Автор  Катерина Лазарєва

Цього сезону полиці українських магазинів будуть заповнені переважно імпортними фруктами. Одна з головних причин — весняні зворотні заморозки, які знищили до 90% урожаю персика в південних регіонах.

Водночас голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцевзазначає, що така ситуація на ринку свідчить і про іншу проблему: тінізацію бізнесу.

«Продають більше — податків платять менше. Це виглядає не як випадковість, а як повернення до старих схем: заниження реальних обсягів, фіктивний ПДВ-кредит, робота через ФОПів, обхід РРО», — написав він.

За його даними, у 2024 році фруктова галузь демонструвала позитивну динаміку — зростання виробництва, експорту та податкових надходжень. Лише ПДВ від цього сегмента збільшився на майже 240 млн грн. Проте вже у 2025 році, попри близько 30% зростання постачання фруктів, приріст податкових надходжень виявився у 2,9 раза меншим, ніж торік, а ПДВ узагалі скоротився на 42,8 млн грн.

Але формальним поясненням зниження податків виробники називають форс-мажори: весняні зворотні заморозки та аномальну спеку, які знищили значну частину врожаю.

Про це розповів Дмитро Остапенко, керуючий директор ТОВ «Грін Технолоджі ЛТД».

«Ми втратили не лише врожай — ми втратили позиції. Підприємство недоотримало близько 120 тонн готової продукції, або приблизно 7,2 млн грн виручки. Державний бюджет, своєю чергою, не отримає лише ПДВ у розмірі близько 1,2 млн грн, не враховуючи інші податки та втрати робочих місць», — зазначив він.

За словами Остапенка, перша й найсильніша хвиля заморозків тривала з 7 до 13 квітня. У ніч на 10 квітня температура в саду, що розташований за 25 км від Одеси, опустилася до –6,6 °C.

Дерева, які постраждали від весняних заморозків. Фото: seeds.org

«Сад знаходився в повному цвітінні. Заморозки вдарили саме в критичну фазу. Хоча метеорологічні додатки показували цей циклон за кілька днів до події, захистити врожай без спеціальних технологій було неможливо», — пояснив Остапенко.

Чи можна захистити дерева від заморозків

Керівник «Грін Технолоджі ЛТД» наголошує: головна проблема — не лише в погоді, а й у відсутності доступу до сучасних технологій захисту і програм компенсації.

«Найефективніший метод захисту — вітрові машини, які піднімають температуру в саду на 5–7 °C, але їхня вартість стартує від 70 тис. євро. У Європі регіональні уряди компенсують до 70% витрат на такі системи. В Україні садівник сам на сам з проблемою», — каже він.

Остапенко додає, що вітрові машини мають оптимальне співвідношення ціни й ефективності для українських умов. Альтернативою є системи дощування, але вони потребують значних обсягів води та інфраструктурних інвестицій.

Унаслідок весняних заморозків понад 90% кісточкових фруктів, що будуть представлені в українських супермаркетах цього сезону, будуть імпортними.

Цвітіння українських персиків у квітні. Фото: seeds.org

«Україна має колосальний потенціал, щоб у липні–вересні повністю закривати внутрішній попит на персики й нектари, а також виходити на зовнішні ринки. Але без системної державної підтримки ми втратимо цю галузь», — наголошує Остапенко.

На думку фахівця, садівництву потрібна комплексна державна стратегія: компенсаційні програми, пільгове фінансування технологій захисту від заморозків, розбудова систем раннього сповіщення про ризики.

«Якщо ми не змінимо підхід, український споживач дедалі частіше бачитиме на полицях імпорт, а українське садівництво втратить свої позиції остаточно», — підсумовує він.