Існує досить специфічний механізм управління земельними ресурсами, суть якого полягає у вилученні земельної ділянки з приватної власності чи користування у випадку коли така потреба є суспільно-необхідною. Про це повідомляє Земельний фонд України, пише agronews.ua.

Як же зрозуміти таку суспільну необхідність? Відповідь на це питання нам дає Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», саме ст.1, яка визначає, що суспільна необхідність – цеобумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.

Начебто нічого складного, проте важливим елементом такого вилучення є саме його примусовість, тобто не залежно від волі власника (користувача).

Виходить, що законодавство напряму визначає механізм порушення права громадян, зокрема їх приватної власності на землю?

Зовсім ні, адже примус у даному випадку може бути застосований виключно за рішенням суду, що стане підставою для переходу права власності на земельні ділянки, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади.

В такому випадку застосовується важливий принцип примусового вилучення – воно може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.

Примусове вилучення здійснюється у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, з викупом цих об’єктів для суспільних потреб у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення:

• об’єктів національної безпеки і оборони;
• лінійних об’єктів та об’єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об’єктів, необхідних для їх експлуатації;
• об’єктів, пов’язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення;
• об’єктів природно-заповідного фонду;
• кладовищ.

Механізм починає працювати у разі недосягнення згоди щодо умов договору купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності) протягом шести місяців з дня прийняття рішення про викуп земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зазначені об’єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно для будівництва автомобільних доріг загального користування державного значення, мостів, естакад та об’єктів, необхідних для їх експлуатації, на умовах концесії.

Примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, допускається, як виняток, з мотивів суспільної необхідності лише в разі, якщо будівництво зазначених у частині першій цієї статті об’єктів передбачається здійснити із застосуванням оптимального варіанта з урахуванням економічних, технологічних, соціальних, екологічних та інших чинників.

Таким чином, органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають інструмент, коли право приватної власності громадян на землю може бути припинене, але хвилюватись з цього приводу не варто, адже вичерпний перелік підстав для таких дії є надійним запобіжником владних зловживань.