Цього літа аномальна хвиля спеки накрила не лише Західну Європу, де, за оцінками Reuters, кількість надлишкових смертей перевищила 10 тисяч, а й Україну, де в низці областей фіксували рекордні для літа температури. Синоптики попереджають: разом зі спекою частішими стають потужні зливи, град і підтоплення — і ця тенденція, судячи з усього, лише посилюватиметься, пише agronews.ua.
Чому хвилі спеки стають дедалі сильнішими, з чим пов’язані потужні грози й чи варто чекати повторення торішньої трагедії в Одесі, розповів у бліцінтерв’ю начальник Черкаського обласного гідрометцентру Віталій Постригань.
Чому хвилі спеки останніми роками стають дедалі сильнішими та тривалішими?
Дослідження кліматологів свідчать: зміни у циркуляції атмосфери в поєднанні з глобальним потеплінням роблять погоду дедалі контрастнішою. Зростає не лише середня температура повітря, а й контрастність погодних процесів, а це підвищує ймовірність надзвичайної спеки, тривалих посух, потужних злив, граду та шквалів.
За даними Європейської кліматичної служби Copernicus, Європа — континент, що нагрівається найшвидше. Із середини 1990-х років температура тут зростає в середньому на 0,56 °C за десятиліття — більш ніж удвічі швидше, ніж загалом на планеті. Через це хвилі спеки стають частішими, тривалішими, інтенсивнішими й дедалі раніше приходять упродовж року.
Уже всі помітили: останніми роками літо стає спекотнішим і довшим, а вересень перетворюється на «четвертий місяць літа». Наприклад, на Черкащині кількість днів зі спекою за останні 30 років спостережень зросла вдвічі — було 11, а стало 21.
Підтвердженням став вересень 2024 року, який увійшов у кліматичну історію найтеплішим за 100 років та одним із найсухіших за 60 років метеоспостережень. Не було жодного холодного дня — вперше, а температурний фон перевищував кліматичну норму на 7–9 градусів.
Тобто йдеться не лише про спеку, а й про різкі перепади погоди?
Так, погодні контрасти теж посилюються. Поки Західна Європа страждає від аномальної спеки, до нас тим часом надходить прохолодне повітря з північних широт. Саме такі різкі перепади стають характерною ознакою сучасних кліматичних змін.
Наскільки нинішня спека пов’язана зі зміною клімату? Чи можна сказати, що саме глобальне потепління є головною причиною?
Останніми роками хвилі спеки дійсно стають сильнішими та тривалішими через поєднання кількох чинників.
Насамперед ідеться про глобальне потепління: середня температура повітря на планеті зростає, тому кожна нова хвиля тепла формується вже на теплішому фоні. Це збільшує ймовірність нових температурних рекордів.
Не менш важливу роль відіграють блокуючі антициклони. «Гора» високого атмосферного тиску ніби застрягає над територією, не пропускаючи прохолодне повітря та дощові фронти. Сонце день за днем безперешкодно прогріває землю, і спека лише посилюється.
Додатково її загострюють дефіцит опадів і сухий ґрунт. Волога земля працює як природний «кондиціонер»: значна частина сонячної енергії витрачається на випаровування води. Але коли ґрунт пересихає, цей ефект зникає, і майже вся енергія сонця йде на нагрівання земної поверхні та повітря. Саме тому під час посухи спека стає ще інтенсивнішою.
Наскільки спекотним видався червень 2026 року?
Він став найтеплішим у Західній Європі з початку спостережень, а у світовому масштабі — другим найтеплішим червнем за всю історію клімату.
Чи означає глобальне потепління лише більше спеки, чи також більше небезпечних погодних явищ — злив, граду, шквалів, смерчів?
Ні, глобальне потепління — не лише про спеку. Це означає, що атмосфера накопичує більше тепла й водяної пари, а отже — більше енергії для розвитку небезпечних погодних явищ.
Тепліше повітря здатне утримувати більше вологи. Коли складаються сприятливі умови для конвекції, ця накопичена енергія «вибухає» у вигляді сильних злив, потужних гроз, великого граду та шквалистого вітру. Саме тому останніми роками дедалі частіше спостерігаються короткочасні, але дуже інтенсивні опади, здатні спричиняти локальні підтоплення.
Погода дедалі частіше переходить з однієї крайності в іншу — від тривалого бездощів’я до зливових дощів. Під час затяжної посухи верхній шар ґрунту ущільнюється, пересихає, місцями розтріскується і втрачає здатність швидко вбирати воду. Ослаблена рослинність гірше затримує вологу. У містах ситуацію додатково ускладнюють асфальт, забетоновані двори, забудовані зелені насадження та засмічені люки — вони перетворюють інтенсивні дощі на пряму проблему для вулиць, підвалів, гаражів та низинних районів. Під час злив каналізація перевантажується за лічені хвилини.
Чи можуть зливи такі, як торік в Одесі, повторитися і в інших регіонах?
Минулорічна рекордна злива наприкінці вересня в Одесі, що призвела до людських жертв, стала справжньою трагедією. На жаль, подібне можливе і в інших регіонах України. За умов подальшого підвищення глобальної температури атмосфера накопичує більше вологи та енергії, тому ризик сильних злив і їхня інтенсивність зростатимуть.
Чому після кількох днів сильної спеки часто виникають потужні грози? Чи ця тенденція також посилюватиметься?
Спека — своєрідне «паливо» для гроз. Під високим літнім сонцем земля буквально розжарюється: наші агрометеорологи вже цього літа в Умані фіксували, як земна поверхня прогрівалася до +60°C.
Щойно в цей розпечений простір надходить холодніше повітря, тепла й легша повітряна маса стрімко спрямовується вгору. Там водяна пара охолоджується, конденсується, і за лічені десятки хвилин можуть вирости потужні купчасто-дощові хмари заввишки до 10–15 кілометрів. Саме вони стають джерелом небезпечних явищ: гроз, локальних злив, граду та шквалистого вітру.
Чим більший контраст температур між холодною та теплою повітряними масами, тим більше енергії отримує гроза і тим небезпечнішими можуть бути її прояви.
В останні три десятиліття подібні потужні зливи трапляються в рази частіше. Свіжою в пам’яті лишається стихія 7–8 липня 2023 року в Чигирині, де надзвичайний дощ у 83 мм (дві місячні норми) розмив міські дороги та накоїв чимало іншого лиха.
Інтенсивні зливи з такими наслідками можливі в різних регіонах нашої держави, і їхня повторюваність зростає — це характерна ознака сучасних кліматичних змін.
Чи є райони, де блискавки фіксують частіше? Якщо так, то з чим це пов’язано?
Грози в Україні зазвичай спостерігаються з травня до вересня, а пік грозової активності припадає на червень і липень. Для їх утворення потрібен інтенсивний прогрів земної поверхні, що змушує тепле вологе повітря стрімко підійматися вгору. Саме так формуються потужні купчасто-дощові хмари, у яких виникають блискавки, грім, сильні зливи, град і шквали. Їхні вершини сягають висоти 8–10 км, а інколи — до 14 км.
У середньому в Україні буває 27–30 грозових днів на рік. Найчастіше грози спостерігаються в Карпатах — 45 днів, а найрідше — на узбережжі Чорного та Азовського морів, 15–22 дні на рік.
Отже, погода може бути цікавою, але важливо не ігнорувати офіційні попередження про небезпечні метеорологічні явища. Своєчасно отримана інформація допомагає підготуватися до негоди, уникнути зайвих ризиків і зберегти здоров’я та майно, а іноді й життя.