На спомин про Юрія Кармазіна, - Тарас Чорновіл

За матеріалами інтернет-видань 09.11.2022 423
На зображенні може бути: 1 особа та стоїть
           На 66-му році життя не стало Юрія Кармазіна... Ми не були друзями, хоча зналися дуже добре. Я не раз критикував його за чимало ініціатив та й узагалі ставився до його мега-активності із певним скепсисом. Ряд його дій після 2104-го досі вважаю не надто доречними. Часто й він мені відповідав гострими випадами. А згодом раптово знаходили нормальне порозуміння: спершу в Раді, потім деколи на телеефірах. Особливо, коли йшлося про щось чисто професійне, без наносу політикантства.
       Я не сприймав чимало його політичних поглядів та орієнтирів, як і він моїх. Але, біс забирай, у нього ж ці погляди були! Бо як можна погоджуватися чи не згоджуватися з нинішніми безвольними й бездумними флюгерами з монобільшості, коли в них узагалі жодної ідеї, окрім хапання грошей?
          Згадую його в Раді. От де я на нього інколи був злий. А зараз дивлюся на це зелене запліснявіле моноболото й розумію, що та Рада, ті депутати, попри всі незлічимі вади, і той же Юрій Кармазін - це те, що було життям суспільства, демократії, парламентаризму. А зараз тільки стійкий запах формаліну з трупарні політичного буття, де над дверима величезними буквами: "А какая разніца?". І саме спогад, як Кармазін тоді (хоч правий, хоч кардинально помилявся), відстоював це право на активне життя, змушує пом'янути його (дещо чужого мені політично) добрим словом...
Вічна пам'ять.
Нехай земля буде пухом і Царство Небесне.
      Тарас Чорновіл, сторінка ФБ.

Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Telegram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ