На передовій загинув воїн і поет Максим Ємець з Прикарпаття
За матеріалами інтернет-видань
06.02.2025
177
Мій всесвіт. Мій.
Не так ми хотіли розровісти про нас, не так це все мало відбутися. Стільки нереалізованих планів, мрій! Будинок за містом, діти, сімʼя. І спільна старість, спільне життя більше 60-ти років, на менше ти не погоджувався. Впертий, як і я.
Оксана Рубаняк, військовослужбовиця ЗСУ, сторінка ФБ.
А ще ніжний, турботливий, люблячий, коханий. Моє єдине кохання. Мій спокій. Мій всесвіт - Максим Ємець «Єнот».
Ми зустрілися на одному із напрямків, на фронті. Все сталося раптово і неочікувано. По нашій історії можна знімати фільм, але ми берегли все в таємниці до кінця. Ти заполонив собою мій простір, додав у життя відчуття безпеки, підтримки, кохання. Ти той, кого я чекала все своє життя...
Ти робив мене щасливою, спокійнішою, жіночною, ти приймав мене абсолютно і підтримував у кожній справі. Ти вмів кохати так, як ніхто. Ти особливий, і я це постійно тобі повторювала. Твоє ставлення, життєві погляди, діяльність викликає тотальну повагу.
Ти був воїном, про якого має дізнатися світ. Ти був борцем, віддав все своє життя війні. Я щиро захоплююся і поважаю твій шлях. Ти був тим, кому не байдуже, вкладався максимально у боротьбу, ти жив нею.
Як і крайній час, жив творчістю. Я видам твою збірку віршів, котра практично на фінальному етапі. Я розкажу про тебе світу. Я нестиму тебе у своєму серці, котре не бʼється з моменту твоєї загибелі...
Зазвичай, ми були на різних напрямках. Крім крайнього. Покровський. Він дав нам можливість частіше бачитись. Але він в результаті назавжди забрав тебе.
Я завжди з нетерпінням чекала нашої зустрічі, могла подолати пів країни до тебе, як і ти спішив до мене, часто ризикуючи, виїжджав небезпечними дорогами із лінії зіткнення, бо обіцяв приїхати.
Ми, попри зайнятість і відстань, завжди знаходили можливість побачитись, робили нереальне. Спішили один до одного. Шукали можливість. А вчора я шукала твоє тіло, щоб просто побачитись, щоб просто побути. Знайшла, побачились. Але ти вже на мене не дивився, і ніколи не поглянеш...
Єдине, що я зараз чекаю - це знову нашої зустрічі. Єдине, чого я хочу - до тебе.
Я ніколи нічого не просила, всі твої дії, подарунки, вчинки, вірші - суто твоя ініціатива і вияв кохання. Єдине, що я просила тебе - це просто бути.
І кохала тебе тому, що ти просто є.
Як і ти мене.
А зараз тебе немає, як і мого сенсу існування. Я мрію швидше побачитись із тобою. Прошу, почекай.
Ти моя опора і підтримка, мій острів безпеки і спокою. Ти єдиний, хто міг втихомирити мій палаючий характер своїм коханням.
Кохаю тебе, мій всесвіте.
Твоя Зіронька.
Пишу цей пост не для співчуття. Він для того, щоб розказати про найкращу людину, яка зустрілась мені, про найдобрішу, про кохання мого життя, про мій всесвіт...
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ