Обробіток чорного пару починається відразу після збирання попередньої культури й триває аж до сівби наступної. Найчастіше це озимі культури, хоча підготувати пари можна й під ярі. Традиційно виділяють два етапи догляду за парами: літньо-осінній та весняно-літній.
Перший етап передбачає класичний глибокий обробіток ґрунту і залежить від строків збирання культури-попередниці. Якщо поле звільнилося досить рано, наприклад після ранніх зернових, обробіток розпочинають із лущення стерні дисковими знаряддями на глибину до 6–7 см. Це дає змогу подрібнити стерню, сприяючи її пришвидшеній мінералізації, запобігти надмірним втратам вологи в ґрунті шляхом руйнування капілярів, а також спровокувати проростання бур'янів. Згодом, коли з'являться паростки, здійснюють повторне лущення лаповими агрегатами вже на глибину 10–12 см. Якщо на полі багато багаторічних бур'янів, глибину обробітку можна збільшити до 14–16 см. При цьому бажано використовувати кільчасто-шпорові котки разом із ґрунтообробним агрегатом, а якщо проблем із вологою немає — додатково зубову борону.
Оскільки поле планується відвести під пари, надалі слід стежити за бур'янами: якщо наприкінці вересня з'явиться чергова хвиля, культивацію повторюють. Уже в жовтні поле ретельно виорюють, заразом вносячи повну норму мінеральних добрив, передусім фосфору та калію. Дуже добре в цей час внести органічні добрива, насамперед тваринницький гній, а за можливості — дефекат, фосфоритне, доломітове борошно чи інші «довгограючі» матеріали, покликані з часом поліпшити характеристики ґрунтів і підвищити їхню родючість.
Якщо ж під пари відводять поле, на якому пізно зібрали ярі культури — соняшник, кукурудзу, сою, — його потрібно передискувати у двох напрямках або використати дисково-лаповий культиватор чи агрегат для вертикального обробітку. Це необхідно, щоб максимально подрібнити пожнивні рештки. У випадку із соняшником доречно застосувати важкі рубаючі котки для якісного подрібнення стебел.
Надалі поле знову орють із внесенням основної норми добрив. Оранка на полях під пари здійснюється на глибину до 30–32 см, однак на піщаних ґрунтах варто спрацювати на глибину окультуреного шару. Втім, якщо поле досить чисте від бур'янів, плуг можна заглибити на 20–23 см. Саме оранка — найдорожча операція циклу: станом на 23 вересня середня ціна дизельного пального в найбільших мережах становила близько 99,86 грн за літр, повідомляв «Главком», тож кожен зайвий сантиметр глибини й кожен зайвий прохід одразу лягають у собівартість майбутнього врожаю.
Оранку під пар проводять на глибину до 30–32 см
Весняно-літній догляд тримається на вологі
Весняно-літній догляд за паром передбачає регулярний обробіток для розпушування ґрунту, знищення бур'янів, запобігання утворенню кірки та втратам вологи. Це поліпшує аерацію ґрунту, його тепловий режим і всі процеси життєдіяльності біоти, що сприяє накопиченню поживних речовин та підвищенню родючості.
Ранньої весни поле потрібно боронувати на глибину 4–5 см. Ключове завдання цієї операції — спровокувати проростання якомога більшої кількості бур'янів. Тому бажано одночасно розпушити ґрунт культиватором, аби проростало насіння бур'янів і падалиці з глибших шарів.
Глибина кожного весняного розпушування може бути різною й залежить від особливостей ґрунту, наявності вологи та засміченості поля насінням бур'янів. У більшості випадків достатньо 10–12 см, проте якщо на полі багато злісних багаторічників, робочі органи культиватора можна заглибити до 16 см і більше. Фактично перший весняний обробіток проводять на максимальну глибину, зважаючи на те, що в цей період у землі залишається досить багато вологи. Глибину наступних розпушувань зменшують, аби запобігти надмірним втратам вологи.
Кількість таких систематичних обробітків може бути різною, залежно від ситуації на конкретному полі. Однак якщо планується сівба озимих, останній обробіток має бути здійснений мінімум за 14 днів до сівби, аби не спричинити непотрібної втрати вологи. Насіння озимих має бути посіяне у вологу землю — і цього року це особливо чутливо: за даними Мінагрополітики, жнива пшениці завершилися із середньою врожайністю 49,5 ц/га, тоді як на парових полях півдня, як повідомляло Суспільне, збирали понад 60 ц/га проти 32 ц/га в середньому по області.
Глибину весняних розпушувань поступово зменшують
Чого на пару робити не можна
Під час обробітку чорного пару не можна використовувати дискові знаряддя та культиватори з пружинними лапами: вони надмірно розпилюють ґрунт і посилюють випаровування вологи, не забезпечуючи ефективної боротьби з бур'янами. Такі агрегати доречно застосувати лише під час першого весняного обробітку.
Слід узяти до уваги й те, що обробіток парів винятково зубовими боронами проводять лише в окремих випадках. Наприклад, після дощів, аби не утворилася кірка, для знищення бур'янів у фазі «білої ниточки» чи відразу після появи сходів. Річ у тім, що боротьба легкою зубовою бороною з добре розвиненими сходами бур'янів буде неефективною. Однак своєчасне боронування пару дає можливість не проводити чергову культивацію, а отже, використати кошти й працевитрати ефективніше, спрацювавши на випередження.
Додамо як припущення: у степових регіонах на полях, де наявний вовчок соняшниковий, теоретично доцільним був би висів у чорний пар найдешевшого насіння кукурудзи з подальшим знищенням сходів культивацією. Як відомо, кукурудза своїми кореневими виділеннями провокує проростання цієї рослини-паразита й подальшу її загибель. Тобто, довівши сходи кукурудзи до невисокої фази розвитку, можна було б істотно поліпшити ситуацію з вовчком на полі.
Ігор Павлюк, журналіст «Агрономії Сьогодні»