Поширення основних шкідників і хвороб сільськогосподарських рослин на ланах Дніпропетровської області

Станом на 11 квітня в Дніпропетровській області спостерігається така фенологія культур. В озимої пшениці – кущення; озимого ріпаку – бутонізація; ярого ячменю – сходи; гороху – 2 листки;  яблуні– бутонізація; абрикос, вишня, черешня - цвітіння.
Повідомляє ГУ Держпроспоживслужби в Дніпропетровській області.
Фахівці зазначають, що перша декада квітня характеризувалась аномально теплою з дефіцитом опадів погодою. Максимальна температура повітря підвищувалась до 26° тепла, поверхня ґрунту в цей час прогрівалась до 40º тепла. Мінімальна температура повітря знижувалась до 5° морозу, поверхня ґрунту охолоджувалась до 4° тепла.
 Для вегетації озимих культур погодні умови були стресовими ( через підвищення температури повітря). Господарства області завершили посів ярого ячменю та гороху, розпочали посів кукурудзи та соняшнику.

 Через стрімке наростання суми ефективних температур спостерігається прискорений вихід шкідників на сільськогосподарські посіви.
 Личинки хлібної жужелиці третього віку завершують живлення на 11% обстежених площ посівів озимої пшениці (посіяної по стерньових попередниках). Пошкоджено у середньому 0,5% рослин, максимально - 2%.

 Найближчим часом розпочнеться залялькування гусениць озимої совки ІІ покоління. Заселено 27% обстежених площ посівів озимої пшениці та озимого ріпаку. Пошкоджено у середньому 1,2% рослин, максимально - 3%.
На посівах озимої пшениці триває живлення хлібних блішок та злакових попелиць.
Клоп черепашка перебуває на листовій поверхні у лісосмугах. Заселено 65% обстежених лісосмуг.
На посівах ярого ячменю триває активний літ злакових мух. Середня чисельність на 100 п.с. становила: шведської мухи – 6 екземплярів, максимально - 10 екземплярів, гессенської -– 4 екземпляри, максимально - 7 екземплярів, пшеничної – 5 екземплярів. Заселено 50% обстежених площ посівів ярого ячменю.
 Цикадки шкодять на 47% обстежених площ посівів озимої пшениці, середня чисельність - 1 екз./10 п.с. (на крайових смугах), пошкоджено 1% рослин.
Хрестоцвіті блішки шкодять на 66% обстежених площ посівів озимого ріпаку, у середньому - 3% рослин за середньої чисельності 1 екз./росл.
На посівах озимого ріпаку спостерігається відкладання яєць великим ріпаковим прихованохоботником. Заселено 37% обстежених площ посівів, середня чисельність – 1 екз./росл., пошкоджено у середньому 1,5% рослин.
Найближчим часом розпочнеться відкладання яєць ріпаковим стебловим прихованохоботником. Заселено 40% обстежених площ посівів озимого ріпаку, у середньому – 2% рослин за середньої чисельності 1екз./росл., максимально – 2.
Розпочалось заселення посівів озимого ріпаку ріпаковим насіннєвим прихованохоботником. Заселено 22% обстежених площ, у середньому – 1% рослин за середньої чисельності 1 екз./росл.
Ріпаковий квіткоїд. Спостерігається заселення посівів озимого ріпаку та живлення шкідника. Заселено 27% обстежених площ, 1% рослин, за середньої чисельності 1 екз./росл., пошкоджено незначний відсоток бутонів.
На посівах гороху триває шкодочинність піщаного мідляка та бульбочкового довгоносика. Середня чисельність – 0,3 екз./м², пошкоджено 3% рослин. Заселені всі обстежені площі.
На посівах сільськогосподарських культур не виявлено збільшення уражених площ та рослин хворобами. Тепла, вітряна погода без опадів звітного періоду не сприяла розвитку хвороб.
На сільськогосподарських угіддях виявлено збільшення житлових нір шкідників.
На посівах озимої пшениці мишоподібними гризунами заселено 47% обстежених площ. Середня чисельність мишоподібних гризунів – 1,5 кол./га з 3,7 житлової нори, максимально - 4 колонії з 5 житловими норами (біля лісосмуг).
На посівах озимого ріпаку гризунів виявлено на 54% обстежених площ. Середня чисельність – 1,6 кол./га з 3,8 житлової нори, максимально - 4 колонії з 5 житловими норами (на крайових смугах).
На посівах багаторічних трав середня чисельність шкідників становила 2,6 кол./га з 5,6 житлової нори, максимально – 6 кол. з 8 житловими норами.
На неорних землях середня чисельність шкідників становить 3 кол./га з 6 житловими норами, максимально – 8 кол. з 10 житловими норами.