Пам'яті людини великого і благородного серця: Віктор ПАВЛЕНКО - воїн, батько, лісник і бджоляр

30 червня  2025 року

На 60-му році життя відійшов у вічність Павленко Віктор Миколайович — справжній син України, мужній захисник, люблячий чоловік, батько та брат, людина великого серця та щедрої і благородної душі.

Народився Віктор Миколайович 18 березня 1966 року в мальовничому селі Колона-Межова на Дніпропетровщині. Усе своє життя він присвятив рідному Межівському району. Тут він навчався в Райпільській школі, а потім майже сорок років віддано працював у Межівському лісництві, обіймаючи відповідальну посаду заступника директора.

Його любов до рідного краю і природи була безмежною. Понад 15 років Віктор Миколайович з великою пристрастю займався бджільництвом, а також був головою Новопідгороднянського мисливського колективу. Його працьовитість, порядність і щира доброзичливість залишили світлий слід у пам’яті односельців та колег, які з теплотою згадують його добре серце.

Коли Батьківщина покликала, Віктор Миколайович без вагань став на її захист. 17 квітня 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Майже три роки він відважно боронив нашу землю, виконуючи бойові завдання на посаді гранатометника 1-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону. Він був прикладом мужності та незламності.

На жаль, під час служби Віктор Миколайович тяжко захворів.

6 січня 2025 року, за висновком військово-лікарської комісії був звільнений зі служби та отримав І групу інвалідності.

Попри важку недугу, він не втрачав сили духу, вірив у одужання і щиро мріяв повернутися до мирного життя, до своєї родини, до улюбленого лісу та бджіл.

Він так і не встиг сповна порадіти народженню своїх онуків. Нещодавно в його родині з’явився маленький онучок, який тепер продовжить рідне прізвище – його надію, його гідність, його світлий шлях.

Світла пам’ять про Віктора Миколайовича Павленка назавжди залишиться у серцях усіх, хто його знав, любив і безмежно поважав.

У скорботі залишилися: мати — Павленко Любов Григорівна, діти – Олександр, Світлана та Ксенія, брат — Павленко Анатолій Миколайович, а також маленькі онуки, яких він так чекав.

Вічна шана й вдячність. Світла пам’ять !