Ось так: Вадим Тітушко воює в 72-й ОМБр «Чорні запорожці» з лютого 2022-го
За матеріалами інтернет-видань
09.06.2026
98

Його прізвище знає майже кожен українець.
І навряд чи він колись міг уявити, що воно стане частиною історії.
У 2013 році ім’я Вадима Тітушка облетіло всю країну після нападу на журналістів у центрі Києва.
Тоді ніхто не міг передбачити, що дуже скоро його прізвище перетвориться на окреме слово.
«Тітушки».
Джерело: "Ми Українці", інформресурс.
Слово, яке стало символом епохи.
Символом найманих молодиків спортивної статури, яких використовували для провокацій, залякування активістів і придушення протестів.
Минуло лише кілька місяців.
Почався Майдан.
Потім Революція Гідності.
Згодом війна.
І слово «тітушки» назавжди увійшло до української політичної історії.
Унікальний випадок.
Адже дуже рідко прізвище звичайної людини стає загальною назвою для цілого явища.
Здавалося б, на цьому історія Вадима Тітушка мала закінчитися.
Назавжди залишитися в підручниках як символ темної сторінки української політики.
Але життя іноді пише сценарії, які не вигадає жоден письменник.
Після початку повномасштабного вторгнення росії Вадим Тітушко вступив до лав Збройних сил України.
Не виїхав.
Не сховався.
Не зник.
Пішов на фронт.
Служить у складі легендарної 72-ї Окремої механізованої бригади «Чорні Запорожці».

Тій самій бригаді, яка відчайдушно воювала під Києвом, на Донеччині та на найважчих ділянках фронту.
І тут виникає історичний парадокс.
Людина, чиє прізвище стало символом антидемократичних провокацій часів януковича, сьогодні воює проти російської армії та захищає Україну зі зброєю в руках.
Можна по-різному ставитися до його минулого.
Можна сперечатися про відповідальність.
Можна дискутувати про вчинки.
Але важко заперечити одну річ.
Ця історія — нагадування про те, що люди не завжди залишаються тими, ким були десять років тому.
Одні деградують.
Інші змінюються.
Одні тікають від відповідальності.
Інші намагаються її взяти на себе.
В українській історії слово «тітушки» залишиться назавжди.
Але сьогодні сам Вадим Тітушко вже давно не є лише прізвищем із газетних заголовків 2013 року.
Він став частиною зовсім іншої історії.
І, мабуть, найцікавіше в ній те, що вона змушує замислитися над простим питанням:
Чи має людина право змінитися?
І чи готове суспільство визнати ці зміни, якщо вони справжні?
Історія Вадима Тітушка — це не лише історія однієї людини.
Це історія про те, як іноді життя виявляється складнішим за ярлики, які ми надто швидко навішуємо одне на одного.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ
