За перші півроку 2024 року юридичні особи активно купували сільськогосподарські землі, уклавши 7,2 тисячі угод на 21,5 тисячі гектарів. Ці угоди становлять 18% від загальної кількості земельних угод за цей період. Переважна більшість покупців (понад 80%) – це сільгоспвиробники, зокрема підприємства, що спеціалізуються на вирощуванні зернових і олійних культур. Агрохолдинги ж уклали лише 38% від усіх угод. Про це свідчать дані дослідження KSE Агроцентру.

Більшість сільськогосподарських земель, придбаних юридичними особами за перші шість місяців 2024 року,раніше були під мораторієм на продаж: 75,2% з них – товарні землі, а 23,5% – землі ОСГ, які також були під мораторієм до липня 2021 року. 

Згідно з аналізом угод купівлі-продажу сільськогосподарських земель, більшість угод були укладені суб’єктами, діяльність яких безпосередньо пов’язана із сільським господарством – 83,5% від загальної кількості угод або 85,4% від загальної площі сільськогосподарських земель, придбаних юридичними особами за перші шість місяців 2024 року. При цьому 93,2% угод було укладено компаніями, основний напрямок діяльності яких – вирощування зернових, бобових та олійних культур.

Також значну частку угод, а саме 7,71%, уклали також компанії, що спеціалізуються на оренді, управлінні та продажу майна.

Компанії, що входять до складу агрохолдингів, уклали 38% від усіх угод з купівлі сільськогосподарських земель юридичними особами. Проте, середній розмір придбаних ними ділянок (2,61 га) менший, ніж у компаній, які не є частиною холдингів (3,05 га). 

Загалом, агрохолдинги придбали 5,8 тисяч гектарів землі, з яких 4 тисячі гектарів були придбані холдингами з земельним банком понад 50 тисяч гектарів. Водночас найбільші агрохолдинги з земельним банком понад 100 тисяч гектарів придбали лише 17,7 гектарів.

Зазначається, що напередодні другого етапу ринку земель сільськогосподарського призначення деякі учасники ринку висловлювали побоювання, що великі гравці спробують викупити значні площі сільськогосподарських угідь. Однак результати першого півріччя 2024 року не підтверджують ці припущення. 

“Навпаки ми бачимо, що доступ юридичних осіб до ринку земель сприяє підвищенню його прозорості. Приміром, для 50% транзакцій купівлі-продажу за участю фізичних осіб ціна гектара не перевищує нормативну грошову оцінку, яка є мінімальною встановленою вартістю, більше, ніж на 1 %. Водночас у 50% випадків угод, укладених юридичними особами, ціна угоди перевищує НГО більше, ніж на 70%. Це може означати, що юрособи більш мотивовані декларувати реальну ціну угоди в офіційних документах, замість зазначення мінімально допустимої ціни з доплатою різниці в готівковій формі, як це часто роблять фізособи”, – зауважив керівник проєкту “Земля незламності”, дослідник KSE Агроцентр Роман Нейтер.

Серед сільськогосподарських земель, придбаних юридичними особами, майже чверть угод (23,4%) уклали компанії, зареєстровані у Київській області або м. Київ. Значна частина угод також була укладена юридичними особами з Полтавської (18,3%), Сумської (12,0%) та Волинської (9,6%) областей. Підприємства здебільшого купували ділянки, розташовані в області їх реєстрації – частка таких угод склала 76,1%.