Зміст
Вирощування пшениці на парових полях дозволяє отримати у два рази більший урожай зерна, ніж у середньому по країні, за умови дотримання всіх технологічних етапів обробітку. Однак підготовка поля під чорний пар передбачає постійні витрати протягом усього року — від лущення стерні до передпосівної культивації.
Про це розповідає AgroReview
Основні етапи обробітку чорного пару
Процес догляду за чорним паром починається одразу після збирання попередньої культури та триває до сівби наступної, здебільшого — озимої, хоча іноді готують ґрунт і під ярі культури. Догляд за паром поділяють на два ключові етапи: літньо-осінній та весняно-літній.
На першому етапі проводять глибокий обробіток ґрунту, що залежить від часу збирання попередника. Якщо зібрано ранні зернові, починають із лущення стерні дисковими знаряддями на 6–7 см для подрібнення залишків, збереження вологи та стимулювання проростання бур’янів. Після появи сходів бур’янів проводять повторне лущення лаповими агрегатами на 10–12 см або, при значній кількості багаторічних бур’янів, до 14–16 см. Використання кільчасто-шпорових котків або зубових борін рекомендоване залежно від вологості поля.
Для контролю бур’янів культивацію повторюють при їхній появі, особливо у вересні. В жовтні проводять глибоку оранку з одночасним внесенням повної норми мінеральних добрив, головно фосфору та калію, а також органічних добрив, таких як гній, дефекат, фосфоритне чи доломітове борошно для довготривалого підвищення родючості ґрунтів.
Якщо поле під паром після пізніх культур (соняшнику, кукурудзи, сої), проводять подвійну передисковку або застосовують дисково-лапові культиватори для якісного подрібнення рослинних решток. Для соняшника рекомендується використовувати важкі рубаючі котки.
Далі поле повторно орють із внесенням добрив на глибину до 30–32 см, хоча на піщаних ґрунтах — на глибину окультуреного шару. На відносно чистих від бур’янів ділянках глибину обробітку можна зменшити до 20–23 см. Оранка залишається найдорожчою операцією циклу через високу вартість дизельного пального.
"Станом на 23 вересня середня ціна дизельного пального в найбільших мережах становила близько 99,86 грн за літр, тож кожен зайвий сантиметр глибини й кожен зайвий прохід одразу лягають у собівартість майбутнього врожаю".
Весняно-літній догляд за паром і особливості технології
На весні та влітку парові поля обробляють для розпушування ґрунту, боротьби з бур’янами, запобігання утворенню кірки й втратам вологи. Це сприяє поліпшенню аерації, теплового режиму, активності ґрунтової біоти, накопиченню поживних речовин і підвищенню родючості.
Ранньою весною поле боронують на 4–5 см, стимулюючи проростання бур’янів і падалиці. Одночасно культивують, щоб насіння бур’янів проростало з глибших шарів. Глибина весняних розпушувань залежить від типу ґрунту, вологості та засміченості поля — зазвичай це 10–12 см, але при великій кількості багаторічників — до 16 см і більше. Перший весняний обробіток проводять найглибше, далі поступово зменшують глибину, щоб зберегти вологу.
Кількість обробітків визначається станом поля, проте останній обробіток перед сівбою озимих має виконуватися за 14 днів до сівби, щоб уникнути втрати вологи. Насіння рекомендовано висівати у вологий ґрунт. Цього року середня врожайність пшениці в Україні склала 49,5 ц/га, а на парових полях південних регіонів — понад 60 ц/га, порівняно з 32 ц/га у середньому по області.
Типові помилки та додаткові рекомендації при обробітку пару
При роботі з чорним паром не рекомендується використовувати дискові знаряддя й культиватори з пружинними лапами, окрім першого весняного обробітку, оскільки вони надмірно розпилюють ґрунт і спричиняють втрату вологи, не забезпечуючи ефективної боротьби з бур’янами. Зубові борони застосовують лише у виняткових випадках — після дощу для запобігання утворенню кірки або для видалення сходів бур’янів у фазі “білої ниточки”.
Своєчасне боронування дозволяє уникнути зайвої культивації, оптимізуючи витрати й трудозатрати. Для степових регіонів, де поширений вовчок соняшниковий, теоретично можливе висівання дешевого насіння кукурудзи у чорний пар із подальшим знищенням сходів культивацією. Корені кукурудзи виділяють речовини, що провокують проростання паразита і його загибель, тож після короткого розвитку кукурудзи ситуація з вовчком на полі може суттєво покращитися.