Історія зимівника Петра Калнишевського на Дніпропетровщині
За матеріалами інтернет-видань
23.01.2026
320
Історія Токівського козацька доба
Назви місцевих населених пунктів Токівське , Червоний Тік , ст.Тік , Червоний Запорожець ймовірно походять від зимівника і току з млинами Петра Калнишевського що існував тут в часи Нової Січі (1734-1775р.) Цей зимівник описаний в деталях в книзі Пам’ятки Історії та Культури Нікопольського району ст. 77 : . Найбільшим був зимівник Калнишевського у Водяній балці, що на правому березі р. Кам’янка (біля с. Токівське Апостолівського району, за 5 км від с. Шолохове Нікопольського району). Головною тут була крита ґонтом «панська хата», що мала дві кімнати з чотирма великими вікнами, обкладену зеленим кахлем грубу, «скляні» сіни та комори-присінки. Друга – велика, крита очеретом, призначена для служників (таких записали 30); третя – невелика, під очеретом, призначена для кравців. Господарські приміщення: сарай для птиці, комора, два льохи, дві стайні, кузня, вітряк з одним каменем для борошна і чотирма товкачами для проса. На той час це було потужне сіскогосподарсье підприємство , на данний час залишки току , вітряка локалізовано , вони знаходяться по дорозі від Токівського водоспаду до села Червоний Запорожець за 300 м до повороту на дамбу зліва на пагорбі . Сам зимівник знаходиться за 300м вище перед дамбою по балці Водяненька , явлє собою добре укріплену фортецю приблизно 50 на 100м обнесену оборонним валом ,з кам’яною брамою на вході залишки яких а також двох будівель та погребів прослідковуються .
Цей зимівник шукали багато краєзнавців, зокрема Павло Богуш з Нікополя , ще в 90х роках під час пошуків він зустрівся на водоспаді з Валерієм Ємельяновим який там рибалив , погомоніли про історію , поспівали козацьких пісень і Богуш намалював ескіз пам’ятної таблички Петру Калнишевському. Пройшло мабуть років з десять , Павло Богуш помер , Валерію Емельянову щось не давало спокою і він виготовив і встановив табличку на камені , яку вандали через декілька років відірвали , пізніше він ще раз виготовив портрет по ескізу Богуша на пам’ятнику який ми встановили .А віднайшов зимівник Олександр Домбровський пошуковець з Дніпра , він приїздив ще задовго до війни мав інформацію про зимівник і ми з ним разом їздили на пошуки на Водяне (сільськогосподарське підприємство) він запускав квадрокоптер , проїхали можна сказати в кількох метрах від самого зимівника . А потім він став до лав ЗСУ боронить нашу країну , можливо отримав доступ до якісних аерофотознімків і в 2024р. прислав мені фото локації попросив глянути що там знаходиться де жовтим було позначено сам тік а червоним зимівник , то негода то захворів, на місце я потрапив навесні 2025р. і відразу зрозумів що це однозначно і є зимівник Петра Калнишевського. Науковців археологів з Дніпра та Нікополя повідомлено , та в зв’язку з війною поки на дослідження ніхто не їде . До цього ще можна добавити інформацію про зимівники козаків в нашій місцевості : по дорозі від Токвського перед Усть Камянкою біля річки ( досліджений археологами з музею Яворницького в 2016 р. встановлено пам’ятний знак ) декілька понад річкою до Грушівки а перед Грушівкою після фермерського господарства на пагорбі біля посадки було село козацької доби . Поблизу Токівського: район пісковика городи на жаль згорнуті бульдозерами і розкопані , було явно декілька ще в радянські часи хлопці знаходили там козацькі монети (Володимир Савчук , Валік Марченко ) і в наш час ще знаходять на городах ( Еда Ковальчук ) поблизу Водоспаду теж декілька і зокрема на бувших городах перед Дранівською дамбою . Зустрічається інформація про козацькі водяні млини ,ну навіщо Козакам чекати вітру коли вода буде постійно крутить жорна , і на початку Токівського водоспаду перед самим першим невеликим басейном є характерні заруби в каміннях які можна побачити влітку коли обмаль води.
Після Козацька доба
Не по своїй волі пішли Запорозькі Козаки на Кубань та за Дунай , це був один з перших геноцидних проявів кацапів до українців , вони всіляко намагалися знищити Волю України, та зігнати Козаків і Волю з України .На всіх зимівниках життя завмирає в 1775р. разом із знищенням Нової Січі Катериною другою . Я думаю що не всі козаки пішли на Кубань та за Дунай багато хто переховувався в Великому Лузі щоб не бути вбитим або закріпаченим . В нашій місцевості в після козацьку добу перші поселення зявилися за хуторським мостом зліва понад річкою , це були вкопані землянки , залишки яких прослідковуються , монети знайдені біля них датовані з 1814 по 1854р. характерним є залишки мушель на всіх землянках і не має свинцевих куль як на зимівниках козаків , виходить в мешканців не було зброї , за зброю мабуть кацапи карали на смерть , і мешканці щоб вижити полювали на мушлі . Місцеві старожили ще пам’ятають великий білий вапняковий хрест який стояв вище поряд з кар’єром . Я в 1985р. працював на Пяній Горкі і цей хрест вже лежав , керівництво Херсонводстрою переймалося що з за цього хреста можуть закрити кар’єр і хрест був вивезений херсонськими мазистами в невідомому напрямку . Рано пішли з життя всі причетні до цьго а водій що вивозив хрест пропав безвісти разом з машиною .
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ