7-річна дівчинка загинула, її 11-річна сестра, батько, дідусь та бабуся дістали поранення внаслідок російської атаки КАБами по прифронтовому селу Шевченка за майже 50 кілометрів від "сірої зони". За словами місцевих жителів, війська РФ вперше за весь час війни поцілили по цьому населеному пункту. Від атаки розтрощені два будинки, ще кілька — побиті. Нині, попри загибель дитини, у селі не оголошена примусова евакуація родин з дітьми. За словами місцевих, після атаки КАБів половина населення негайно уже виїхала власними силами.
Що згадує дідусь загиблої Вероніки про обстріл РФ та чому люди відмовляються покидати власні домівки — у спецпроєкті Суспільного "Червона Зона".
За словами дідуся загиблої Вадима, онучка з сестрою у момент удару гралися у басейні. Вибуховою хвилею поруч знесло дах та перекриття будинку. Також в оселі немає вікон, побило і автівку, що стояла поруч.
"Сиділа Таміла невістка. Ось так сидів я, а ось так сидів Саша. І ось от я почув свист, кажу, лягай. Я отак раз і прилетіло, мене дверима накрило. Я далі виліз сюди, в завал той. А в басейні ще вода не зійшла повністю. Маленька плаває. І ручку ліву одірвало. Отак ж я і Саша, і її син схватив, отак руку прижав, до магазину однесли. Перебинтували, і відвезли в лікарню. І вона в реанімації тут трошки побула і все", — розповів чоловік.
За його словами, ще одна онука нині перебуває у лікарні, також, каже, у медзакладі і його дружина Тетяна.
"Невістка нічого, взагалі. Вона так сиділа, я не знаю, на цьому стільчику. З нього повиривало все. Я не знаю, як вона вижила. А тоді ж то, як приїхали медики, у мене отака гуля була на цьому коліні", — розповів він.
Вадим розповів, будинок родини відновленню не підлягає, що робити далі — поки не розуміє.
"Стеля отак висить, каркас, як його відбудовувати під час війни, що робити, я не знаю. Воно ото, як ударною хвилею шифер зняло. Ну, 120 КАБ, що ви хочете. Я трошки служив, знаю. Що тут, що тут ремонтувати — стеля висить. Я не знаю, що тут робити", — каже чоловік.
Вадим зазначає, надалі планують переїздити в інше село до рідних. Місцевий житель Михайло згадує момент удару по селу. Каже, був на городі, дружина щойно повернулась з роботи і пролунав вибух. "Я ще й виглядував, думав, літак. А потім понад головою воно сильніше і сильніше. Якби я знав, може, ми б сховалися. Потім перший вибух. Ось там дорогу розірвало. Каміння полетіло нагору. Тільки в страшному сні може таке наснитися. Я прибіг. Думав, чи сім'я моя жива. Все на голову, каміння", — згадує чоловік.
За словами місцевих, примусову евакуацію в селі родин з дітьми не оголосили. Також, кажуть, немає і обов'язкової евакуації всього населення.
Як зазначили жителі, поряд з місцем, куди влучив російський КАБ — дитячий майданчик, і зазвичай, розповідає Віталій, там чимало дітей. Проте у той момент поряд нікого не було.
"Це випадковість, я не знаю, чому не було дітей. І слава Богу, що не було. Зазвичай тут багато діток гуляє. Я приїжджаю не часто в це село, у мене батьки тут живуть. По сусідських дітях бачу, що їх батьки не випускають з двору: біля дому і все, далі вони не ходять. Багато діток вивезли, одразу евакуювали в інші місця. Батьки мої звісно злякані, в шоковому стані, вони вже літні люди", — каже Віталій.
Як розповіли місцеві жителі, після цієї атаки у селі зачинився єдиний магазин, а його власниця евакуювалась.
Авіабомба влучила перед подвір'ям 73-річної Любові та її чоловіка 76-річного Павла, розповідає подружжя. Вони, кажуть, вціліли дивом: на момент удару були в будинку та встигли сховатися і від скла, і від уламків даху.
"Я сидів ось там, тиск 200 на 111. Воно як звідти шарахнуло. Грубу все повітрям вибило. І на даху. А труба. Там тільки тримається труба. Так. Невістка і онук були там, в кухні. У невістки уламкові поранення від скла. На ноги. Ну а так все живе, здорове. Я тиск міряю, пігулки п'ю. Стрес дуже великий. І от думаю, як зиму переночувати", — каже Павло.
Нині у селі немає пробем з електропостачанням, розповіли жителі. Воду беруть зі свердловин, аби поливати городину, однак питної, кажуть, немає. Також, після атаки, у селі нестало газу.
