НЕ ІНАКШЕ, ЯК ЗНАДОБИЛОСЯ «ПРОРІДИТИ» ЛАВИ ПІЛЬГОВИКІВ-ОТРИМУВАЧІВ СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ

Олена КОЩЕНКО.

Уряд готує масштабну реформу системи соціального захисту. Її анонсувало Міністерство соціальної політики. Всі пільги і соціальні виплати буде переформатовано, тобто переглянуто й уніфіковано.

ВОЧЕВИДЬ, у Кабміні таки вирішили законодавчою «сапою» нового Соціального кодексу радикально прополоти лави отримувачів соціальних виплат і пільговиків, яких у нашій країні сьогодні налічується аж 53 категорії. Про таку необхідність можновладці заявляють уже не вперше. Пригадаймо хоча б нещодавні слова очільниці профільного міністерства Оксани Жолнович, які обурили багатьох українців, про те, що багато громадян занадто сильно розраховують на соцвиплати. Особливо болісно, судячи з коментарів, було сприйнято фразу міністра про «зону комфорту», в якій нібито перебувають одержувачі соцдопомоги. Мовляв, вони мало не паразитують на таких виплатах, а натомість мали б шукати способи, як самостійно стати на ноги, поліпшити свій добробут. Тому, на думку чиновниці, в Україні потрібно «зламати все, що є сьогодні соціальним».

Щоправда, потім вона все ж стала публічно виправдовуватись. Виявляється, народ просто неправильно її зрозумів: «Ішлося не про скасування допомоги тим, хто її потребує, а про оновлення самої соціальної системи. Вона нам дісталась у спадок іще від радянських часів і заохочувала до бездіяльності: «Давайте ми вам дамо яку-небудь невелику виплату і забудемо про вас». У результаті, за словами Жолнович, Україна має «величезну армію» одержувачів допомоги і вельми «роздмуханий», з огляду на економічний стан країни, соціальний бюджет. «В якийсь момент може настати просто межа. Люди, які застраховані, працюють, і з податків яких сплачуються різні соціальні витрати, можуть перестати працювати, недостатньо заробляти. Тому пільговикам ми можемо виплачувати рівно стільки, скільки реально заробляємо», — аргументувала посадовиця.

Щодо соцвиплат і пільг з «реальних заробітків» працюючих співвітчизників, то мова про те, що коштом 12,4 мільйона платників податків нині здійснюються виплати 11 мільйонам пенсіонерів, більш ніж 3 мільйонам людей з інвалідністю, 60 тисячам дітей-сиріт, майже 3 мільйонам домогосподарств, які отримують субсидії… «Ось уявіть собі, на одну працюючу людину припадає кілька утриманців. Скільки тоді треба нам податків із кожного працюючого збирати?» — голосила міністр. Тому, мовляв, «кожна державна виплата має бути оцінена на її адекватність і правомірність». І саме ці проблеми насправді й покликана вирішити анонсована майбутня реформа.

Тим часом, щоб оцінити адекватність і правомірність пільг і соціальних виплат, у чотирьох пілотних областях — Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській — почали впроваджувати електронні персональні «соціальні картки», які наступного року стануть загальнообов’язковими для всіх отримувачів пільг і соцвиплат. Такий національний реєстр міститиме докладну інформацію, які соцпослуги і в якому розмірі загалом будь-коли одержував чи одержує той чи інший громадянин, та який матеріальний стан його та родини в цілому. Як наголошують у Мінсоцполітики, це буде щось на кшталт електронних медкарт. Тільки в медичній карті можна побачити, як лікували пацієнта, щоб повернути здоров’я, а у соціальній — які послуги надавали, щоб вивести людину зі складної життєвої ситуації. Очікується, що це допоможе скоординувати допомогу та підтримку людей, які опинились у складних життєвих обставинах, та зробить більш раціональними соціальні державні витрати, пояснюють у відомстві.

Нехай і так. Ніхто не стане заперечувати необхідність кращої координації соціальної підтримки громадян та доцільного використання державних видатків. Як і те, що отримувачі соціальної допомоги не повинні сприймати її як такий собі вічний соціальний привілей, дарований їм державою, але насправді коштом працюючих співвітчизників. Утім, чи треба казати, що таку велетенську армію одержувачів соціальної допомоги в Україні спричинили не стільки недоліки в координації соціальної підтримки громадян, скільки вкрай поганий стан вітчизняної економіки, на яку наклала свій руйнівний відбиток ще й розв’язана росією проти України війна. Мільйони співвітчизників тривалий час не можуть вирватись із лещат безробіття, мільйони стали біженцями, часом утративши все майно…

Передовсім треба піднімати економіку, створювати робочі місця, підвищувати реальні доходи українців. Тоді й скоротяться лави отримувачів соцдопомоги. Ось першопричина, корінь проблеми, яку урядовці взялися латати черговою наспіх зліпленою реформою. Нині точно не час для експериментів над найуразливішими верствами українського населення.