На тлі посилення кліматичної політики Європейський Союз переходить від декларацій до створення повноцінного ринку у сфері carbon farming. Центральним елементом цього процесу є нова регуляція — Carbon Removal Certification Framework (CRCF), яка має визначити, як саме вимірювати, сертифікувати та продавати поглинання вуглецю, пише SEEDS.
Обговорення цієї системи на European Carbon Farming Summit показало: ЄС вже не тестує ідеї — він формує інфраструктуру майбутнього ринку. Про це повідомила Катерина Звєрєва, засновниця агромедіа-агенції Sapienza.media і виконавча директорка Української Плодоовочевої Асоціації. Водночас, за її словами, нова регуляція залишає відкритими ключові питання.
Від політики до ринку: як працюватиме CRCF
«CRCF — це не лише регуляція. Це спроба створити новий економічний сектор, де поглинання вуглецю стане товаром», – вважає Катерина Звєрєва.
Система будується на трьох рівнях.
- Методології. ЄС визначає, які саме практики можуть вважатися карбоновими: від агролісівництва до відновлення торфовищ.
- Сертифікаційні схеми. Європейська комісія не буде сертифікувати проєкти напряму. Цю функцію передадуть акредитованим органам, які працюватимуть за єдиними правилами.
- Моделі та дані. Саме вони стануть основою довіри до системи: розрахунки поглинання CO₂, базові рівні, супутниковий моніторинг.
Фактично, CRCF — це система, де довіра будується не на деклараціях, а на алгоритмах і даних.
Наступний етап — створення попиту
Найважливіший сигнал з обговорення — ЄС вже переходить до формування ринку. Зокрема, розробляється концепція EU Buyers’ Club — механізму, який має стимулювати попит на карбонові кредити.
Йдеться про:
- створення інструментів закупівлі
- стандартизацію контрактів
- зниження ризиків для інвесторів
- формування портфелів проєктів
«Це означає, що carbon farming поступово стає не екологічною ініціативою, а фінансовим інструментом, інтегрованим у ланцюги вартості та корпоративну звітність», – додає Катерина Звєрєва.
Сильна система — але для яких умов?
На перший погляд, архітектура CRCF виглядає логічною і послідовною. Але вона має одну фундаментальну особливість – вона розробляється для стабільних аграрних систем, переконана експертка.
«Більшість моделей, базових даних і підходів виходять з того, що ґрунти не зазнали суттєвих порушень, базові умови є відносно однорідними, зміни можна точно виміряти. І саме тут виникає ключове питання. В Україні аграрний сектор працює в умовах, які суттєво відрізняються від тих, що закладені в європейські моделі. Йдеться про деградацію ґрунтів унаслідок військових дій, забруднення важкими металами та іншими токсичними речовинами, порушену структуру ґрунту та нестабільні та нерепрезентативні базові показники», – зазначає Катерина Звєрєва.
На її переконання у таких умовах стандартні моделі можуть давати неточні результати, недооцінювати або переоцінювати ефект, або ж створювати ризики для достовірності сертифікації. І, що не менш важливо, — робити такі території менш привабливими для інвесторів.
Ризик «відбору простих рішень»
Формування ринку неминуче призведе до ще одного ефекту – попит буде концентруватися на простих і передбачуваних проєктах. Це означає, що стандартні фермерські господарства отримають доступ до фінансування складні території залишаться поза ринком, застерігає експертка.
«У результаті система, яка декларує кліматичний вплив, може стати селективною, а не трансформаційною. Водночас саме ця ситуація відкриває для України унікальну можливість. Українські реалії можуть стати як тестовим полігоном для нових підходів, так і джерелом даних для складних сценаріїв, або ж основою для розвитку методологій у сфері відновлення ґрунтів, а не лише накопичення вуглецю. Іншими словами, Україна може не лише адаптуватися до CRCF — вона може вплинути на його розвиток», – переконана Катерина Звєрєва.
Що вирішиться зараз
Європейська комісія вже відкрила публічні консультації щодо подальшого розвитку CRCF. Це означає, що система ще не є остаточною.
І саме зараз визначається:
- які практики будуть включені
- які ринки сформуються
- і хто стане їхнім бенефіціаром
«CRCF — це спроба перетворити кліматичну політику на ринок. Але будь-який ринок відображає не лише правила, а й реальність, на якій він базується. Питання в тому, чи буде ця реальність достатньо широкою. Чи зможе європейська система врахувати складні, порушені та забруднені ґрунти — чи залишиться інструментом для «ідеальних умов»? Від відповіді на це питання залежить не лише ефективність CRCF, а й місце України у новій кліматичній економіці Європи», – переконана Катерина Звєрєва.
Агромедіа та PR-агенція Sapienza.media, частиною якої є сайт SEEDS, завжди у центрі найважливіших подій аграрної спільноти.
Ми залюбки допоможемо вашій компанії стати впізнаваною частиною українського АГРО!