухар’Є» постійно працюють над збільшенням асортименту: розширюють лінійку в гарячому цеху, планують додати ще дві позиції у сиродавленні — ймовірно, це будуть розторопша і соняшник. Збираються розширити місця реалізації.

«Зараз над розширенням виробничих потужностей уже працюють фахівці НАССР на виробництві, починаючи від закупівлі сировини і до кінцевого продукту. З появою таких документів підемо далі по сітках, вже зараз ведемо перемовини, а ще готуємось до міжнародної виставки, яка відбудеться 1-3 листопада у Києві», — діляться планами виробники.

Сьогодні продукцію «Кухар’Є» можна замовити на офіційному сайті, в Instagram, на Rozetka, Prom.ua, також у деяких регіонах працюють стаціонарні крамниці.

«Є дві моделі бізнесу. Перша — коли в тебе є початковий капітал, ти вкладаєшся, потім шукаєш збут, розширюєшся. Друга — коли ти продаєшся і бачиш, що твоя продукція користується попитом, ти ростеш паралельно з нарощуванням кількості своєї продукції і потім розвиваєшся і розширюєшся. Наш спосіб другий. Якщо починати такий бізнес з нуля, то, гадаю, потрібно приблизно 1,5-2 млн грн, але це залежить від того, що ви зразу хочете», — пояснює Руслан. 

Він додає, що за останній рік у цій ніші з’явилося багато конкурентів, люди, які тільки починають працювати. Це свідчить про те, що переробка на даний час вигідна. Проте водночас багато людей починають працювати, не маючи документів на свою кінцеву продукцію.