Книжечка п'ятикласниці у пеклі війни

Микола Ясень 21.03.2022 738

          Серед багатьох зруйнованих населених пунктів сьогодні і райцентр Волноваху поблизу Маріуполя рашисти зрівняли з землею. Не вцілів також  тамтешній музей. На його ж розвалинах українські бійці раптом знайшли невеличку книжечку, котра дивом не згоріла у вогні. Коли вони її підняли, то прочитали зворушливі рядки, написані дитячим почерком: «Хай моя книжечка нагадує вам, сміливі солдати, рідний дім і домашню родину. І хай надихає громити ворогів. Повертайтеся з перемогою і миром». І підпис – Катя Нечипоренко, учениця 5 класу, Дніпропетровськ, Новий 2015-й рік».

Активісти нині дніпровської ГО «Ріднокрай» уже розвідали всю історію про цю книжечку та як вона ще у 2015 році, коли тільки розгоралася російська агресія на Донбасі, потрапила у музей Волновахи.

Ця історія така: для учасників тодішньої Антитерористичної операції у нас в Дніпрі небайдужі люди плели захисні маскувальні сітки. П”ятикласниця Катерина Нечипоренко зі своєю бабусею займалася цим також. І одного разу в одну з сіток поклала найдорожче, що школярка на той час мала – саморобну книжечку власних оповідань про домашню кішку-улюбленицю. Книжечка так і називалася - «Життя та пригоди кішечки Сіми». Але в ній дівчинка вмістила і  власний віршик «Миру - бути!» Щиросердно написані дитячі твори дійшли до адресатів.  Бійці неодноразово читали і перечитували  їх.

Тоді ж, у 2015 році, в розбитому солдатському бліндажі волонтер зі Львова Роман Іванків знайшов  «подарункове» видання п’ятикласниці. Тоді й передав він його волноваському музею. У якому книжечка неодмінно зберігалася б вічно, якби не теперішня оскаженіла окупація України, затіяна подурілими кремлівськими вождями. Однак наперекір їм знайде тепер своє місце у новому музеї, який таки буде присвячений нашій перемозі у війні з російською фашистською навалою. Бо не згоріла книжечка учениці з Дніпра і у теперішніх протиборствах зі скаженими путінськими нелюдами.

Зазирніть тепер у розділ СТАТТІ нашого «Фермера Придніпров”я» і  під заголовком «Як козаки війну зупинили»  зможете прочитати недавно уже написану пєсу-мрію уже десятикласниці  Катерини Нечипоренко. Не пошкодуєте. Розрадите душу свою.

 А вірш «Миру – бути!» вміщуємо тут. Враження, що школярка його написала сьогодні.

У нас – сон у вікні,

Свята вечеря на столі

І ялиночка в теплі.

Недалечко ж, за полями,

Гримить війна, гудуть бої -

Донбас наш рідний у вогні.

В атаку йдуть солдати

Захищати наші хати.

«Скоро у нас буде мир!» -

Сказав чітко командир.

І я кажу: «Ні – війні!».

Сітку білу я в”яжу,

Солдатам нашим поможу.

                                                                       


Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Telegram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ