Спільна часткова власність на землю – досить поширене явище сьогодення, найчастіше джерелом такої форми володіння є успадкування земельних ділянок декількома спадкоємцями, або ж приватизаціє ділянки під будинком на декількох господарів. Про це повідомляє Земельний Фонд України.
Досить часто до нас звертаються громадяни в яких власність на земельну ділянку виражена у частках, при цьому кожен співвласник земельної ділянки має окремий державний акт у якому зазначено загальні відомості про земельну ділянку, її площу та частку яка належить громадянину. Право на спільне володіння кількома особами однією земельною ділянку закріплене ст. 86 Земельного кодексу України та окремими статтями Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 355 Цивільного кодексу України зазначає, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Досить поширеними є випадки, коли будинок належать декільком співвласникам, і кількість таких співвласників законом необмежена. Земельна ділянка під будинком і навколо нього має цільове призначення – «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» (у «червоних» державних актах зразка до 2002 року трапляються додатково і «для ведення особистого селянського господарства») і повинна перебувати у спільній частковій власності усіх співвласників. Законом встановлено вичерпний перелік випадків, в яких виникає право спільної часткової власності на земельну ділянку.
Так, право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає в таких випадках:
- при добровільному об’єднанні власниками належних їм земельних ділянок;
- при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами;
- при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами;
- за рішенням суду.
Головною особливістю такого майна, є те, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, тобто рішення повинні бути спільними та одностайно схваленими усіма співвласниками, а у разі недосягнення згоди – у судовому порядку. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі та посвідчується нотаріально.
Отже, слід враховувати, що кожному з співвласників належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно.
Враховуючи зазначене, права учасника спільної часткової власності на земельну ділянку є дещо обмеженими, так зокрема:
- співвласник має право відчужити (продати) свою частку, при цьому, інші учасники спільної часткової власності мають переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку, що продається.
- співвласник який має намір продати свою частку зобов’язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. У випадку, якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права протягом одного місяця від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.
Необхідність дотримання цього порядку є важливою, адже у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця. Також, на учасника спільної часткової власності на земельну ділянку покладено ряд обов’язків: він повинен брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, у витратах для утримання і зберігання спільної земельної ділянки, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов’язаннями, пов’язаними зі спільною земельною ділянкою.
Отже, підсумовуючи, варто зазначити, що земельна ділянка може належати двом і більше особам на праві спільної часткової власності. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, тобто рішення щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою повинні бути спільними та одностайно схваленими усіма співвласниками.
Одним із найефективніших способів попередження та врегулювання потенційного конфлікту є виокремлення частки «в одиницю». Всі співвласники за взаємною згодою можуть між собою укласти договір про розподіл часток, який обов’язково посвідчується нотаріально і на підставі цього розділити земельну ділянку між собою. Але якщо згоди дійти не вдається, то такий поділ можливий виключно у судовому прядку із залученням судового експерта, який і визначає варіанти поділу з урахуванням побажань кожного співвласника ділянки.
Для отримання індивідуальної консультації телефонуйте за номером: +38 (067) 405 69 55 (дзвінки приймаємо до 19:00), пишіть у Viber цілодобово або звертайтесь на електронну пошту: zemfondgroup@gmail.com.