Офіцер Збройних сил Канади підполковник Мелані Лейк вже більше року носить на своєму зап'ястку український браслет. Це подарунок від української військової, який Мелані отримала торік, коли працювала командиром оперативно-тактичної групи операції "UNIFIER".
Підполковник Лейк перебувала в Україні з березня по жовтень 2021-го року. Це була 11-а ротація місії Збройних сил Канади з підготовки українських військових.
Однією з головних цілей цього тренінгу було передати принципи децентралізованого ухвалення рішень, а також розбудовувати бойові спроможності для підвищення успіху та виживання на полі бою.
У жовтні 2021-го року, коли Мелані повернулася до Канади, рівень загрози з боку Росії був уже досить високим. За пів року перебування в Україні вона потоваришувала з багатьма українськими військовослужбовцями та цивільними, тому дуже уважно стежила за ситуацією біля українських кордонів.
"Я дуже добре пам'ятаю 24 лютого, коли я вкладала доньку спати й побачила твіт про закриття повітряного простору над Україною. І я зрозуміла, що почалась повномасштабна війна", – розповідає Мелані.
Кілька днів по тому вона зібрала декілька десятків волонтерів-однодумців, щоб допомогти доставити спорядження для своїх українських друзів.
"Українська правда" поспілкувалася з Мелані і як з військовим офіцером, і як із засновницею та волонтером організації "Mriya Aid", яка щодня працює, аби допомогти Україні перемогти.
– Я ніколи не сумнівалася в українській армії саме тому, що побачила їхню компетентність і спроможність під час нашої тренувальної місії. Наша перекладачка якось сказала, що росія намагається проковтнути дикобраза, вторгаючись в Україну. І я з нею абсолютно згодна.
Ми ще в 2014-му році бачили, як громадянське суспільство підтримувало свою армію, на які жертви йшло цивільне населення, щоб допомогти своїм солдатам. І за вісім років українська армія провела неймовірну роботу з реформування під час виконання бойових завдань на Донбасі. Це багато говорить про спроможність українських Збройних сил.
Я не була здивована тим, наскільки добре поводилися українські військові. Вони мали сильне, надійне керівництво, загартоване в боях і добре навчене, з професійним старшим сержантським складом. За ними стояло все суспільство. Моральний дух і воля до боротьби були неймовірно сильними.
Але я була здивована тим, наскільки жахливо непідготовленою була росія, коли розпочала це вторгнення.
Протягом багатьох років ми чули про силу російської армії, і я думаю, що багато людей переоцінювали її. У перші дні я чула, як говорили про те, що це був майстер-клас з оперативного мистецтва з кількома лініями атаки. Але дуже швидко з'ясувалося, що це неправда, і цей міф був абсолютно непереконливим. Все це було засновано на помилкових розвідданих.
– 24 лютого всі думали: що ми можемо зробити? До багатьох з нас зверталися колеги з України з проханням надіслати обладнання або допомогти евакуювати їхні родини. Було зрозуміло, що з такою великою мобілізацією буде значна потреба у спорядженні, щоб екіпірувати, захистити та надати можливість солдатам. Багато хто з нас намагався домовитися, щоб відправити щось особисто тим, кого ми знали в Україні, тому що у всіх нас були друзі в Україні – люди, яких ми глибоко поважали.
На першій зустрічі нас було 60 осіб: військових, ветеранів та цивільних. Ніхто не мав жодного досвіду управління громадськими організаціями. Спершу ми були мотивовані надавати звичайну допомогу. Згодом ця мета переросла в розбудову сталої системи допомоги.
Оскільки в нашій команді був військовий досвід, ми почали шукати обладнання, яке б давало перевагу або захист на полі бою. Паралельно ми відправляли гуманітарну допомогу, тактичні медичні засоби, джгути, індивідуальні та медичні аптечки, клінічні медичні засоби, лікарняні ліжка та ортопедичні засоби.
В нашій команді є Карл Еггіман, який вже багато років активно співпрацює з організацією "Пожежники без кордонів" (Канада). Він та його товариші по команді організували численні акції зі збору пожертв на вкрай необхідні медичні матеріали та обладнання для швидкого реагування. Карл – професіонал високого рівня та невтомний гуманіст, який постійно знаходить пожертви на обладнання, що відповідає нашим потребам.
Спочатку ми намагалися реагувати на кожен запит від підрозділів, але якоїсь миті зрозуміли, що ми не Amazon. Тому вирішили зосередити свою увагу та енергію на чотирьох видах обладнання: безпілотники з тепловізором, оптика нічного бачення, тактичні медичні засоби та засоби розмінування.
Нам пощастило, що в травні до нас звернулася організація "Unite With Ukraine" у співпраці з "United24" з проханням закупити безпілотники для Збройних сил України. Ми швидко побудували з ними робочі відносини та змогли пройти шлях від цього першого контакту до передачі дронів операторам на передовій в Україні протягом 6 тижнів.
Ми розглянули багато платформ і після консультацій з операторами безпілотників на місцях вирішили працювати з виробником безпілотників "UAVTEK" з Великої Британії.
Оператори безпілотників із передової в Україні допомогли нам вдосконалити платформу, яку ми закуповували для доставки. Завдяки співпраці з ініціативою "Unite With Ukraine" ми змогли придбати першу партію безпілотників "Fury", побудованих "UAVTEK" у Великій Британії, для передачі кільком підрозділам, які експлуатують безпілотники в Україні на передовій.
Зараз наша організація продовжує закуповувати безпілотники, сприяти взаємодії для вдосконалення безпілотників відповідно до умов, що змінюються на фронті, та проводити навчання українських військовослужбовців.
Національна гвардія України люб'язно прийняла тренувальну команду "UAVTEK" та підрозділи ЗСУ/НГУ/спецпризначенців, які отримали безпілотники та пройшли відповідну підготовку.
– Безпілотники, які ми закуповуємо та постачаємо, виготовляються на індивідуальне замовлення. Планер вертикального зльоту закуповується у третьої сторони, але " UAVTEK" встановлює все комунікаційне, фото- та відеообладнання, щоб забезпечити оперативні потреби операторів на передовій в Україні.
Це був перший випадок, коли безпілотники були доставлені до театру бойових дій. Після того, як ці безпілотники повернулися на фронт, всі оператори мали змогу безпосередньо взаємодіяти з інженерами " UAVTEK", щоб надати зворотній зв'язок щодо роботи безпілотників та вдосконалити електроніку й оптику безпілотників для задоволення потреб на фронті, що постійно змінюються.
Протягом останнього місяця наша команда інтенсивно працювала з деякими операторами на передовій, просуваючи вперед більше досліджень і розробок, більше тренувань, а також надаючи нові платформи для безпілотників. Ми змогли залучити нові фронтові підрозділи до участі в нашій програмі. Саме на цьому ми збираємося зосередитися і в наступному раунді: більше підрозділів, додаткова підготовка, нові платформи та нові тактики.
"UAVTEK" докладає неймовірних зусиль для того, щоб удосконалювати безпілотники так швидко, як це необхідно для реагування на мінливі умови на фронті та потреби операторів, що змінюються.
– У перші дні, коли російські окупаційні війська вели бойові дії в безпосередній близькості до ЗСУ, було надзвичайно важливо доставити якомога більше комерційно доступних готових безпілотників, щоб передові підрозділи могли визначати шляхи підходу та виклику артилерії, а також коригувати вогонь артилерії.
Коли війна переросла в артилерійську битву, бойові дії на близькій відстані стали менш інтенсивними, тому безпілотники з більшим радіусом дії стали більш важливими. Це було особливо актуально з огляду на те, що кількість артилерійських систем, які використовували росіяни, значно перевищувала кількість артилерійських систем, які були в наявності у Збройних сил України.
Під час війни в Нагірному Карабасі ми побачили, наскільки важливими були ударні безпілотники Bayraktar. Але використання розвідувальних дронів у нинішній війні в Україні дійсно показує, що дрони є важливим інструментом для виживання, а також для того, щоб кожен постріл був на рахунку.
Нам потрібно було швидко відійти від комерційних безпілотників через ефективність радіоелектронної боротьби та методів глушіння, які використовують російські війська. Саме тому ми почали тісно співпрацювати з британським виробником над розробкою безпілотників з електронними можливостями, які могли б вижити в умовах радіоелектронної боротьби та глушіння.
– Ми знаємо, що в Канаді дуже важко зібрати гроші на зброю, бо люди готові давати гроші лише на гуманітарну допомогу. Як ви працюєте? Як отримуєте пожертви?
– Ми зосереджуємося на закупівлі та доставці нелетального обладнання, такого як безпілотники, медичні набори та оптика нічного бачення, щоб допомогти українським Збройним силам отримати тактичну перевагу та захистити свої сили.
Найшвидший спосіб покласти край гуманітарним кризам, на які люди дуже прагнуть реагувати, це закінчити війну і дати відсіч просуванню російських військ і артилерії. Для цього потрібні відповідні види озброєнь та допоміжного обладнання. Саме тому ми зосереджуємося на обладнанні, яке змінює результат на полі бою.
Ми хочемо допомогти професіоналам ЗСУ в їхній обороні, контратаці та захисті себе та цивільних – підвищити їхній успіх та виживання. Для людей з нашої команди, які раніше брали участь в операції "UNIFIER", ми розглядали це як спосіб підтримати ті ж самі зусилля, про які ми так піклувалися під час розгортання операції.
Щодо збору коштів, то нам дуже пощастило. У нас є інтернет-спільнота, яка активізувала збір коштів від нашого імені, просуваючи нашу благодійну організацію як обрану ними неприбуткову групу. Ця онлайн-спільнота, відома під назвою "Mriya Report ".
Це цілодобовий твіттер-простір, який повністю зосереджений на війні в Україні. Справжньою силою є те, що було створено спільноту з тисячами підписників по всьому світу, яким не байдужа ця війна. Вони є тією силою, яка допомогла мобілізувати нашу спільноту та дозволила зусиллям зі збору коштів вийти далеко за межі нашого кордону.
– Так, це величезний виклик, і це завжди випробування того, наскільки рішучою є підтримка людей, коли вона починає відбиватися на тобі особисто та впливати на твій гаманець.
Я б сказала, що тут, у Канаді, нам пощастило в тому сенсі, що ми маємо таку величезну українську діаспору, яка продовжує інформувати громадськість про реалії війни, постійно виступаючи на підтримку України.
Україна також має підтримку всіх політичних партій Канади. Канадський уряд повідомив, що незмінно віддано підтримує Україну. Дуже багато канадців вмотивовані та небайдужі до захисту українців.
– російська армія погано підготовлена, проте вони захопили нашу Запорізьку атомну електростанцію. Ніхто не знає, яким може бути наступний акт агресії.
– Так, звісно, це складно спрогнозувати. У січні я запитала свого друга, українського військового прикордонника, чи не турбує його велика кількість російських військ біля ваших кордонів. Він відповів: "Ми турбуємося про те, як ми будемо ховати всі ці тіла". Ваші військові ніколи не втрачають цього похмурого почуття гумору, але вони також ніколи не втрачають людяності та моралі.
Мене не перестає дивувати контент, який створюють самі бійці на передовій. Це тримає світ залученим та зацікавленим. Важко відвести погляд. Особливо важко, коли вони розкривають масштаби звірств у щойно звільнених громадах.
До кінця цієї війни Збройні сили України будуть однією з найбільш загартованих і досвідчених армій у світі.
Україна стала провідним експертом у боротьбі з росією, у протистоянні російським військам та у захисті від російського вторгнення. Інші військові матимуть багато чого навчитися з їхнього досвіду, і ми будемо вивчати його роками, інтегруючи уроки в нашу власну підготовку.
Коли Збройні сили Канади брали участь у тренувальній місії, найбільшим успіхом цієї місії було двостороннє навчання – українські військові були настільки готові поділитися усіма уроками, які вони отримали в боротьбі з росією на Донбасі, що канадцям не довелося платити за це таку високу ціну.
Дуже важливо, щоб уроки, отримані українськими Збройними силами у війні на сході, були втілені у практичні дії.
Без сумніву, з роками ми всі дізнаємося багато нового про оборону, ведення війни та використання безпілотників.
Я сподіваюся, що ви всі безмежно пишаєтеся тим, що ви зробили як суспільство. Ви надихнули світ.
– Який ваш найсильніший спогад про 6-місячну місію в Україні?
– Ми брали участь у параді з нагоди 30-ої річниці Незалежності у 2021-му році. Це було так потужно – йти Хрещатиком з усіма країнами вільного світу, які об'єдналися на підтримку України.
Цього року 24 серпня я згадувала, як це було. Не сумніваюся, що незабаром ми матимемо можливість зробити це знову. І це буде Парад Перемоги.
Катерина Калиновська, Анастасія Рінгіс, УП.