Олександр Іванцов, Герой України - єдиний, хто не пішов у полон із «Азовсталі»
За матеріалами інтернет-видань
30.10.2025
365
Він - єдиний, хто зумів вийти із "Азовсталі" й не потрапити в полон до московитів.
Олександр Іванцов, позивний "Схід".
"Я родом із Луганщини, та завжди брав участь у проукраїнських заходах і сутичках із проросійськими силами. У 2015-му приєднався до "Азову"після загибелі на фронті двох моїх друзів.
Коли росія почала повномасштабну війну, я працював за кордоном. Через кілька днів повернувся до України - ніколи б не пробачив собі, якби вчинив інакше.
У березні 22-го знову долучився до війська й прилетів в уже оточений Маріуполь. Друзі дуже зраділи моїй появі.
Коли ми отримали наказ здатися, я не хотів його дотримуватися і вирішив залишитися на "Азовсталі". Розповів усім про своє рішення і, коли комбінат залишив останній наш солдат, сховався в тунелі.
У мене були із собою невеликі запаси води, їжі, чай, кава, матрац і спальний мішок. Я знав, що мій план може здатися трохи божевільним, але на той час я був переконаний, що маю більше шансів вижити, сховавшись, ніж здавшись ворогам.
Я планував переховуватися на комбінаті 10 днів, сподіваючись, що за цей час росіяни послаблять пильність і що я зможу вийти звідти. Втім, за тиждень з'їв усі шість банок тушкованої курки, 10 банок сардин і випив майже всю воду з восьми півторалітрових пляшок. Почувався дуже погано. Я зрозумів, що мушу йти, бо не зможу прожити там ще три дні.
Тож переодягнувся в цивільне, позбувся зброї й вийшов на територію заводу. Уникав ворожих позицій, бо росіяни дуже й не ховалися. Мені знадобилося шість годин, аби вийти до Маріуполя. Я планував дійти до району, де жив раніше, щоб попросити знайомих про допомогу, поїсти й помитися. Втім, все пройшло не так, як я очікував, адже місто було повністю зруйнованим. Я бачив тіла тварин, людські тіла. Валялися частини тіл. Могла лежати рука, яку кудись тягнув пес...
Я зрозумів, що потрібно вибратися з міста й прямувати на територію, контрольовану Україною, аби вижити. У мене були сталеві нерви, жодних емоцій, жодних думок. Тільки цілеспрямованість і холодний розрахунок. По дорозі мені допомагали люди, яких зустрічав випадково. Як-от, жіночка, що дала мені напитися води з колодязя.
Загалом я подолав 200 кілометрів за 18 днів. Ноги були в крові, я втратив 11 кілограмів, а спина і коліна так сильно боліли, що було важко ходити.
Коли я, нарешті, дійшов до українських військових, вперше за 18 днів зміг поїсти й випити кави. Я ніколи не куштував кращого хот-дога і не пив кращої кави...
Наразі я знову в ЗСУ і борюсь за Україну".
Олександр Іванцов, друг Схід — Герой України!
Третій армійський корпус ЗСУ, офіційна сторінка ФБ.
Бійцю Третьої окремої штурмової бригади Олександру Іванцову 13 червня 2025 року присвоєне почесне звання з врученням ордена «Золота Зірка».
Це найвищий ступінь державної відзнаки, і його здобув боєць, який на початку повномасштабної війни повернувся із закордону, щоб захищати країну. Гелікоптером "Схід" дістався оточеного Маріуполя, знищував воrога й пішки вийшов з оkупації, здолавши 200 км та фільтрацію у ворожих таборах.
У складі Третьої штурмової друг "Схід" продовжує виконувати завдання зі знищення окупантів на нашій землі. Вітаємо побратима!
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ